Справа № 445/950/25
провадження № 2/445/745/25
16 вересня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кіпчарського О. М.
секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до Золочівського районного суду Львівської області з позовом до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що її дядько - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме:
-площею 1,3421 га, кадастровий номер: 4621884900:12:000:0353, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підгайчиківської сільської ради Золочівського району Львівської області;
-площею 0,6223 га, кадастровий номер: 4621884900:13:000:0110, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підгайчиківської сільської ради Золочівського району Львівської області.
Проте, про смерть ОСОБА_3 та про існування спадкового майна позивач ОСОБА_1 не знала, про вказані факти дізналася лише в жовтні 2024 року під час спілкування з родичкою ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що вона являється єдиним спадкоємцем другої черги за законом, оскільки має право на спадкування майна після смерті дядька ОСОБА_3 , що був рідним братом її покійного батька ОСОБА_5 .
Окрім цього, позивач ОСОБА_1 стверджує, що пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не спілкувалася з родичами та не знала про смерть дядька ОСОБА_3 (спадкодавця) та про існування спадкового майна.
У зв'язку з наведеним просить суд поновити їй строк для подання заяви про прийняття спадщини.
І. Рух справи у суді
Позовна заява надійшла до Золочівського районного суду Львівської області 18.04.2025 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 року, справу розподілено на суддю Кіпчарського О.М.
23.04.2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заявим до розгляду та відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 19.05.2025 року, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.05.2025 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Лукомської В.В. про проведення підготовчого судового засідання 19.05.2025 року в режимі відеоконференції.
В підготовчому судовому засіданні 19.05.2025 року судом оголошено перерву з метою з'ясування питання щодо факту відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 27.05.2025 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Лукомської В.В. про витребування доказів - витребувано у приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Красневича О.А. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3
11.06.2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Красневича О.А. надійшла копія спадкової справи № 61/2024 після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 12.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розгляд справи призначено на 25.06.2025 року, вирішено питання щодо виклику свідків в судове засідання.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити, позивач надала пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
ІІ. Позиція відповідача
Відповідач - Глинянська міська рада Львівського району Львівської області відзиву на позовну заяву не подав, через свого представника подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив розглядати справу за наявними матеріалами та на розсуд суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді справи
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 27.06.2007 року серія НОМЕР_1 , що видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького МУЮ.
Згідно з довідкою Луцького геріатричного пансіонату від 31.03.2025 року № 127, ОСОБА_3 до дня смерті проживав в Луцькому геріатричному пансіонату і знаходився на повному державному забезпеченні з 28.01.2006 року, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_6 являється племінницею померлого ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , що видане 22.11.2024 року Відділом ДРАЦС Луцького МУЮ Волинської області; Витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію народження № 00048267402 від 03.12.2024 року; Архівною довідкою № Ш-21, що видана 21.02.2025 року Центральним державним історичним архівом України, м. Львів.
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 076567, що виданий 07.09.2004 року Золочівською районною адміністрацією Львівської області, ОСОБА_3 на праві приватної власності належали дві земельні ділянки загальною площею 1,9644 га на території Підгайчиківської сільської ради Золочівського району Львівської області, а саме:
-земельна ділянка площею 1,3421 га, кадастровий номер: 4621884900:12:000:0353, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підгайчиківської сільської ради Золочівського району Львівської області;
-земельна ділянка площею 0,6223 га, кадастровий номер: 4621884900:13:000:0110, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підгайчиківської сільської ради Золочівського району Львівської області.
23.07.2024 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Горбач Л.С. за зверненням ОСОБА_1 заведено спадкову справу № 61/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Красневич О.А., що діяв в порядку заміщення ОСОБА_7 , ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказані земельні ділянки у зв'язку із пропуском встановленого законом шестимісячного строку на прийняття спадщини та відсутністю доказів родинних зв'язків між померлим та заявницею.
Згідно з показами свідка ОСОБА_4 , вона минулого року випадково зустріла позивача ОСОБА_1 , остання висловлювала скарги на непросте життя, на що свідок поцікавилась, чому вона скаржиться, оскільки після її померлого дядька залишилась спадщина. Так позивач довідалась про існування спадкового майна. Раніше позивач цього не знала, між собою стосунків вони не підтримують, раніше з даного приводу вони не спілкувалась.
IV. Законодавство, що застосовується судом до спірних правовідносин
Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. (ч.ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України).
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).
Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1266 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Отже, цивільним законодавством встановлено загальний строк для прийняття спадщини - шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (дня смерті спадкодавця).
Як встановлено в ході розгляду справи, спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З дня смерті спадкодавця відкрилась спадщина та розпочався шестимісячний строк для прийняття спадщини, який закінчився 26.12.2007 року.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини лише 21.07.2024 року, тобто, через 17 років після смерті спадкодавця, разом зі спадкодавцем на момент його смерті не проживала, а тому пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини та не може вважатися такою, що прийняла спадщину в розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Як зазначалося вище, ч. 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що суд за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
Таким чином, обов'язок доказування тих обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, лежить на позивачу.
Проте, всупереч вказаній нормі процесуального закону позивачем не надано суду належних та допустимих доказів поважності причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Суд критично оцінює посилання позивачки на те, що вона не знала про смерть спадкодавця та наявність спадкового майна і дізналася про такі обставини лише після спливу 17 років від дня смерті дядька.
Пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини не може бути поновлений судом безпідставно, оскільки це суперечить принципу правової визначеності.
Законом не встановлено критеріїв оцінки поважності причин пропуску такого строку, такі причини мають бути оцінені судом в кожному конкретному випадку виходячи з обставин справи та поданих сторонами доказів.
V. Правові позиції Верховного Суду у справах аналогічної категорії
Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 року у справі № 676/47/21 зазначає, що «строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини».
У своїй практиці (Постанова КЦС ВС від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18; Постанова КЦС ВС від 20 липня 2022 року у справі № 489/5656/20; Постанова КЦС ВС від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17; Постанова КЦС ВС від 15 червня 2022 року у справі № 638/4895/15; Постанова КЦС ВС від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19; Постанова КЦС ВС від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18) Верховний Суд визнавав поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини тяжкий стресовий стан спадкоємця, спричинений втратою близьких людей; виявлення нотаріусом розбіжностей між заявленими спадкоємцем правами та наданими документами після відкриття спадкової справи; народження дитини позивачкою незадовго до смерті спадкодавця, її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини; тимчасова окупація території АР Крим, що призвела до перешкод у реалізації позивачем своїх спадкових прав; гостре раптове захворювання, а із заявою про прийняття спадщини позивач звернувся наступного дня після одужання, пропустивши всього три дні.
Натомість у постановах від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20, від 30 липня 2020 року у справі № 172/888/18, від 12 листопада 2018 року у справі № 136/200/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 161/9998/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 459/295/16 Верховний Суд зазначає, що для поновлення строку на прийняття спадщини позивач має надати суду докази існування об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
За відсутності доказів наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини (об'єктивних, непереборних перешкод) позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VI. Висновки суду за наслідками розгляду справи
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 хоча і являється спадкоємцем відносно померлого ОСОБА_3 , проте, пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини та не надала суду належних та достатніх доказів поважності причин пропуску такого строку, необізнаність позивача про наявність спадкового майна та смерть спадкодавця (протягом 17 років), на що посилається позивач, не може вважатися поважною причиною пропуску такого строку.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність у відмові у задоволенні позову.
Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).
VII. Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, витрати щодо сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 11,13, 141, 246, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд -
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 25 вересня 2025 року.
Суддя О. М. Кіпчарський