Номер провадження: 11-сс/813/1546/25
Справа № 523/8760/20 1-кс/523/4523/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 22.07.2025 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 12.07.2025 року в кримінальному провадженні №42020162040000041 від 04.06.2020 року,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 12.07.2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 в частині перекваліфікації кримінального провадження №42020162040000041 від 04.06.2020 року з ч.1 та ч.2 ст.382 КК України на ч.4 ст.382, ч.2 ст.364 та ч.2 ст.367 КК України.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя послався на те, що скарга подана на рішення, яке не підлягає оскарженню відповідно до положень ст. 303 КПК України, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження на підставі ч.4 ст.304 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції.
Апелянт вказує про незаконність та необґрунтованість судового рішення, невідповідність положенням п.1 ст.6 Конвенції та недотриманням вимог ч.1 ст.9 КПК України, а також безпідставність відмови слідчим суддею у відкритті провадження за скаргою, поданою в порядку п.7 ч.1 ст.303 КПК України.
На думку апелянта, за наявності відповідних підстав здійснення кримінального провадження саме за ч.4 ст.382, ч.2 ст.364 та ч.2 ст.367 КК України, органом досудового розслідування понад п'ять років не здійснювалося кримінальне провадження з дотриманням вимог ст.ст. 2, 7 КПК України.
Апелянт зазначає, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали від 22.07.2025 року, ухвала слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 12.05.2020 року не була виконана, оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 26.03.2020 року до ЄРДР не були внесені.
Потерпілий ОСОБА_5 та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, до суду не з'явились, клопотань про відкладення розгляду не подавали.
За наведених обставин, враховуючи положення ч.4 ст.107, ч.4 ст.405 КПК України апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.
Колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої ухвали, судом були створені всі умови для реалізації права учасників провадження на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що останні, будучи повідомленими про дату та час розгляду скарги в апеляційному суді, не з'явилися, колегія суддів оцінює таку позицію учасників провадження, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 колегія суддів визнає обґрунтованим, з огляду на таке.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 12.05.2020 року до ЄРДР внесені відомості за заявою ОСОБА_5 від 26.03.2020 року, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.2 ст.382 КК України, та зареєстроване кримінальне провадження №42020162040000041 від 04.06.2020 року.
10.07.2025 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого СВ ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області з клопотанням про вчинення процесуальних дій щодо визначення правової кваліфікації та проведення досудового розслідування кримінального правопорушення за фактом невиконання рішень Європейського суду з прав людини у справах «Роженко та інші проти України» від 11.04.2013 року і «Бурміч та інші проти України» від 26.06.2017 року.
12.07.2025 року постановою старшої слідчої СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 клопотання потерпілого ОСОБА_5 задоволено частково, відмовлено в зміні правової кваліфікації кримінального правопорушення у зв'язку з необґрунтованістю клопотання (а.с. 3-4).
22.07.2025 року потерпілий ОСОБА_5 звернувся в порядку п.7 ч.1 ст.303 КПК до слідчого судді зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчої ОСОБА_6 від 12.07.2025 року про часткове задоволення його клопотання в кримінальному провадженні №42020162040000041 та зобов'язати слідчу вчинити процесуальні та слідчі дії з визначенням кримінально-правової кваліфікації в розслідуванні кримінального правопорушення за фактом невиконання рішення Європейського суду з прав людини у справах «Роженко та інші проти України» від 11.04.2013 року та «Бурміч та інші проти України» від 26.06.2017 року.
Потерпілий вважає, що органом досудового розслідування допускається бездіяльність у кримінальному провадженні № 42020162040000041, оскільки протягом п'яти років не виконується ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 12.05.2020 року, в якій було зазначено щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні.
Частиною 1 статті 303 КПК встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, положеннями п.7 ч.1 ст.303 КПК передбачена можливість оскарження рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
При цьому, положеннями ч.1 ст. 223 КПК визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Вказані обставини свідчать про те, що вимога скаржника про зобов'язання слідчого вчинити процесуальні і слідчі дії щодо зміни кримінально-правової кваліфікації в розслідуванні кримінального правопорушення, не ґрунтується на положеннях процесуального закону, а тому не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені слідчому судді на стадії досудового розслідування в порядку ст.303 КПК.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів визнає обґрунтованим рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області в кримінальному провадженні №42020162040000041 від 04.06.2020 року, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись вимогами ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 22.07.2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 12.07.2025 року в кримінальному провадженні №42020162040000041 від 04.06.2020 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4