Справа № 585/2142/25
Номер провадження 2/585/880/25
26 вересня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,
Справа № 585/2142/25, провадження № 2/585/880/25.
Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк»,
Відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача: Рудницький Юлій Ігорович, який діє на підставі Довіреність № 13703 від 05.12.2024, Договору про надання правової допомоги від 01.09.2021,
Представник відповідача: ОСОБА_2, який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомого серії АХ №1273115 від 04.07.2025.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
АТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову посилається на те, що 10.08.2022 року, ОСОБА_1 уклав з АТ «Кредобанк», Кредитний договір № O26200011717103/980/, відповідно до умов якого Банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування ним, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Відповідно до пунктів Кредитного договору позичальник прийняв на себе обов'язок повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим Договором та Додатковими договорами. Відповідно до умов Кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит та інші нарахування. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 01.05.2025 заборгованість за Кредитним договором становить 137 678, 79 грн, в т.ч.: тiло кредиту - 76 487, 06 грн; вiдсотки - 61 191, 73 грн. Позичальник належним чином не повертає отримані кредитні кошти. Посилаючись на норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № O26200011717103/980/ від 10.08.2022 в сумі 137 678, 79 грн.
04.07.2025 представником відповідача подано відзив на позов, в якому він вказує на те, що позовна заява є незаконною та необґрунтованою, підстави для задоволення позову відсутні, а тому у його задоволенні має бути відмовлено у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до змісту позовної заяви позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором від 10.08.2022 р. № O26200011717103/980/ у розмірі 137678,79 грн., яка складається з 76487,06 грн. тіла кредиту та 61191,73 грн. відсотків. Отже предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані із фактом укладення та виконання кредитного договору від 10.08.2022 р. № O26200011717103/980/. При цьому, в матеріалах справи наявні суттєві розбіжності між додатками, зазначеними у позовній заяві та фактично доданими до неї документами, а також невідповідності щодо форми та змісту цих документів. Додатком 1 до позовної заяви зазначено «Копія Заяви-Договору № O26200011717103/980/ про надання комплексних банківських послуг, від 10.08.2022 р.». На такий самий номер договору містяться посилання і по тексту позовної заяви, в тому числі у прохальній частині. Втім до матеріалів справи додано копію заяви-договору, з іншим номером № 26200011717103/980/РКО, а не № O26200011717103/980/, які лише частково збігаються. У довідці з переліком відкритих рахунків також міститься посилання на договір № 26200011717103/980/РКО, а не № O26200011717103/980/. Такі ж самі розбіжності заяви-договору наявні між номером зазначеного у позовній заяві додатку до заяви-договору та фактично доданою до позовної заяви копією додатку до заяви договору. З цього випливає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором від 10.08.2022 р. № O26200011717103/980/, який взагалі відсутній в матеріалах справи, оскільки подані заява-договір та додаток до неї мають інший номер. Доданий до позовної заяви паспорт споживчого кредиту не містить реквізитів відповідача та його підпису, що позбавляє можливості беззаперечно переконатись в тому, що саме з цим паспортом споживчого кредиту та саме з такими умовами кредитування погодився відповідач, підписуючи заяву-договір.
Крім того, в порушення ч. 2 ст. 95 ЦПК України, п. 5.26. ДСТУ 4163:2020 та висновків Верховного Суду, паспорт споживчого кредиту подано в незасвідченій належним чином копії. Документи, подані позивачем як «електронні докази», а саме: меморіальні ордери, виписки та розрахунок заборгованості у форматах .docx та .xlsx не є електронними доказами у розумінні ст. 100 ЦПК України, а є лише проектами документів. Меморіальні ордери містять місце для підпису працівника банку та штампу, однак ці файли, як і файли з виписками та розрахунком заборгованості не мають електронних-цифрових підписів, що унеможливлює визнання їх документами, зокрема електронними, та позбавляє їх доказової сили відповідно до вимог законодавства. Розрахунок заборгованості містить посилання на договір № O26200011717103/980/, який не є тим самим, що доданий до позовної заяви, а меморіальні ордери містять посилання на договір взагалі з новим, ще не згаданим раніше номером 26200011717103/980/2/1. Висновки про те, що банк належним чином виконав умови договору, а відповідач своїх зобов'язань не виконав, є безпідставними та надуманими. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, і саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Жодні умови кредитування, зокрема, вид, сума або ліміт кредиту, строки повернення, відсотки за користування, відповідальність, вид карткового рахунку, тощо - у підписаній відповідачем заяві-договорі - не встановлені. В додатку до заяви-договору сторони погодили відкриття рахунків, а також узгодили умови кредитування:- кредит у формі ліміту кредитування до 100000 грн.; строк дії ліміту - до моменту пред'явлення вимоги;- процентна ставка - 30% річних; розмір процентів за прострочення повернення кредиту. Тобто узгодженою формою кредиту був ліміт кредитування, що передбачає можливість витрачати кредитні кошти до максимальної суми у розмірі 100000 грн . Втім матеріали справи не містять відомостей про використання відповідачем кредитних коштів з відкритого для нього рахунку, зокрема не містять відомостей про дати, розміри та напрями витрат кредитних коштів відповідачем. Також, у позовній заяві стверджується, що кредитні кошти в розмірі 76487,06 грн нібито були переказані на рахунок відповідача, що суперечить визначеній у додатку до заяви-договору формі кредитування у вигляді встановлення кредитного ліміту. Водночас факт переказу позивачем відповідачу кредитних коштів у сумі 76487,06 грн не підтверджений належними доказами, оскільки меморіальні ордери не містять електронних цифрових підписів, через що не визнаються документами, зокрема електронними, і не мають доказової сили. Жодних доказів на підтвердження факту використання відповідачем встановленого кредитного ліміту матеріали справи не містять . Правом на подачу до суду клопотання про забезпечення доказів, про витребування доказів - позивач у встановлений законом строк не скористався . Будь-які поважні причини ненадання разом із позовною заявою інших доказів відсутні, а суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Також представник відповідача у відзиві вказує на те, що навіть незважаючи на те, що паспорт споживчого кредиту відповідачем не підписано, то навіть у випадку підписання паспорту споживчого кредиту - це не означало б укладення договору про споживчий кредит на умовах, викладених у паспорті споживчого кредиту, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Зазначене узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №393/126/20 від 23.05.2022 .
Просить долучити цей відзив на позовну заяву до матеріалів справи та врахувати його при вирішенні справи по суті; відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача понесені і документально підтверджені судові витрати, докази понесення яких будуть подані до суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
16.06.2025 судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с.47).
26.06.2025 представник позивача надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав (а.с.54) .
27.06.2025 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи та надання йому часу для отримання професійної правничої допомоги (а.с.56-57).
28.08.2025 представник позивача подав заяву, в якій позов підтримав, просить задовольнити позов у повному обсязі і розглянути справу у його відсутності (а.с.79).
В судове засідання 26.09.2025 о 09 год. 10 хв. сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.84-87).
Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
10.08.2022 ОСОБА_1 підписав Заяву-Договір №26200011717103/980/РКО про надання комплексних банківських послуг в АТ «Кредобанк», відповідно до умов якої заява-договір є: 1) заявою на відкриття поточного/поточних рахункіу/рахунків; 2) запитом (заявою) клієнта на отримання споживчого креиту/кредитів. До підписання договору клієнт ознайомився з: орієнтовними реальними річними процентними ставками; орієнтовними загальними вартостям кредитів; іншою інформацією про споживчі кредити; умовами гарантування вкладів фізичних осіб; довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб; повідомленням про порядок обробки і захисту персональних даних, яке розміщене на сайті банку та повністю і безумовно згодний з повідомленням про обробку персональних даних; отримав паспорти споживчого кредиту та інформацію, зазначену в ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, тощо (а.с.6-7).
В Додатку від 10.08.2022 до Заяви-Договору №26200011717103/980/РКО від 10.08.2022 клієнт просить, а банк зобов'язується надавати банківські послуги, визначені Додатком, а саме: в тому числі, але не виключно, відкрити рахунок/рахунки, виконувати операції за рахунком/рахунками (вказані номери рахунків та валюта, дати відкриття яких 10.08.2022.
Пунктом 1.4.1 Додатку визначено, що банк, відповідно до алгоритму визначення ліміту кредитування (Алгоритм), а також відповідно до інших умов Заяви-Договору та Правил, має право встановити Клієнту ліміт кредитування на рахунок для кредитування і в межах цього ліміту надати кредит з цільовим призначенням - для задоволення споживчих потреб клієнта.
Згідно з п. 1.4.2 Додатку банк, відповідно до Алгоритму, встановлює максимальну/поточну суму ліміту кредитування за рахунком для кредитування ( в розмірі до 100 000, 00 грн). Про факт встановлення, розмір ліміту кредитування та інші умови банк повідомляє клієнта у порядку, визначеному правилами.
Процентна ставка за користування кредитом - 30% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 36,17% річних. Загальна вартість кредиту - 116,909,72 грн. (а.с.8-9).
Відповідні Правила та умови надання банківських послуг (Витяг) до матеріалів справи не долучені.
На підставі Додатку від 10.08.2022 до Заяви-Договору №26200011717103/980/РКО від 10.08.2022 відкрито п'ять рахунків в різних валютах (гривня, долар США, Євро, злотий, гривня (а.с.9 зворот).
До позову долучена Довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб, підписана 10.08.2022 сторонами (а.с.10-11) та Паспорт споживчого кредиту (інформація що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який містить контактну інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування (сума/ліміт кредиту 100 000,00 грн., строк кредитування - до моменту пред'явлення вимоги, спосіб та строк надання кредиту - за умови позитивного рішення та після сплати комісії згідно тарифів банку шляхом встановлення ліміту кредитування на рахунок не пізніше наступного робочого дня після акцептації клієнтом встановленого банком ліміту кредитування ), інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткову інформацію і інші важливі правові аспекти (а.с.11).
Паспорт не містить реквізитів відповідача та ним не підписаний.
Долучений до матеріалів справи Розрахунок заборгованості за Договором кредиту № O26200011717103/980/ від 10.08.2022 містить інформацію щодо наявності боргу в сумі 76487,06 грн тіло кредиту, 61191,73 грн. відсотки та розрахунок комісії, при цьому він не містить жодних реквізитів (дати проведення, підписів, печаток) (а.с.13-16).
До позову на підтвердження факту надання кредитних коштів долучені меморіальні ордери № 45673279 від 09.09.2023 на суму 2485,83 грн. (а.с.17), №45673278 від 09.09.2023 на суму 21673,34 грн. (а.с.18) №45673277 від 09.09.2023 на суму 76487,06 грн. (а.с.19), які містять призначення платежу: віднесення %% за кредитним договором №26200011717103/980/2/1, та не містять штампу (печатки) банку, підписів відповідальної особи.
При цьому, кредитний Договір, що був укладений між сторонами, який долучає сторона позивача, містить інший номер - №26200011717103/980/РКО.
До матеріалів справи також долучена виписка по особовим рахункам з 09.09.2023 по 01.05.2025, щодо кредитного договору №26200011717103/980/2/1 від 10.08.2022, що також не містить ні печатки, ні підпису відповідальної особи (а.с.20-23).
Матеріали справи містять копії: правовстановлюючих документів АТ «Кредобанк» (а.с.24-28), Договору про надання правової допомоги від 01.09.2021 (а.с.29-31, 33), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002416(а.с.32), досудової вимоги щодо виконання договірних зобов'язань (а.с.34).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Норми права, застосовані судом.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він уважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Мотиви суду.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для відмови в задоволенні позову.
10.08.2022 сторони уклали кредитний договір № 26200011717103/980/РКО, підписанням якого відповідач підтвердив, зокрема, що заява-договір є: заявою на відкриття поточного/поточних рахунку/рахунків; 2) запитом (заявою) на отримання споживчого кредиту/кредитів; ознайомився зі змістом Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів. До підписання договору клієнт ознайомився з: орієнтовними реальними річними процентними ставками; орієнтовними загальними вартостям кредитів; іншою інформацією про споживчі кредити; умовами гарантування вкладів фізичних осіб; довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб; повідомленням про порядок обробки і захисту персональних даних, яке розміщене на сайті банку та повністю і безумовно згодний з повідомленням про обробку персональних даних; отримав паспорти споживчого кредиту та інформацію, зазначену в ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, тощо (а.с.6-7).
В Додатку від 10.08.2022 до Заяви-Договору № 26200011717103/980/РКО від 10.08.2022 клієнт просить, а банк зобов'язується надавати банківські послуги, визначені Додатком, а саме: в тому числі, але не виключно, відкрити рахунок/рахунки, виконувати операції за рахунком/рахунками (вказані номери рахунків та валюта, дати відкриття яких 10.08.2022. В додатку до заяви-договору сторони погодили відкриття рахунків, а також узгодили умови кредитування: кредит у формі ліміту кредитування до 100000 грн.; строк дії ліміту - до моменту пред'явлення вимоги; процентна ставка - 30% річних;- розмір процентів за прострочення повернення кредиту (а.с.8-9).
Доданий до позовної заяви паспорт споживчого кредиту не містить підпису позичальника , що ставить під сумнів факт ознайомлення відповідача саме з тими умовами кредитування, про які вказує позивач (а.с.11 зворот).
Сторона позивача, як на підставу позову посилається на невиконання відповідачем, як позичальником, умов укладеного кредитного договору №О26200011717103/980 від 10.08.2022, натомість до матеріалів справи долучає Заяву-Договір з іншим номером, а саме № 26200011717103/980/РКО від 10.08.2022 та Додаток від 10.08.2022 до Заяви-Договору №26200011717103/980/РКО від 10.08.2022.
Крім цього, у довідці з переліком відкритих рахунків також міститься посилання на договір №26200011717103/980/РКО , а не № O26200011717103/980/.
Доказів укладення між сторонами кредитного договору №О26200011717103/980 від 10.08.2022, за невиконання умов якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, матеріали справи не містять.
Узгодженою формою кредиту за укладеним між сторонами кредитним договором №26200011717103/980/РКО від 10.08.2022, який долучений до матеріалів справи, був ліміт кредитування, що передбачає можливість витрачати кредитні кошти до максимальної суми у розмірі 100000 грн .
Втім матеріали справи не містять відомостей про використання відповідачем кредитних коштів з відкритого для нього рахунку, зокрема не містять відомостей про дати, розміри та напрями витрат кредитних коштів відповідачем.
У позовній заяві стверджується, що кредитні кошти в розмірі 76487,06 грн нібито були переказані на рахунок відповідача, що суперечить визначеній у додатку до заяви-договору формі кредитування у вигляді встановлення кредитного ліміту.
Водночас факт переказу позивачем відповідачу кредитних коштів у сумі 76487,06 грн не підтверджений належними доказами, оскільки меморіальні ордери не містять електронних цифрових підписів, через що не визнаються документами, зокрема електронними, і не мають доказової сили.
Так, ст. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що обов'язковий реквізит електронного документа обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили. Одним із таких реквізитів є електронний підпис, яким завершується створення електронного документа.
Згідно зі ст. 7 цього Закону - оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Долучені до справи меморіальні ордери містять місце для підпису працівника банку та штампу, однак ці файли, як і файли з виписками та розрахунком заборгованості не мають електронних-цифрових підписів та по суті є проектами, що унеможливлює визнання їх документами, зокрема електронними, та позбавляє їх доказової сили відповідно до вимог законодавства.
Слід зазначити, що накладення електронного підпису представника позивача адвоката Рудницького Ю.І. в системі «Електронний суд» на архів із файлами в підсистемі не наділяє ці документи статусом електронних, оскільки адвокат не має повноважень формувати чи підписувати банківські виписки та меморіальні ордери, а його підпис застосовано автоматично до архіву в цілому.
Додатковим підтвердженням цьому є висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 25.04.2024 р. по справі № 320/11913/22, де Верховний Суд зазначив «що отримана судом в електронній формі скан-копія паперової позовної заяви від імені ТОВ, яка не містила оригіналу власноручного підпису директора та не була скріплена його електронним підписом документа , не відповідає статусу належного процесуального документа, який підлягає розгляду судом по суті порушених у ньому питань. Накладення на цей документ електронного цифрового підпису іншої особи не усуває вказаного недоліку»
Крім цього, меморіальні ордери, які сторона позивача долучає на підтвердження факту перерахування позичальнику кредитних коштів містять посилання на інший номер кредитного договору, а саме на кредитний номер №26200011717103/980/2/1, який до матеріалів справи не долучений.
Доказів на підтвердження факту використання відповідачем встановленого кредитного ліміту за кредитним договором, який позивач долучає до позову (№262000117103/980/РКО від 10.08.2022), матеріали справи не містять.
Щодо розрахунку заборгованості.
Розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи (Висновок Верховного Суду від 13 травня 2020 року ( справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19)), а долучений представником позивача розрахунок заборгованості не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Верховний Суд 30 січня 2018 року (ВС/КЦС у справі №161/16891/15-ц) дійшов висновку про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Між тим, із урахуванням викладеного, на підставі наданого стороною позивача розрахунку (а.с.14-16), який ніким не підписаний і не містить відповідних обов'язкових реквізитів, суд вбачає, що розмір боргу, заявленого стороною позивача до стягнення, є таким, що не знайшов свого належного та допустимого підтвердження за розглядом справи.
Більше того, до матеріалів справи долучений розрахунок заборгованості за кредитним договором № О26200011717103/980 від 10.08.2022, тоді як на підтвердження факту кредитних відносин між сторонами додано копію кредитного договору №262000011717103/980РКО від 10.08.2022.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України).
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.
Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа № 755/18920/18.
Оскільки в ході розгляду справи позивачем не було доведено ні факту видачі відповідачу кредитних коштів, ні факту користування ними відповідачем, не підтверджено наявності заборгованості за кредитом, на який представник позивача посилається у позові, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.
Щодо судових витрат.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.
На даному етапі вирішити під час постановлення рішення питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу суд позбавлений можливості, оскільки представником позивача не долучено доказів на підтвердження їх понесення відповідачем, проте у відзиві на позов зазначено, що докази понесення цих витрат будуть подані до суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
Суд вирішив:
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ЄДРПОУ 09807862.
Представник позивача: Рудницький Юлій Ігорович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_1 тел. НОМЕР_3 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Представник відповідача: ОСОБА_2, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова