Справа № 671/1793/25
26 вересня 2025 року м. Волочиськ
Слідчий суддя Волочиського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243200000475 від 24 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
Слідчий СВ відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні.
Як зазначено в клопотанні, 24.09.2025 року о 14 год. 24 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на автодорозі поруч будинку №3/7 по вул. Незалежності в м.Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області працівниками СРПП ВП №2 було зупинено автомобіль марки ВАЗ модель 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який Волочиським районним судом позбавлений права керування транспортними засобами терміном на 10 років за вчинення правопорушень передбачених ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП (постанова Волочиського районного суду справа № 671/2250/23, провадження № 3/671/958/2023) всупереч рішенню суду продовжує керувати транспортним засобом.
За вказаним фактом 24 вересня 2025 року СВ ВП №2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243200000475 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Слідчий зазначає, що 24.09.2025 року на відкритій ділянці місцевості, а саме на території поруч вул. Незалежності, будинку 3/7 у м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області, проведено огляд місця події, в ході якого було вилучено автомобіль марки «VAZ» моделі «21069», сірого кольору, 1987 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (VIN-номер) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 , фактичним користувачем та володільцем якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 .
Вказує, що 24.09.2025 року автомобіль марки «VAZ» моделі «21069», сірого кольору, 1987 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (VIN-номер) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., жителю АДРЕСА_1 , фактичним користувачем та володільцем якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025243200000475 від 24.09.2025.
Зазначає, що в ході проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні виникла виняткова необхідність у накладенні арешту на вилучений автомобіль, який належить ОСОБА_6 , фактичним користувачем та володільцем якого являється ОСОБА_5 . Вказує, що вищезазначене майно має суттєве значення для встановлення всіх важливих обставин в даному кримінальному провадженні та необхідне для встановлення усіх обставин вчинення даного злочину, тому на нього необхідно накласти арешт.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності у зв'язку із службовою необхідністю та зайнятістю в інших кримінальних провадженнях, клопотання підтримує повністю та просить його задовольнити.
Розглянувши подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається із вимог ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих матеріалів, вилучене майно, на яке просить накласти арешт слідчий та яке містить на собі сліди кримінального правопорушення, визнано речовими доказами.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливого їй знищення, пошкодження чи приховування, слід накласти арешт на вилучене майно, а тому дане клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи принципи розумності і співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, суд вважає, що необхідно накласти арешт на майно шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись і користуватись зазначеним майном.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном, яке було вилучено в ході огляду місця події 24.09.2025 року, та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025243200000475 від 24 вересня 2025 року, а саме на: автомобіль марки «VAZ» моделі «21069», сірого кольору, 1987 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (VIN-номер) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , фактичним користувачем та володільцем якого являється ОСОБА_5 .
Відповідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, а згідно ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: