25 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/26931/24
Провадження № 33/820/656/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Стасишина А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 605 грн 60 коп.
За постановою судді, 22 вересня 2024 року приблизно о 20 год 34 хв у місті Хмельницькому на вулиці Трудова, 6А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). У порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків.
Указаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2025 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Уважав, що вказане судове рішення є необґрунтованим.
Зазначав, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки його транспортного засобу, а тому він не вбачав підстав проходити огляд на стан сп'яніння.
Окрім того, звертав увагу, що при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення поліцейськими було допущено багато помилок, що давало йому підстави вважати, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Наголошував, що відмовився проходити обстеження на місці зупинки транспортного засобу, однак пропонував проїхати у будь-який найближчий медичний заклад у місті Хмельницькому для медичного обстеження, зокрема, наполягав на відібранні зразків крові.
При цьому посилався на недопустимість доказів, які були зібрані на підтвердження його винуватості.
Тому, на його думку, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Стасишина А.Л. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Указаних вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до приписів вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України та відповідно адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 134798 від 22 вересня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення;
- відомостями з рапорту на ім'я начальника УПП в Хмельницькій області, з якого слідує, що 22 вересня 2024 року приблизно о 20 год 20 хв на службовий планшет надійшов виклик про порушення водієм транспортного засобу «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , ПДР України та можливе перебування водія вказаного транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння. О 20 год 34 хв зазначений транспортний засіб було зупинено на вулиці Трудова, 6А. У водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та в присутності двох свідків запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що водій відмовився;
- відомостями з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22 вересня 2024 року, в якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, в якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких у сукупності зафіксовано, як ОСОБА_1 упродовж тривалого часу висуває працівникам поліції, з надуманих підстав, не передбачені встановленим порядком умови, за яких він погоджується пройти такий огляд, зокрема про доставку його в найближчий медичний заклад в межах міста Хмельницького.
Таку поведінку ОСОБА_1 упродовж тривалого часу, незважаючи на попередження працівників поліції про наслідки ухилення від проходження огляду, суд першої інстанції розцінив як фактичну відмову від проходження такого огляду.
Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Проаналізувавши вказані докази, можна прийти до висновку, що вони узгоджуються між собою та є належними, підстав визнати їх недопустимими чи недостовірними немає.
Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, саме як відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 та його захисник Стасишин А.Л. у суді апеляційної інстанції просили закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу, що сукупність наведених доказів свідчать, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 , і відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, такі його дії містять склад інкримінованого правопорушення.
Наданим відеозаписом зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Аналізуючи відеозапис, суд першої інстанції обґрунтовано вважав його належним доказом, адже ним зафіксовано розмову, з якої слідує, що ОСОБА_1 на місці зупинки відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та почав висувати свої умови проходження огляду, його етапи та місце проведення, що у свою чергу було обґрунтовано розцінено, як спроба уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, слід зазначити, що судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги посилання ОСОБА_1 на відомості довідки КНП «ХОЗзНПД» ХОР від 30 вересня 2025 року, згідно якої він о 23 год 30 хв 22 вересня 2024 року пройшов обстеження, за результатами якого рівень концентрації алкоголю в крові становив 0,020 ‰. Оскільки керування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, згідно протоколу, йому не ставиться у вину.
Серед іншого, чинним законодавством не передбачено самовільного проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, це не відповідає приписам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та ст.266 КУпАП.
Таким чином, доводи сторони апелянта є такими, що не заслуговують на увагу та є передчасними.
У ході розгляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного згаданою Інструкцією, огляд на стан сп'яніння особи проводився з дотриманням норм, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №134798 від 22 вересня 2024 року долучені відеозаписи з технічних засобів відеозапису: 476369, 475934, 475027.
Указані вимоги закону були дотримані та виконані належним чином.
Вищенаведеною Інструкцією визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п.3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1 Розділу ІІ Інструкції).
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п. 7 Розділу ІІ Інструкції).
Відповідно до п.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Пунктами 19 та 20 Інструкції визначено, що акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 Інструкції).
Відповідно до п. 6 Порядку № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
На вимогу п. 7 Порядку № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я (п. 13 Порядку № 1103).
Отже, вимогами Інструкції №1452/735 та Порядку № 1103 визначено, що саме поліцейський забезпечує доставку водіїв транспортних засобів до закладу охорони здоров'я, за результатами такого огляду складається висновок лікаря.
Також відповідно до вимог абз.4, 5 ст.266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відеофіксація працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст.40 Закону України «Про Національну поліцію».
Так, відеозаписами зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити відношення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що вказані відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку всіх осіб, відтак є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В частині посилання на безпідставну зупинки транспортного засобу слід зазначити наступне.
Оцінюючи доводи про те, що жодних підстав визначених ст.35 ЗУ «Про національну поліції» для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у працівників поліції не було, слід визнати необґрунтованими.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно з п.п.5, 6, 7 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:
- запроваджувати, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
- встановлювати, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
- перевіряти, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ч.4 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно вимог п.24 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
З наведеного вбачається, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Як вбачається, водія ОСОБА_1 було зупинено на підставі повідомлення про порушення ним Правил дорожнього руху та можливе перебування у стані алкогольного сп'яніння, що виключає незаконність такої зупинки працівниками поліції.
Переглядом справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
Усі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
Дії поліцейських жодним чином не призвели до звуження чи обмеження конституційних прав водія чи його основоположних свобод, не обмежили його в можливостях ефективно використати свої права, та не ставить під сумнів походження доказів, їх надійність та достовірність.
Будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які би стали підставою для скасування постанови судді суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Не підлягають задоволенню твердження захисника Стасишина А.Л. про те, що провадження у справі підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді апеляційної інстанції строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Відповідно до приписів ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 22 вересня 2024 року, а адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції 25 серпня 2025 року, тобто в межах визначеного законодавством строку.
Інші доводи апеляційної скарги в цілому повторюють пояснення аналогічні тим, що викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, захисника Стасишина А.Л., які були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
З огляду на викладене, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість та законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.
Порушень вказаних вимог законодавства, які би ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не встановлено.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі чи в судовому засіданні апеляційного суду, які би спростовували висновки суду першої інстанції, не знайдено.
Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
Обставин, які би виключали провадження у справі, на що є посилання у апеляційній скарзі відповідно до ст.247 КУпАП, немає.
Підстави для закриття провадження у справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Матущак М.С.