Справа № 585/3090/25
Номер провадження 1-кс/585/1279/25
23 вересня 2025 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні, без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом, клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025200470000605 від 12.08.2025 р.,-
22 вересня 2025 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , в резолютивній частині якого слідчий просить: Накласти у кримінальному провадженні, внесеному 12.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200470000605 арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: -мобільний телефон марки «Infinix х6532» імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , який було попередньо оглянуто та поміщено до спец пакунку №РSР3155325 з метою збереження вказаного тимчасово вилученого майна як речового доказу, шляхом заборони відчужувати вказане майно. В обґрунтування клопотання вказано, що У провадженні слідчого відділу Роменського РВП ГУНП в Сумській області знаходяться матеріали кримінального провадження, зареєстрованого 12.08.2025 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025200470000605 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України. 12.08.2025 до Роменського РВП ГУНП надійшло повідомлення від начальника служби у справах дітей Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області ОСОБА_4 про факт здійснення громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканець АДРЕСА_1 дій сексуального насильства щодо малолітніх мешканців с. Великі Будки, Роменського р-ну., Сумської області. Відомості за даним фактом 12.08.2025 внесено в ЄРДР за № 12025200470000605 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України. До матеріалів кримінального провадження за заявою представника потерпілого залучено мобільний телефон потерпілого в рамках кримінального провадження - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , мобільний телефон марки «Infinix х6532» імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , який було попередньо оглянуто та поміщено до спец пакунку №РSР3155325. Вказані речі постановою слідчого у кримінальному провадженні визнано речовим доказом. Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, в тому числі, є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України («Речові докази»), речовими доказами є, в тому числі, матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно до ст.ст. 167, 170. 171 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені речі з метою забезпечення запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а також з мстою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи існування сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення та доказами, в т. ч. речовими доказами, вчиненого злочину. Відповідно до ч.7 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. У разі не застосування заборони щодо обмеження права користуватись та розпоряджатись вказаними транспортним засобом існує ризик зміни чи знищення доказів, слідів злочину та неможливості використання зазначеної речі та інформацію, яка в ній міститься в якості доказів. Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
В судове засідання слідча не прибула, надала заяву про розгляд справи без її участі. В заяві вказала що підтримує клопотання і просить задоволити.
Прокурор в судове засідання не прибув.
Згідно заяви ОСОБА_7 остання просить провести розгляд клопотання без її участі та участі її сина ОСОБА_8 . Також вказує що клопотання підтримує в повному обсязі.
За таких обставин розгляд клопотання здійснюється за відсутності осіб, які не прибули та без застосування технічних засобів фіксації.
У витязі з ЄРДР, номер кримінального провадження 12025200470000605, вказано: дата внесення в ЄРДР відомостей про злочин - 12.08.2025; правова кваліфікація КК України ст. 301-1 ч.4; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 12.08.2025 до Роменського РВП ГУНП у Сумській області надійшло повідомлення від начальника служби у справах дітей Вільшанської сільської ради ОСОБА_9 про факт здійснення ОСОБА_5 дій сексуального насильства щодо малолітніми мешканців с. Великі Будки (а.с.4).
17 вересня 2025 року слідчим СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській обл., в період часу з 8 години до 8 години 40 хвилин проведено огляд предмета, про що складено протокол. В протоколі зазначено, що предметом огляду являється мобільний телефон ««Infinix Smart 9, Infinix х6532», при перегляді меню «Галерея» виявлено відео файл від 27.07.2025 року на якому зафіксовано гра на футбольному полі, при перегляді інших файлів не виявлено таких, що мають значення для кримінального провадження. При перегляді в додатку «Галерея», меню «Кошик» видалених файлі не виявлено. Після проведення огляду мобільний телефон поміщений до спец пакунку… (а.с.6).
17 вересня 2025 року слідчий СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській обл. ОСОБА_3 винесла постанову, якою - мобільний телефон марки «Infinix х6532» імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , який було попередньо оглянуто та поміщено до спец пакунку №РSР3155323, визнала речовим доказом і передала на зберігання до камери речових доказів Роменського РВП ГУН в Сумській обл. В мотивувальній частині постанови вказала: «Беручи до уваги, те що вищевказані об'єкти мають значення речового доказу…» ( а.с.7-8).
Відповідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно ч. 3 ст. 170 у випадку, передбаченому п.1) ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України (Речові докази), речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: - існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; - потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; - може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
За змістом ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 цього Кодексу.
Перевіривши надані матеріали та дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого і накладення арешту на майно.
Такий висновок склався у зв'язку з тим, що слідчим не доведено, що в даному кримінальному провадженні мобільний телефон марки «Infinix х6532» імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , який належить - ОСОБА_6 має в кримінальному провадженні значення речового доказу, оскільки при огляді телефону слідчий не виявив таких відео файлів які б мали значення для кримінального провадження. Отже, з поданих матеріалів не вбачається, що даний телефон був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або був предметом, який є об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Крім цього, слідчим не доведено ризиків визначених ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме що є підстави вважати, що дане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене або відчужене.
Отже, слідчим не доведено необхідності накладення арешту на майно, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 26, 170 -173,309, 392,395 КПК України, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025200470000605 від 12.08.2025 р., - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено о 16 годині 10 хвилин 25 вересня 2025 року .
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1