Справа № 463/9160/25
Провадження № 1-кс/463/8746/25
про застосування запобіжного заходу
26 вересня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ,
в провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142360000711 від 18.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та кримінального проступку передбаченого ст.390-1 КК України.
Слідчий СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Подане клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що кулеметник 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдат військової служби за призовом ОСОБА_6 , діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 27.08.2024 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , а саме тимчасове розташування підрозділу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 за місцем дислокації та перебував поза її межами без поважних причин по даний час. Під час незаконного перебування за межами розташування військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об'єктивно мав можливість це зробити.
Крім того, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 солдат військової служби за призовом ОСОБА_6 , будучи ознайомленим 02.06.2025 року о 17 год. 27 хв. з рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26.05.2025 (справа № 463/4583/25), шляхом зачитування його в голос працівниками сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, та відмовившись від підпису про ознайомлення з цим рішенням суду, згідно якого йому на строк 6 (шість) місяців визначено заходи тимчасового обмеження його прав, а саме заборонено перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_7 (батьком), за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатися на відстань менше 200 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_7 (батька), за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне невиконання обмежувального припису, діючи умисно, 18.08.2025 року приблизно о 08 год. 10 хв. не залишив місце проживання ОСОБА_7 (батька) та продовжував перебувати за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту прибуття працівників сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, чим порушив обмежувальний припис, постановлений рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 26.05.2025 у справі № 463/4583/25.
ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України о 19 год. 05 хв. 25.09.2025 року.
Цього ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім, вказаних кримінальних правопорушень.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану (ч.5 ст.407 КК України) та в умисному невиконанні обмежувального припису особою, щодо якої такі заходи застосовані (ст.390-1 КК України).
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання та пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки останній підозрюється в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Підозрюваний раніше судимий, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, в якому підозрюється.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію прокурора.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні відносно клопотання прокурора заперечив. Зазначив, що ризики, які заявлені прокурором не підтверджені жодними доказами. З врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного, просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту. Якщо слідчий суддя прийде до іншого переконання, просить визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12025142360000711 від 18.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та кримінального проступку передбаченого ст.390-1 КК України. Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та кримінального проступку передбаченого ст.390-1 КК України ОСОБА_6 повідомлено 25.09.2025 року.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та кримінального проступку передбаченого ст.390-1 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині НОМЕР_1 , за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , згідно яких у ході проведення службового розслідування об'єктивно доведено факт самовільного залишення останнім військової частини та відсутність на службі без поважних причин; протоколами допиту свідків, рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 26.05.2025 року; протоколом огляду від 20.08.2025 року та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального проступку та тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Крім цього, з урахуванням тяжкості покарання підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, в якому підозрюється. При цьому, слідчий суддя враховує те, що останній раніше судимий за вчинення кримінальних проступків щодо невиконання обмежувальних приписів пов'язаних з домашнім насильством, на шлях виправлення не став та вчинив новий проступок, а також те, що ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, санкція якого у разі визнання його винуватим, передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до десяти років та кримінального проступку передбаченого ст.390-1 КК України, з метою унеможливити настання ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На думку слідчого судді, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за № 12025142360000711 від 18.08.2025 року - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з 19 год. 05 хв. 25 вересня 2025 року до 23 листопада 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 та прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1