Справа № 453/1108/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2305/25 Доповідач: ОСОБА_2
18 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відео конференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «АВТОТРАНЗИТ» на ухвалу слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025141300000176, внесеному 07 липня 2025 року в ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_7
встановила :
Ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року задоволено клопотання прокурора Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141300000176 від 07.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: сідловий тягач марки «Volvo FH», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , який на праві власності належать ТОВ «Автотранзит», код ЄДРПОУ 37637435, адреса власника: Закарпатська область, Мукачівський район, село Кленовець, вулиця Локоти 1, та поміщено за адресою: м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 5, Стрийського району Львівської області; свідоцтво про реєстрацію ТЗ із реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_3 , яке запаковано у спецпакет № CRI1099365 та поміщено у камеру зберігання речових доказів ВнП №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, із забороною вчинення будь-яких дій пов'язаних з їх відчуженням, розпорядженням та/або користуванням.
Задовольняючи клопотання про арешт майна слідчий суддя врахував, що вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому має значення для повного, об'єктивного та всебічного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
На вказану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати; постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_7 про арешт тимчасово вилученого майна - сідлового тягача марки «Volvo FH», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 та зобов'язати орган досудового розслідування повернути вищезазначене майно власнику.
Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, незаконною через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства.
Зазначає, що у клопотанні прокурора, всупереч вимогам статті 170 КПК України не наведено підстав та мети накладення арешту на майно.
На думку апелянта, прокурор не надав доказів того, що тягач перевозив викрадене майно, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, або був безпосередньо використаний під час вчинення кримінального правопорушення, зокрема, у протоколі огляду (сідлового тягача) від 03.08.2025 вказана інформація відсутня, а відтак підстав вважати тягач речовим доказом у кримінальному провадженні нема.
Зауважує, що припущення, здогадки або невизначені обставини не можуть бути підставою для обмеження права власності.
Також, адвокат вказує, що прокурором не надано жодних підтверджень тому, що власник (ТОВ «Автотранзит») має намір або вчиняє дії, спрямовані на відчуження чи знищення автомобіля, що в автомобілі є сліди злочину, які потребують збереження, а також не вказано, які конкретні експертизи заплановано, коли і ким вони призначені.
Зазначає, що автомобіль на сьогодні вилучений та оглянутий органом досудового розслідування.
Крім цього, звертає увагу, що вказаний транспортний засіб є основним засобом виробничого процесу підприємства; інструментом виконання укладених контрактів з контрагентами, джерелом доходу ТОВ, з якого сплачуються податки та заробітна плата, а фактичне позбавлення права користування транспортним засобом призведе до зриву договірних зобов'язань, значних збитків, втрати репутації, загрози зупинення діяльності ТОВ.
Стверджує, що зі сторони ТОВ «Автотранзит» на запит органу досудового розслідування були надані усі доказові документи, що свідчить про добросовісність та активну позицію у співпраці зі слідством.
На думку апелянта, вищевказані обставини слідчим суддею не враховані та не обґрунтовано належним чином необхідності накладення арешту на майно.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, апелянт - ТОВ «Автотранзит» та представник - адвокат ОСОБА_6 , у судове засідання не прибули, водночас адвокат подав клопотання, у якому просить судове засідання у справі проводити без його участі та без участі апелянта - ТОВ «Автотранзит».
Прокурор ОСОБА_7 заперечив доводи апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_7 щодо поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законною, вмотивованою та обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 статті 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з частиною 2 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
А відтак, з врахуванням наведеного, метою накладення арешту є виконання завдань кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належним чином дотримані.
Так, СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141300000176 від 07.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
До ВнП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області звернувся ОСОБА_8 - лісничий Верхньо-Висоцького лісництва Самбірського надлісництва ДП «Ліси України» про те, що в період часу з лютого місяця по липень місяць 2025 року невстановлена особа вчинила крадіжку з «Рекреаційної зони відпочинку» в с. Мохнате Стрийського району Львівської області дитячого майданичка, огорожі та інших комплектуючих на загальну суму близько 200 000 грн.
21.07.2025 слідчим суддею Сколівського районного суду було надано ухвалу (справа №453/1108/25, провадження 1-кс/453/299/25) про проведення огляду сідлового тягача марки «Volvo FH» д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпичіпа «Schmitz» НОМЕР_4 , які на праві власності належать ТОВ «Автотранзит», код ЄДРПОУ 37637435, адреса власника: Закарпатська область, Мукачівський район, село Кленовець, вулиця Локоти 1.
03.08.2025 в ході проведення огляду місця події, було вилучено транспортний засіб, а саме: сідловий тягач марки «Volvo FH», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , який на праві власності належать ТОВ «Автотранзит», код ЄДРПОУ 37637435, адреса власника: Закарпатська область, Мукачівський район, село Кленовець, вулиця Локоти 1, та поміщено за адресою: м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 5, Стрийського району Львівської області. Крім цього було вилучено свідоцтво про реєстрацію ТЗ із д.н.з. НОМЕР_1 серія НОМЕР_3 , яке запаповано у спецпакет №CRI1099365 та поміщено у камеру зберігання речових доказів ВнП №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області.
Вилучене в ході проведення огляду місця події майно постановою слідчого від 03 серпня 2025 року визнано речовими доказами по справі.
Задовольняючи це клопотання сторони обвинувачення, внесене в межах кримінального провадження № 12025141300000176, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно у зв'язку з наявністю достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя врахував встановлені обставини кримінального провадження та мету, з якою звернувся слідчий для накладення арешту на майно - сідловий тягач марки «Volvo FH», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 та за відсутності беззаперечних доказів на спростування презумпції власності, дійшов правильного висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження на цій стадії досудового розслідування обґрунтованим та виправданим.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів.
При цьому покликання апелянта на те, що накладений арешт є неправомірним втручанням у право власності ТОВ «АВТОТРАНЗИТ» не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки при накладенні такого враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи.
Так при розгляді клопотання, слідчою суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ТОВ «АВТОТРАНЗИТ». Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Окрім цього, як пояснив у суді апеляційної інстанції прокурор ОСОБА_9 , на сьогодні необхідні слідчі дії не проведено. Оскільки не було вилучено ключів від автомобіля, які знаходяться у власника та які останній не надає, відсутній доступ до внутрішньої частини автомобіля, де розташована система трекінгу. Зазначив, що інформація з цієї системи має істотне значення для доведення вини особи, яка користувалася вищевказаним автомобілем.
При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею на виконання вимог ч. 2 ст. 173 КПК України враховано можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що відповідає конституційним нормам.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею допущено не було.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ТОВ «АВТОТРАНЗИТ» - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025141300000176, внесеному 07 липня 2025 року в ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: