Єдиний унікальний номер №943/1306/25
Провадження №3/943/668/2025
26 вересня 2025 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, місце праці не встановлено, жителя АДРЕСА_1
за ст.ст. 130 ч.3, 126 ч.5 КУпАП -
встановив :
З протоколу серії ААД № 666949 від 08.07.2025 року, вбачається, що цього ж дня 08.07.2025 року о 14.50 год в м. Буську по вул. Незалежності, 5, Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував скутером марки BILLGERY, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобі та в медичному закладі, відмовився під відеозапис, чим порушим вимоги п. 2.5 ПДР України.
Разом із тим, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 652380 від 08.07.2025 року, вбачається, що цього ж дня 08.07.2025 року о 14.50 год в м. Буську по вул. Незалежності, 5, Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував скутером марки BILLGERY, без номерного знаку, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року.
Постановою судді від 26.09.2025 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, об'єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за вказаним у протоколі місцем його проживання.
Зважаючи на сповіщення водія про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення не вбачаю, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також враховуючи обізнаність ОСОБА_2 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, вважаю, що слід вирішити справу у відсутності останнього та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч.2 ст. 130 КУпАП передбачено покарання за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч.3 ст. 130 КУпАП передбачене покарання за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Як вбачається з копії постанови судді Буського районного суду Львівської області від 26.06.2025 року, ОСОБА_2 визнано винуватим за вчинення адмінпорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено відповідне стягнення. (справа № 943/952/25)
Отже дії ОСОБА_2 кваліфікую як за вчинене двічі протягом року адмінпорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП, за що передбачене покарання ч.3 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.
З наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Отже, пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Отже, пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_2 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Перевіривши матеріали справ, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп'яніння відмовився, що підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, матеріалами справ, зокрема:
- даними протоколів про адміністративне порушення від 26.09.2025, де викладена фабула вчиненого правопорушення;
- відеозаписом події, який міститься на компакт-диску, де зафіксована відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
- направленням на огляд водія в Буській ЦРЛ;
- довідкою інспектора САП ВП №2 про повторність вчинення порушення;
- інформацією ВП №2;
- рапортом інспектора СРПП ВП №2.
Повторність вчиненого ОСОБА_2 порушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується копією постанови судді Буського районного суду Львівської області від 26.06.2025 року (справа № 943/952/25). Зокрема, з такої вбачається, що ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 та призначено покарання.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні вказаного вище правопорушення, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності не має.
Окрім того, вважаю доведеною вину ОСОБА_2 за ст. 126 ч.5 КУпАП.
Диспозиція ч. 4 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно ч.5 ст. 126 КУпАП передбачено покарання за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із інформації ВП №2, ОСОБА_2 згідно постанови поліцейського ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області № ЕНА № 4847038 від 30.05.2025 року притягався до адміністративної відповідальності за вчинення порушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП, штраф 20400 грн.
Крім того, вина ОСОБА_2 у скоєні даного адміністративного правопорушення за ст. 126 ч.5 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортами поліцейського, інформацією ВП №2 щодо ОСОБА_2 , довідкою ВП №2.
Таким чином, докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, сумніву у їх достовірності, законності та належності не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. В даному випадку ст. 130 ч.3 КпАП України.
При накладенні адміністративного стягнення враховую характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Виходячи із вищезазначеного, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що за вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч.3, ст. 126 ч.5КУпАП, слід, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, застосувати до останнього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП , яке є необхідне та достатнє для попередження нових правопорушень.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність останнього, згідно ст. 17 КУпАП України, обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнення накладається у подвійному розмірі відповідно до ст. 308 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 34, 35, 36, 40-1, 245, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288, 307-308 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч.3, ст. 126 ч.5 КпАП України та, із застосуванням ст. 36 КпАП України, накласти стягнення за ст. 130 ч.3 у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну) тисячу гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 гривень судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Суддя Б. М. Журибіда