Номер провадження: 33/813/1722/25
Номер справи місцевого суду: 522/3905/25
Головуючий у першій інстанції Коваленко В. М.
Доповідач Комлева О. С.
17.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,
з участю:
секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,
адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Коваленко Івана Олеговича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також апеляційну скаргу адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2025 року,-
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів стосовно строку на апеляційне оскарження
На вищевказану постанову суду адвокат Ільїчов С.Д., захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 07 серпня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Також, апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що 13 червня 2025 адвокатом Ільїчовим С.Д. булонаправлено до Приморського районного суду м. Одеси клопотання з проханнямзалучити адвоката до участі у справі в якості захисника, надати доступ до електронної справи в підсистемі «Електронний суд», а також надати можливість ознайомлення з матеріалами в електронному вигляді, шляхом переведення матеріалів справи в електронну форму та додавання їх до електронного кабінету.08 липня 2025 захисником повторно було направлено до Приморського районного судум. Одеси аналогічне клопотання, яке було розглянуто судом частково та лише09 липня 2025 та надано доступ до електронної справи в підсистемі «Електронний суд», проте матеріали справи в електронному вигляді для ознайомлення надані не були.Зважаючи на те, що особисто прибути до Приморського районного суду м. Одеси дляознайомлення з матеріалами справи захисник був позбавлений можливості, 04 серпня 2025 року адвокат Юсєєв Т.С. у повному обсязі ознайомився з матеріалами справи та забезпечив їх передачу в електронному вигляді для подальшого ознайомлення адвокату Ільїчову С.Д.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Ільїчов С.Д., зазначив, що в якості доказу вчинення адміністративного правопорушення суд першої інстанції послався на диск з відеозаписами з нагрудних камер співробітників УПП, на якому начебто зафіксовано обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Водночас, вказані відеозаписи взагалі не відображають подій, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, даними відеозаписами не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та як наслідок його зупинку поліцейськими.
На наданому відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції протягом майже 40 хвилин здійснюють пошук понятих. Проте, не вбачається, для здійснення яких саме процесуальних дій потрібна була присутність понятих, зважаючи на те, що на відео відсутні будь-які дії, що свідчили б про проведення огляду транспортного засобу, особистого огляду, чи перевірки особи на стан наркотичного сп?яніння, тощо.
Крім того, транспортний засіб протягом усього часу перебуває в нерухомому стані, факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом не зафіксовано.
Крім того, відеозапис не містить перевірки поліцейським перелічених в протоколі ознак наркотичного спяніння, що свідчить про штучність підстав для складення протоколу.
Також, відеозапис не містить і пропозиції поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та відмову ОСОБА_3 від проходження такого огляду.
Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Дослідивши клопотання та матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката Ільїчова С.Д., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 апеляційний суд дійшов висновку про задоволення клопотання за таких підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо особа не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було ухвалено судом першої інстанції 03 червня 2025 року без участі ОСОБА_1 , а також його захисника, матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 копії постанови суду у встановленому законом порядку та строки, 08 липня 2025 року адвокат Ільїчов С.Д., захисник Коваленко І.О., звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи, 28 липня 2025 року адвокат Юсєєв Т.С. ознайомився з матеріалами справи, а 04 серпня 2025 року адвокат отримав відеоматеріали (а.с.13), 07 серпня 2025 року адвокат Ільїчов С.Д.звернувся до суду з апеляційною скаргою.
За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що необхідно поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Ільїчова С.Д., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2025 року серії АБА №115449 - 18 лютого 2025 року о 13.12 годин біля будинку № 55 по вул. Мечникова в м. Одесі ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry д/з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме неприродна блідість обличчя, підвищена рухливість, жвавість при розмові. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена під час судового розгляду справи судом першої інстанції та в ході апеляційного перегляду справи і підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення, серії АБА №115449 від 18 лютого 2025 року(а.с. 1);
- довідками інформаційного порталу Національної поліції про те, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія та до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався (а.с. 2,3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції із зазначенням про відмову від огляду (а.с. 4);
- відеозаписом з місця події на диску (а.с. 5).
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 встановленою постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2025 рокута порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції встановлюється вимогами ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Згідно з ст.266 КУпАП, п.2 р.1 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За положеннями п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи та відеозаписом.
Нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я. При цьому, відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров'я утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП.
Відтак, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я, тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .
Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 18 лютого 2025 року.
Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів апелянтом не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Доводи апеляційної скарги адвоката Ільїчова С.Д., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про те, що не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та як наслідок його зупинку поліцейськими апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки спростовується відеозаписами бодікамер, які долучені до матеріалів справи.
З відеозапису вбачається, що інспектор поліції підходить до автомобілю на узбіччі дороги за кермом якого сидів чоловік, як згодом було встановлено ОСОБА_1 та повідомляє водія що причина зупинки є те, що водій повертаючи з Високого провулку на вулицю Мечникова здійснив поворот праворуч на жовтий сигнал світлофора не з крайньої правої смуги для руху. При цьому водій не заперечував факт керування автомобілем, а заперечив лише те, що закінчував маневр тому проїхав на жовтий, що на його думку не є порушенням.
Доводи апеляційної скарги адвоката Ільїчова С.Д., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про те, що відеозапис не містить пропозиції поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та відмову ОСОБА_3 від проходження такого огляду, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки з відеозапису (09:22 хвл відеозапису) вбачається, що співробітник поліції пропонує пройти огляд на стан наркотичного спяніння в медичній установі на що ОСОБА_1 погоджується, проте згодом відмовився.
Апеляційний суд звертає увагу, що сама по собі згода водія на проведення огляду на стан сп'яніння, без виконання вимог щодо проведення такого огляду, не свідчить про виконання ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки вказаним пунктом передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а у даному випадку водій не пройшов такого огляду, незважаючи на те, що працівниками поліції були створені умови для проведення огляду.
Доводи апеляційної скарги адвоката Ільїчова С.Д., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про те, що не вбачається, для здійснення яких саме процесуальних дій потрібна була присутність понятих, зважаючи на те, що на відео відсутні будь-які дії, що свідчили б про проведення огляду транспортного засобу, особистого огляду, чи перевірки особи на стан наркотичного сп?яніння, тощо, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки спростовується відеозаписом, відповідно до якого, при поверхневому огляді автомобілю та особистих речей ОСОБА_1 , було знайдено пакетик з залишками невідомого насіння, яке поліцейськими було відправлено на експертизу та, відповідно після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного спяніння.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Отже, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення - є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Клопотання адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити адвокату Ільїчову Сергію Дмитровичу, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.
Повний текст постанови складено 25 вересня 2025 року.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева