Справа № 591/2200/25
Провадження № 2/591/453/25
16 вересня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.
представника позивача - Сердюк В.М.
відповідачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в загальному позовному провадженні справу за позовом Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Представник Служби у справах дітей Сумської міської ради звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 грудня 2022 року.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком ОСОБА_4 , Державна реєстрація проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України.
Діти, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в Управлінні «Служба у справах дітей» Сумської міської ради з 11 жовтня 2024 року знаходяться на обліку, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов'язків.
До Управління 10 жовтня 2024 року від СЮП ВП Сумського РУП надійшло повідомлення, що 04 жовтня 2024 року діти були поміщені до КНП ДКЛ Св. Зінаїди, так як мати за місцем помешкання перебувала з ознаками сильного алкогольного сп'яніння, поводила себе агресивно та неадекватно. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання своїх батьківських обов'язків. У результаті чого відповідно до постанови Зарічного районного суду м. Суми відповідачка визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. І ст. 184 КУпАП, та піддана адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 850 грн. З метою усунення причин та умов, що призвели до вчинення адміністративного правопорушення, Управлінням були вжиті профілактичні заходи: обстеження умов проживання, проведення бесіди щодо сумлінного виконання батьківських обов'язків, ведення здорового способу життя, письмове попередження про відповідальність за невиконання батьківських обов'язків. Після чого діти за заявою батька ОСОБА_2 були повернуті в сім'ю, родина перебувала на контролі Управління, батьки були завжди на контакті, неодноразово отримували гуманітарну допомогу у вигляді харчових продуктів, гігієни, грошової допомоги.
Потім до Управління 20 лютого 2025 року з поліції надійшло повідомлення, що в цей день уранці за місцем проживання родини: АДРЕСА_1 сталася пожежа. Батьки дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент пожежі були відсутні. Під час опрацювання виклику було виявлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є бабусею вищезазначених дітей. Вона повідомила, що під час пожежі перебувала на кухні, окремо від кімнати, де залишилися діти. З її слів, вона почула запах диму, та вийшовши з кухні, побачила полум'я з кімнати. Унаслідок пожежі загинула найменша дитина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , інша дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з опіками була доставлена до Сумської обласної клінічної лікарні. Під час пожежі старший син ОСОБА_4 перебував на навчанні в НВК № 16.
У повідомлені зазначено, що ОСОБА_7 під час спілкування з представниками поліції мала видимі ознаки алкогольного сп'яніння. Це означає, що батьки залишивши дітей на нетверезу бабусю, завдали шкоду життю та здоров'ю дітей.
При спілкуванні з прабабусею дітей, ОСОБА_9 , стало відомо, що батьки не займалися похованням загиблої дитини, вона забрала дитину для поховання за місцем свого проживання в місто Охтирку, батьки не були присутні на погребінні.
Після трагічної події відповідно до розпорядження Сумської міської військової адміністрації Сумського району Сумської області від 24 лютого 2025 року за № 74-ОД діти, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були негайно відібранні від батьків. ОСОБА_10 влаштована до КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини». ОСОБА_11 за заявою рідного батька ОСОБА_6 був переданий на виховання в його сім'ю.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень мати ОСОБА_3 відповідно до постанови Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2021 року визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. На той час мати мала одного сина, ОСОБА_4 , який через невиконання матір'ю батьківських обов'язків в грудні 2021 року був влаштований до Сумського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області, тільки 30 вересня 2023 року повернувся в сім'ю.
Відповідно до ЄДР судових рішень ОСОБА_2 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44 КУпАП (незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах), у 2023 році в Зарічному районному суді м. Суми розглядалася справа по вчиненню домашнього насильства Лісним відносно дружини ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ). Відомо, що ОСОБА_2 раніше перебував у шлюбі, де мав малолітню дочку, відносно якої рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 квітня 2023 року позбавлений батьківських прав.
Таким чином, батьки свідомо своїми умисними діями неодноразово створювали ситуації, що загрожували життю та здоров'ю малолітніх дітей, у результаті чого втратили найменшу дитину. Усі вжиті заходи не дали позитивного результату, щоб змінити їх поведінку на краще. Вказані обставини та факти свідчать про свідоме нехтування відповідачами своїх обов'язків по відношенню до дітей, тому саме застосування до них крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав, надасть змогу в подальшому змінити умови життя дітей на краще та забезпечити їх інтереси.
Посилаючись на зазначені обставини, просить прийняти рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_3 аліменти на особистий рахунок кожної дитини, у розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на особистий рахунок дитини, у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17 березня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 06 червня 2025 року об 11 год. 00 хв.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 06 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу для розгляду по суті на 06 серпня 2025 року.
06 серпня 2025 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 10 вересня 2025 року за клопотанням представника позивача та викликом свідків в судове засідання.
10 вересня 2025 року допитано свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , у зв'язку з закінченням процесуального часу розгляд справи відкладено до 16 вересня 2025 року 10 год. 20 хв.
В зазначеному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, відповідачка ОСОБА_1 заперечувала щодо позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом подачі відзиву не скористався.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в письмовій заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглядати без його участі.
Суд, вислухавши думку учасників справи, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5).
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження (а.с. 5).
Батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та згідно відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України державна реєстрація проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України (а.с. 8). Також вказане підтверджкється копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.с. 4).
З копії свідоцтва про шлюб, виданого відділом ДРАЦС у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 30 травня 2023 року Серія НОМЕР_1 встановлено, що відповідачі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 грудня 2022 року (а.с. 10).
Відповідно до заяви ОСОБА_9 на ім'я начальника Управління «Служба у справах дітей» СМР від 20 грудня 2021 року вона просить посприяти у подальшому влаштуванню її правнука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки його мати ОСОБА_16 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, схильна до вживання невідомих речовин, дитина не відвідує навчальний заклад більше року. На матір заведено кримінальні справи. Батько дитини ОСОБА_6 вихованням дитини не займається, його місце проживання не відоме (а.с. 16).
Відповідно до клопотання від 23 грудня 2021 року №2857/27.1-23 Управління «Служба у справах дітей» СМР звернулося до начальника служби у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації щодо влаштування малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до центру соціально-психологічної реабілітації дітей для вирішення його подальшої долі (а.с. 13).
23 грудня 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передано до Сумського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області згідно акту прийому дитини до центру у зв'язку з потребою в соціально-психологічній реабілітації (а.с. 14).
З листа-інформування на адресу Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від СЮП ВП Сумського РУП від 10 жовтня 2024 року №24471 встановлено, що 04 жовтня 2024 року діти були поміщені до КНП ДКЛ ОСОБА_17 , так як мати за місцем помешкання перебувала з ознаками сильного алкогольного сп'яніння, поводила себе агресивно та неадекватною (а.с. 17).
10 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до начальника Управління «Служба у справах дітей» СМР з заявою про повернення дітей з лікарні в сім'ю на виховання. Зобов'язався належним чином виконувати обов'язок щодо виховання та забезпечення дітей (а.с. 18).
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 10 жовтня 2024 року, з метою з'ясування обстави потрапляння дітей до лікарні, підготовки висновку про можливість повернення їх в сім'ю, начальником відділу профілактичної роботи та соціально-правового захисту дітей ОСОБА_18 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житлове приміщення на 4 поверсі, 5 поверхового будинку, складається з 1 кімнати, гуртожиток на праві власності матері дітей - ОСОБА_1 . В кімнаті в наявності холодильник, телевізор, пральна машина, краска, для відпочинку : диван, дитяче ліжко, шафи для збереження особистих речей. ОСОБА_19 навчається НВК №16, 5-Б клас. Дитина забезпечена всім необхідним для навчання. У Лізи відсутнє свідоцтво про народження (батьки зобов'язались за два дні зареєструвати дитину). Стосунки в родині задовільні. Батько перебуває в ЗСУ, має можливість періодично перебувати вдома. Сім'ю забезпечує фінансово тільки батько. Зі слів матері - дітей вони дуже люблять та готові змінити свою поведінку щодо належного виховання. Батьки попереджені про належне виконання своїх обов'язків з виховання дітей та запрошено до Управління для вирішення питань повернення дітей. На матір складено адміністративний протокол за ст. 184 КУпАП (а.с. 19).
Відповідно до Наказу Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від 11 жовтня 2024 року №81 діти, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , взяті на облік, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов'язків (а.с. 11).
16 жовтня 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 попереджені про сумлінне виконання покладених на них законодавством України обов'язків по вихованню, матеріальному та іншому забезпеченню своїх дітей. Їм роз'яснено, що в разі невиконання своїх батьківських обов'язків, їх буде притягнуто до відповідальності за ст. 184 КУпАП України, а в разі систематичних порушень - може бути порушена справа про позбавлення батьківських прав, про що свідчить особистий підпис відповідачів (а.с. 20).
Згідно постанови Зарічного районного суду м. Суми від 30 жовтня 2024 року у справі № 591/10244/24, провадження № 3/591/2503/24 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. І ст. 184 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 850 грн. (а.с. 70).
Відповідно до листа Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до начальника Управління «Служба у справах дітей» від 20 лютого 2025 року № 2496/41/3803-2025 Управління повідомлено про те, що 20 лютого 2025 року о 09 год. 34 хв. на «гарячу» лінію 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 сталась пожежа. На місці події було виявлено ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які є сусідами, та стали свідками пожежі в кімнаті №50. Вони повідомили, що передали медичним працівникам малолітню постраждалу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала в епіцентрі пожежі, а також повідомили, що в полум'ї перебувала ще одна дитина - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , врятувати яку не вдалось. Під час опрацювання виклику було виявлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є бабусею вищевказаних малолітніх дітей. Вона повідомила, що під час пожежі перебувала на кухні, окремо від кімнати, де залишились діти. З її слів, вона почула запах диму та вийшовши з кухні, побачила полум'я з кімнати. ОСОБА_7 під час спілкування мала видимі ознаки алкогольного сп'яніння. Батьки дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були відсутні на момент події. Внаслідок пожежі ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , загинула на місці події, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доставлена до Сумської обласної клінічної лікарні (а.с. 21).
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що Білопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис № 81 (а.с. 9).
Відповідно до розпорядження Сумської міської військової адміністрації Сумського району Сумської області від 24 лютого 2025 року №74-ОД Управлінню «Служба у справах дітей» Сумської міської ради доручено негайно відібрати малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від батьків, влаштувати їх до КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини», негайно повідомити окружну прокуратуру міста Суми та звернутись до Зарічного районного суду м. Суми з позовною заявою про відібрання дітей від батьків (а.с. 12).
Згідно з актом про факт передачі дитини від 26 лютого 2025 року адміністрація закладу КНП СОР СОС Будинок дитини в особі директора Литвиненко Т.І. в присутності завідувача сектором Управління «Служби у справах дітей» СМР Максименко Л.А. передали дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 22).
Відповідно до висновку Управління «Служба у справах дітей» СМР від 17 березня 2025 року №467/27.1-26 вважає за можливе позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 31-32).
Згідно повідомлення КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» від 08 вересня 2025 року № 477/01 малолітня дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перебуває в закладі з 26 лютого 2025 року на повному державному утриманні. За весь час перебування дитини в закладі батьки навідували дівчинку, при цьому перебували в нестабільному психоемоційному стані. Телефонують, цікавляться станом здоров'я дитини.
Свідок ОСОБА_14 в суді пояснила, що вона є матір'ю відповідача ОСОБА_2 , а відповідачка ОСОБА_1 є її невісткою.
Зазначила, що у сина це третій шлюб, бачилася з ними дуже рідко. Стан сина візуально погіршується, він втрачає здоров'я. Взимку 2022 року син повідомив, що у ньогох відповідачкою народиться дитина. Після народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_10 , коли вони привезли її додому, запросили її десь у квітні 2023 року, і вона не змогла їм допомогти, бо здійснювала догляд за онкохворою матір'ю. З сином практично не спілкувалась.
ІНФОРМАЦІЯ_11 померла її мама. 13 червня 2023 року вона поховала свою матір, а 14 червня 2023 року подзвонила ОСОБА_24 і запитала, чи зможе вона приходити до дитини, на що та погодилася. Але по мові вона зрозуміла, що вона не здорова. Вона доїхала автобусом до місця проживання в гуртожиток по АДРЕСА_2 . Каріна сиділа на сходовій клітині, і по її стану було видно, що вона під впливом наркотичних засобів. Її поведінка була неадекватна: вона викрикувала речення. Стан дверей в кімнату: висіла на петлях, які були на половину відігнуті з боку замка, що давало зимогу заглянути в кімнату. Дитина плакала, сина вона не бачила. Каріна викрикувала слова. Перед дверима в коридорі лежала купа речей, вона їх розкидала. Зі слів сусідів, ніби ввечері були гості, і приймали вечерю з якимись добавками. Вона вирішила викликати поліцію і швидку і на відео зняла Карину. Замок виламали поліцейські, з'ясувати де ключі від кімнати було неможливо. Карина зникла десь і поліція не могла її знайти. Коли відчинили двері, вони взяли речі і поїхали в дитячу лікарню, де дитина перебувала 10 днів. Свідок була з дитиною, за виключенням днів перебування на роботі. Через 10 днів за дитиною приїхали батьки. Весь цей час вони з відповідачами у справі не спілкувались. Вони навіть не привіталися, забрали дитину з палати, пішли, нічого не сказавши. Після цього вони взагалі не спілкувалися.
Її колишня знайома працює в дитячій лікарні, і вона сказала, що приходила на медогляд і дитина відповідає стану здоров'я: набирає вагу, єдине, що сенсорний розвиток не належний. Син і невістка не піклувалися про своє здоров'я. Через два роки вони зіткнулися з пожежею. Чоловік їхав у той бік і бачив, як їхали пожежні машини. Зі слів, чоловіка ОСОБА_25 відомо, що йому подзвонив син і повідомив про пожежу. Чоловік приїхав до гуртожитка, десь о 10-30 год. Він їй подзвонив і вона приїхала на вул. Герасима Кондратьєва десь об 11-00 год. Це було 20 лютого 2024 року. На подвір'ї були люди, пожежна машина. Вони не піднімалися до квартири. У сусідів дізналися, що ОСОБА_26 відвезли в лікарню, а сина з невісткою - до поліції.
З 24 червня 2023 року вона не бачила ОСОБА_26 , як забрали з лікарні. 20 лютого 2024 року вони ввечері поїхали з чоловіком у дитячу лікарню. Лікар сказав, що стан дитини більш-менш задовільний. Опіки верхніх дихальних шляхів, але стан не критичний. Потім в лікарні були син з невісткою. В подальшому у них дитину вилучили і помістили в Будинок Малютки. Після карантину вони з дитиною не спілкувалися. З сином і невісткою теж не часто спілкувалися. На сьогоднішній день їй не відомо, де знаходиться її син. Востаннє з сином бачилася у квітні 2025 року і вона запропонувала купити верхній одяг. В середині травня 2025 року вона купила йому телефон для спілкування з ОСОБА_24 . Вони були налаштовані заробляти кошти.
Пояснила, що син, як одружився, десь 10 років тому, додому не приходив, не спілкувався з ними. З чоловіком він іноді разом працював на роботі.
Як ще не був розлучений, а зустрічався з ОСОБА_24 , почав втрачати вагу. Зміни почалися зовнішньо. І вона вирішила, що він вживає наркотичні засоби. По мові вона чула, що щось не те, то він говорить скоромовкою, то неможливо зрозуміти. В такому стані він взагалі ховається. Син, на скільки їй відомо, не працював, він говорив, що у нього проблеми з бізнесом, джерело доходу його їй не відомо.
Коли поховали Лізу, то трохи спілкувалася з бабусею ОСОБА_24 , яка сказала, що в кімнаті 20 лютого 2024 року проживали: син, невістка ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 . ОСОБА_28 повезла сина до школи, мама ОСОБА_24 проживала у цьому гуртожитку в сусідньому під'їзді. Вона прийшла нагодувати дітей, включила мультики і пішла на кухню. Через деякий час сусіди сказали, що з-під дверей валить дим. Що було далі, не зовсім зрозуміло. Двері в кімнату відкрили сусіди, там був густий дим. Мішель була біля дверей, а маленьку дочку не змогли врятувати. Син сказав, що він в той день пішов у справах.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що з 2017 року працює старшим інспектором сектору ювенальної превенції СРУП ГУНП. Вперше побачив ОСОБА_1 в 2023 році, коли по виклику на лінію «102» отримали виклик на місце мешкання відповідачки по АДРЕСА_2 . Прибувши за викликом побачив, що вхід до кімнати зачинено, верхній кут дверей був трошки вигнутий. Сусіди повідомили, що протягом тривалого часу в кімнаті плаче дитина. Батьків не було. Працівники ДСНС відкрили двері, працівники швидкої допомоги оглянули дитину і доставили до медичного закладу. Дитині було 4-5 місяців. Мати дитини - відповідачка по справі, була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.
Другий випадок відбувся в лютому-березні 2025 року, коли на чергову частину поступило повідомлення про пожежу за адресою по АДРЕСА_2 . Коли свідок прийшов, на місці вже були працівники швидкої допомоги. І він згадав, що в цьому приміщенні проживає відповідачка з дітьми. В подальшому, він доставив відповідачів до лікарні, бо їх стан був незрозумілий, вони не розуміли що відбувається, були дезорієнтовані.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
За ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
У відповідності до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, потрібними для постановлення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
З аналізу наданих доказів, суд вважає встановленим наявність фактів, які свідчать про неналежне виконання відповідачами своїх обов'язків по вихованню малолітнього ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_2 , що виразилось, зокрема, у тому, що тривалий час відповідачі не проявляли належної батьківської турботи стосовно дітей, ухилялись від виконання батьківських обов'язків, залишали дітей в небезпеці, що також призвело до загибелі іншої дитини відповідачів.
З огляду на досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що батьки малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , належним чином не беруть участі у їх вихованні, наражають дітей на небезпеку, залишаючи їх самих.
Встановлені під час судового розгляду обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами, вказують на те, що до відповідачів підлягає застосуванню крайній захід у виді позбавлення батьківських прав, оскільки вжиті раніше відповідними державними органами заходи впливу на недобросовісну поведінку батьків не дали суттєвих результатів, які б вказували на зміну поведінки відповідачів у бік відповідального ставлення до дітей, натомість така поведінка призвела до трагічних наслідків - смерті дитини.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачка ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на спростування доводів заявлених позовних вимог.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітніх дітей, тому вони повинні бути позбавлені батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_3 повинна бути позбавлена батьківських прав також відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
За ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
За нормами ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
В позовній заяві позивач ставить вимоги про стягнення з відповідачки ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 05 березня 2025 року і до повноліття дітей. Також з ОСОБА_2 позивач просить стягнути аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Суд вважає, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.
На думку суду стягнення аліментів у зазначеному розмірі є справедливим та достатнім з урахуванням рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини (ст.141 СК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням позову, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідачів на користь держави по 2422 грн. 40 коп. судового збору з кожного.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на особистий рахунок кожної дитини, у розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 05 березня 2025 року і до повноліття дітей.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на особистий рахунок дитини, у розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 05 березня 2025 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави 2422 грн. 40 коп. судового збору з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Служба у справах дітей Сумської міської ради: місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, 35, код ЄДРПОУ 23823253.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини», місцезнаходження: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 158, код ЄДРПОУ 14024470
Повне судове рішення виготовлене 26 вересня 2025 року.
Суддя А.П.Сидоренко