Справа № 463/5808/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/730/25 Доповідач: ОСОБА_2
18 вересня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 04 серпня 2025 року, якою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченому за ч. 2 ст. 121 КК України, продовжено строк тримання під вартою без визначення розміру застави,
з участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
представника потерпілого-
адвоката ОСОБА_9 ,
встановила :
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04 серпня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на два місяці.
Строк дії ухвали становить два місяці, а саме: до 04 жовтня 2025 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду захисник - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою із покладенням на останнього визначених ст. 194 КПК України обов'язків.
Апелянт вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим та невмотивованим.
Вказує, зокрема, що ОСОБА_6 не погоджується з кваліфікацією діянь, вважає що мало місце перевищення меж необхідної оборони, адже саме потерпілий без будь-якої причини напав на ОСОБА_6 , який захищаючись ненавмисно наніс потерпілому тілесні ушкодження, несумісні з життям.
Стверджує, що обвинувачений не буде порушувати умови запобіжного заходу, оскільки має на меті доводити свою невинуватість у судовому порядку.
Звертає увагу, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, є раніше не судимим, має можливість працевлаштуватись; також вагомим фактором є те, що він місця злочину не покидав, чекав працівників поліції.
Зауважує,що сторона обвинувачення не надала суду достатньо доказів на підтвердження тих обставин, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого в змозі забезпечити лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку сторони захисту, запобіжний захід у вигляді застави, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Також просить поновити строк апеляційного оскарження, у разі якщо апеляційний суд визнає його пропущеним. Водночас зазначає, що повний текст ухвали сторона захисту не отримувала.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_8 , який вважає рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, а тому просить залишити апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9 , який заперечив проти апеляційної скарги захисника, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Частиною 2 ст. 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
На розгляді Личаківського районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025141360000706 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
31 березня 2025 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.
Підставами для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 стала наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що останній може переховуватися від суду з метою уникнення встановленої законом кримінальної відповідальності, оскільки він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину; незаконно впливати на свідків, оскільки такі ще судом не допитувалися; може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім того, суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , врахував особу обвинуваченого, який раніше не судимий, розлучений.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що з моменту взяття ОСОБА_6 під варту та до моменту вирішення клопотання прокурора, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися та не зменшилися.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, та вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, в тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Посилання на те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, є раніше не судимим, має можливість працевлаштуватись, саме по собі не може слугувати підставою для застосування щодо останнього більш м'якого запобіжного заходу, адже наведена обставина не може підтверджувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та відсутність ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Не ґрунтується на матеріалах справи і покликання сторони захисту на можливість визначення йому альтернативного запобіжного заходу.
Так, згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З огляду на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, поєднаного із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини, колегія суддів вважає, що визначення йому запобіжного заходу у виді застави є недоцільним.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідивши належним чином всі матеріали провадження та навівши в ухвалі мотиви, на підставі яких прийняв відповідне рішення.
За сукупності таких обставин, колегія суддів вважає, що судом правильно продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зокрема запобіжні заходи у вигляді застави чи домашнього арешту, не можуть на цьому етапі судового провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду.
Інші підстави для відмови у задоволенні клопотання прокурора, зазначені обвинуваченим у поданій до суду апеляційній скарзі, також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Ухвала місцевого суду відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, зі справи не вбачається.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів -
постановила :
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 04 серпня 2025 року, якою продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою без визначення розміру застави - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: