Провадження №2/748/16/25
Єдиний унікальний № 748/2387/23
18 вересня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Майбороди С.М.,
з участю секретаря судового засідання Пасько К.П.,
учасників справи: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Сергієнка А.М. ( в режимі відеоконференції),
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Кутукова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки нерухомого майна та земельної ділянки,
15 червня 2023 року, згідно поштового конверту, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив виділити йому в натурі у приватну власність земельну ділянку площею 0,0968 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га (кадастровий номер 7425588600:01:000:1370), що розташована на території АДРЕСА_1 ; виділити йому в натурі у приватну власність 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, позначеному у технічному плані літерою А-1, що знаходиться в АДРЕСА_1 , з позначеними у технічному плані верандою "а-1" та пригребицею "В-1". Позов вмотивований тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18.11.2020 року ОСОБА_1 належить частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , літера А-1, будинок домогосподарства під літерою Б-1 та земельна ділянка площею 0,0968 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га, що розташовані за вищевказаною адресою. Інша частина житлового будинку з літерою А-1 та земельна ділянка площею 0,0773 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га належать відповідачу ОСОБА_2 . Відповідач постійно чинить перешкоди у користуванні позивачем його власністю, виникають суперечки з приводу того, якими саме частинами володіють сторони. В позасудовому порядку поділити житловий будинок вони не мають можливості. Як на правову підставу позову посилався на положення ст.364, 367 ЦК України.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 21 червня 2023 року провадження у зазначеній справі відкрито.
Ухвалою суду від 15 січня 2024 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу та земельно-технічну експертизу. Експертам ставилось питання щодо варіантів виділу (поділу) в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також виділу земельної ділянки.
Ухвалою від 22 лютого 2024 року на клопотання експерта уточнені питання, а саме щодо варіантів поділу в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки.
Відповідно до розпорядження № 01-12/73 від 07.11.2024 у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_3 справу передано відповідно до повторного автоматизованого розподілу судді Майбороді С.М.
У зв'язку з надходженням висновку експерта ухвалою від 07 березня 2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 23 травня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
12.07.2023 відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає, в задоволенні позову просить відмовити, оскільки не визнає той факт, що за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом позивачу перейшло право спільної часткової власності на частину будинку домогосподарства під літерою АДРЕСА_2 . Крім того, відповідач не була стороною у справі № 748/1700/20, тому факти, встановлені судовим рішенням не мають преюдиційного значення в даній справі та підлягають доказуванню на загальних підставах. Оцінка майна має формальний підхід, позивач не звертався до відповідача з пропозицією поділу будинку. Відповідач не чинить перешкод у користуванні спірним нерухомим майном, вона в спірному будинку проживає одна і це її єдине житло.
27.07.2023 позивачем надано відповідь на відзив, яким позивач наполягає на задоволенні позову, вказує що свідоцтво про право на спадщину за заповітом не оскаружвалось в судовому порядку, є чинним, в ньому чітко визначені, згідно технічного плану житловий будинок, господарські будівлі та споруди. Незгода відповідача з рішенням суду не заслуговує на увагу, оскільки позивач захищав своє право власності на нерухоме майно. Будь-яких своїх висновків оцінки заявленого у позові майна, доказів недійсності технічного паспорту, який був використаний при проведенні оцінки майна, відповідач суду не надала. Посилання ОСОБА_2 на її реєстрацію та проживання у будинку, частина з якого підлягає виділу, а цей будинок є її єдиним житлом - жодним чином не впливає на право власності ОСОБА_1 на зазначене у позові майно. Позивач звертався до ОСОБА_2 листом з пропозицією поділу майна в натурі, проте остання відмовилась від прийняття пропозиції. Довідкою № 2145 від 18.03.2023 підтверджується проведення перевірки з приводу вчинення ОСОБА_2 перешкод ОСОБА_1 у користуванні належним йому майном.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги. Позивач просив здійснити поділ житлового будинку та земельної ділянки по першому варіанту розподілу, при цьому просив йому виділити коридор, кімнату та кімнату, вказуючи, що відповідачу залишається частина з кращими умовами проживання. За даним варіантом він повністю відокремлюється від відповідача. Відповідачу просив залишити всі комунікації. Пояснив, що звернувся до суду, оскільки відповідач не допускає його до будинку, а він має намір користуватись своєю частиною будинку.
Відповідач та його представник позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, вказуючи, що вимога про виділ в натурі житлового будинку є неефективним способом захисту. Представник відповідача вказав, що висновок експерта є незрозумілим та неповним. При дослідженні будинку експерт не врахував чи мався вплив на стан будинку внаслідок бойових дій.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2013 року частково було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , за ОСОБА_4 було визнано право спільної часткової власності на 1/2 частину будинку домогосподарства під літерою А1, згідно технічного плану, з належними до нього будівлями та господарськими спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , Старобілоуської сільської ради; право особистої приватної власності на будинок домогосподарства під літерою Б1 загальною площею 22,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Старобілоуської сільської ради; право власності на 0,0968 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га (кадастровий номер 7425588600:01:000:1370), що розташована на території АДРЕСА_1 , Старобілоуської сільської ради. У свою чергу, за ОСОБА_2 було визнано право спільної часткової власності на 1/2 частину будинку домогосподарства під літерою А1 з належними до нього будівлями та господарськими спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , Старобілоуської сільської ради; право власності на 0,0773 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га (кадастровий номер 7425588600:01:000:1370), що розташована на території АДРЕСА_1 . (а.с. 17-20)
Як слідує з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 441559, ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 0,1741 га, надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 . ( а.с.87)
Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 09.02.2018 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 2-250, відповідно до якого отримав у спадок від ОСОБА_4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Житловий будинок пінобетонний, цегляний, позначений в платі літерою «А-1», має 95,3 кв.м. загальної площі, з яких 47,4 кв.м. складає житлова площа. З господарських будівель та споруд є веранда «а-1», пригребиця «В-1». Житловий будинок та господарські будівлі та споруди розташовані на приватизованій земельній ділянці. (а.с. 11)
Крім того, рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18.11.2020 за ОСОБА_1 право власності на будинок домогосподарства під літерою Б1 загальною площею 22,6 кв.м, за адресою : АДРЕСА_1 та право власності на земельну ділянку, площею 0,0968 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га (кадастровий номер 7425588600:01:000:1370), що розташована на території АДРЕСА_1 як за спадкоємцем п'ятої черги за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . (а.с. 21-24)
25.05.2021 адвокатське об'єднання «ОЛСТЕН ПАРТНЕР» в інтересах ОСОБА_1 надіслало ОСОБА_2 пропозицію виділу часток в натурі будинку домогосподарства під літерою А1 з належними до нього будівлями та спорудами. (а.с. 52)
Листом від 07.07.2021 ОСОБА_2 не погодилась з пропозицією ОСОБА_1 щодо розподілу будинку в натурі. Пропонувала ОСОБА_1 продати їй свою частку в будинку А-1. (а.с.51)
Як слідує з наданої довідки Старобілоуського старостинського округу № 7 від 11.07.2023, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . ( а.с. 43)
Наданою довідкою № 2145 про результати перевірки інформації, викладеної у зверненні від 18.03.2023 доводиться, що 20.02.2023 до чергової частини Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 перешкоджає йому у доступі до своєї частини будинку в АДРЕСА_1 . Під час опитування ОСОБА_2 вказувала, що частина нерухомості не була виділена в натурі і речей ОСОБА_1 в її господарстві немає. ( а.с.54)
Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 успадкував у встановленому законом порядку частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, літера А-1, що знаходяться в АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,0968 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га (кадастровий номер 7425588600:01:000:1370). Житловий будинок під літерою А-1, що знаходяться в АДРЕСА_1 належав спадкодавцю у відповідності до ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2013 року, якою визнано частково мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . При цьому, як слідує з свідоцтва про право на спадщину від 09 лютого 2018 року ОСОБА_4 зареєстрував свою частину житлового будинку, що знаходяться в АДРЕСА_1 , про що йому було видано свідоцтво про право власності.
Після видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.02.2018, починаючи з 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникає спір щодо користування майном, що знаходяться в АДРЕСА_1 та перебуває у спільній частковій власності.
Як встановлено в ході судового розгляду ОСОБА_2 заперечує право ОСОБА_1 на частину житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , де вона проживає постійно, здійснює догляд за будинком. Сторони не можуть дійти згоди щодо порядку користування будинком, до якого ОСОБА_1 не допускається.
У зв'язку з чим між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує спір щодо розподілу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 та перебувають у спільній частковій власності. Земельна ділянка, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та знаходяться в АДРЕСА_1 також підлягає розподілу.
Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025 проведена оціночна вартість житлового будинку та господарських будівель, знаходяться в АДРЕСА_1 , яка складає 1 766 132 грн. ( а.с.161)
Питання щодо вартості земельної ділянки експертам не ставилось, отже суд виходить з з наданого позивачем висновку про вартість земельної ділянки кадастровий номер 7425588600:01:000:1370, яка складає 192 241 грн. ( а.с.28)
Висновком експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025 за результатами проведеної судової будівельно-технічної та земельно технічної експертизи визначено три варіанта розподілу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки, знаходяться в АДРЕСА_1 , відповідно до часток кожного співвласника. Так, за першим варіантом розподілу пропонується першому співвласнику частини коридор 1-3, площею 16,0 кв.м, кімнату 1-4, площею 10,4 кв.м, кімнату 1-5, площею 10,9 кв.м, загальною площею 37,3 кв.м, погріб «в», пригребицю В-1, вбиральню Г-1, другому співвласнику частини пропонується сіни 1-1, площею 9,8 кв.м, кухню 1-2, площею 10,1 кв.м, кімнату 1-6, площею 26,1 кв.м, ванну 1-7, площею 4,4 кв.м, загальною площею 50,4 кв.м, веранду «а-1», площею 7,6 кв.м, ганок «а», всього по житловому будинку 58 кв.м. За даним варіантом розподілу пропонується відповідно поділ земельної ділянки, відповідно до визначеної площі кожного співвласника. Визначено, що за даним варіантом компенсія за відхилення від ідеальних часток складає 128687 грн. За другим варіантом розподілу пропонується першому співвласнику частини частину сіней 1-1 - 4,9 кв.м, коридор 1-3, площею 16,0 кв.м, кімнату 1-4, площею 10,4 кв.м, кімнату 1-5, площею 10,9 кв.м, загальною площею 42,2 кв.м, веранда 7,6 кв.м, ганок «а», всього по житловому будинку 49,8 кв.м, вбиральню Г-1, другому співвласнику частини пропонується частину сіней 1-1 - 4,9 кв.м, кухню 1-2, площею 10,1 кв.м, кімнату 1-6, площею 26,1 кв.м, ванну 1-7, площею 4,4 кв.м, загальною площею 45,5 кв.м, погріб «в», пригребицю В-1. Визначено, що за даним варіантом компенсія за відхилення від ідеальних часток складає 16074,5 грн. За даним варіантом розподілу пропонується відповідно поділ земельної ділянки, відповідно до визначеної площі кожного співвласника. Разом з тим, на частину земельної ділянки для проходу до будівлі та земельної ділянки другим співвласником пропонується встановлення земельного сервітуту площею 0,0011 га. За третім варіантом розподілу пропонується першому співвласнику частини коридор 1-3, площею 16,0 кв.м, кімнату 1-4, площею 10,4 кв.м, кімнату 1-5, площею 10,9 кв.м, 4/10 частини кімнати 1-6 площею 10.1 кв.м, загальною площею 47,4 кв.м, вбиральню Г-1, другому співвласнику частини пропонується сіни 1-1 - 9,8 кв.м, кухню 1-2, площею 10,1 кв.м, 6/10 частини кімнати 1-6, площею 16,0 кв.м, ванну 1-7, площею 4,4 кв.м, загальною площею 40,3 кв.м, веранда «а-1» - 7,6 кв.м, ганок «а». Визначено, що за даним варіантом компенсія за відхилення від ідеальних часток складає 791 грн. За даним варіантом розподілу пропонується відповідно поділ земельної ділянки за двома варіантами, відповідно до визначеної площі кожного співвласника. Разом з тим, за третім варіантом розподілу земельної ділянки пропонується виділити у спільне користування частину земельної ділянки площею 0,0044 га, також пропонується на частину земельної ділянки для проходу до будівлі та земельної ділянки другим співвласником встановлення земельного сервітуту площею 0,0011 га. (а.с. 140-177)
За клопотанням сторони відповідача експерти Філон М.В. та ОСОБА_5 дали роз'яснеення щодо складеного висновку, пояснивши, що відповідали на поставлені в ухвалі суду питання щодо поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, були визначені можливі варіанти розподілу з урахуванням часток сторін. Вказали, що експертом визначався фізичний знос будинку та завдані технічні пошкодження для даної експертизи не мають значенні.
Суд вважає, що висновок експерта є належним доказом у даній справі, експерти надалі відповіді на всі поставлені судом питання, висновок є зрозумілим та повним.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У статті 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності. За частинами першою та другою цієї статті ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном ( стаття 317 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (стаття 190 цього Кодексу).
До речей як складової поняття майна, зокрема нерухомих, відповідно до положень статті 181 ЦК України належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Права та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно зі статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до частини четвертої статті 355 та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Зі змісту вказаних статей випливає, що право кожного із співвласників пов'язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.
Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
За змістом частин першої-другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
У частині другій статті 372 ЦК України вказано, що в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Частиною 1 ст.86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно зі ст.87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянки виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини або за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.
Після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто становити окремий об'єкт нерухомого майна.
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 761/28358/15-ц (провадження № 61-6663св23), від 10 травня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц (провадження № 61-5044св21), від 09 серпня 2024 року у справі № 442/8542/19 (провадження № 61-6570св24).
У постанові від 21 червня 2023 року ( справа № 161/3260/20) у справі щодо виділу частки Верховний Суд послався на постанову Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі
№ 501/2148/17, де було вказано, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки із майна, що є у спільній частковій власності, правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце не виділ, а поді спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Разом з тим, Верховний Суд у справі № 161/3260/20 вказав, що ураховуючи, що власниками спірного нерухомого майна є лише дві особи - сторони у справі, позивач просив суд виділити йому в натурі відокремлену частину майна, яка відповідає розміру його частки у праві власності, суди попередніх інстанцій, дійшли загалом правильного висновку щодо можливості саме поділу спірного домоволодіння між двома співвласниками шляхом виділення кожному із співвласників його частки у натурі.
Застосований спосіб захисту прав позивача відповідає зазначеним вище положенням ЦК України та є ефективним, оскільки співвласник майна, що перебуває у спільній часткові власності двох осіб, має право як на виділ своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності (стаття 364 ЦК України), так і на її поділ (стаття 367 ЦК України). Кожен з цих способів передбачає виділення співвласнику в натурі відокремленої частини майна, яка відповідає розміру його частки у праві власності.
Правовий режим спільної власності має враховувати інтереси усіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших. Зазначення у судовому рішенні, яким позивачу виділено частину спірного будинку, також частини цього будинку, яка залишається (виділяється) відповідачці, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, таким, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Такий підхід відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 462/1585/16-ц,від 08 березня 2023 року у справі № 559/1923/17.
У даній справі Верховний Суд зауважив, що суд самостійно здійснює кваліфікацію правової природи відносин між позивачем та відповідачем, вибір норми права, яка застосовується до спірних правовідносин. З'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц.
Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (пункт 86)).
У постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі
№ 2114/2-3819/11 та від 29 червня 2022 року у справі № 466/3008/17 зазначено про необхідність забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об'єкт нерухомості без його поділу (виділу частки) в натурі.
В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Воловік проти України, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
У постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11 та від 29 червня 2022 року у справі № 466/3008/17 зазначено про необхідність забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об'єкт нерухомості без його поділу (виділу частки) в натурі.
Позивач як на правому підставу заявлених позовних вимог посилався в тому числі на положення ст.367 ЦК України та фактично порушував питання поділу домоволодіння між співвласниками в натурі. Як слідує з досліджених матеріалів справи спільне користування житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, а також земельною ділянкою є неможливим. Позивач не має доступу до своєї частини житлового будинку з господарськими будівляим та спорудами та земельної ділянки, оскільки відповідач посилається не та, що частка позивача у будинку не визначена в натурі, вона проживає у даному будинку та фактично користується всім будинком,в тому числі і часткою, що перебуває у вланості позивача. Згоди між сторонами не досягнуто та протягом тривалого часу існують суперечки з приводу належного володіння житловим будинком з господарськими спорудами відповідно до часток кожного.
Отже, суд вважає, що в даному випадку буде ефективним способом захисту поділ житлового будинку з господарським будівлями та спорудами шляхом виділу співвласникам спільної часткової власності в натурі частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
З урахуванням правових підстав заявлених позовних вимог, з метою ефективного способу захисту порушених прав, оскільки постає питання щодо поділу домоволодіння в натурі між співвласниками, суд приходить до висновку про необхідність поділу домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі за запропонованим варіантом розподілу, що наведений у висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025 та припинення права спільної часткової власності.
Вирішуючи питання щодо запропонованого варіанту розподілу часток, який слід виділити позивачу та відповідачу, суд враховує матеріальний стан відповідача, також судом враховується, що відповідач проживає в даному житловому будинку, а отже їй має бути виділена частина будинку, що містить кухню, ванну. Також, при визначенні варіанту розподілу житлового будинку судом враховується можливість якнайменшого здійснення перепланування житлового будинку зі встановленням перерогородок. Судом враховується, що 2 та 3 варіант передбачають поділ сіней та відповідно кімнати, а також спільне користування земельною ділянкою та встановлення сервітуту, що суд вважає недоречним з урахуванням необхідності влаштування перегородок, в свою чергу за 3 варіантом значно зменшується кімната, яка пропонується другому співвласнику. Також, другий та третій варіанти передбачають встановлення земельного сервітуту та спільне користування земельною ділянкою, що суд вважає недоречним з урахуванням взаємовідносин сторін та необхідності виділення все ж таки ізольованих приміщень та земельної ділянки. Щодо стягнення компенсації за першим варіантом в розмірі 128687 грн, то суд стягує зазначену компенсацію з іншої сторони, але в подальшому це є правом одного зі співвласників звернути рішення суду до виконання. Конструкція житлового будинку, розташування господарських будівель та споруд, а також виділення другому співвласнику кращої для проживання частини житлового будинку не дозволяє виділити у власність другого співвласника господарські будівлі та споруди, які знаходяться на земельній ділянці, що виділяється першому співвласнику без встановлення сервітуту.
З урахуванням вищенаведеного, можливості ізольованого користування приміщеннями та будівлями, а також земельною ділянкою та меншого проведення робіт по забезпеченню ізольованого користування приміщеннями, суд прийшов до висновку здійснити розподіл житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки за першим варіантом запропонованого експертами розподілу, виділивши ОСОБА_1 у власність, як окремий об'єкт нерухомого майна, в натурі 1/2 частину житлового будинку домогосподарства А1 з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: коридор 1-3, площею 16,0 кв.м, кімнату 1-4, площею 10,4 кв.м, кімнату 1-5, площею 10,9 кв.м, загальною площею 37,3 кв.м, погріб «в», пригребицю В-1, вбиральню Г-1, виділивши ОСОБА_2 у власність, як окремий об'єкт нерухомого майна, в натурі 1/2 частину житлового будинку домогосподарства А1 з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: сіни 1-1, площею 9,8 кв.м, кухню 1-2, площею 10,1 кв.м, кімнату 1-6, площею 26,1 кв.м, ванну 1-7, площею 4,4 кв.м, загальною площею 50,4 кв.м, веранду «а-1», площею 7,6 кв.м, ганок «а», всього по житловому будинку 58 кв.м. ОСОБА_1 виділити земельну ділянку площею 0,0968 га ( на плані заштрихована зеленим кольором), що частково знаходиться під житловим будинком та господарськими спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , яка обмежена лініями, що проходять через точки 2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-27-26-25-24-23-22-21-20-19-18-16-2. ОСОБА_2 виділити земельну ділянку площею 0,0773 га ( на плані заштрихована блакитним кольором), що частково знаходиться під житловим будинком та господарськими спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , яка обмежена лініями, що проходять через точки 1-2-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-11-12-13-14-15-1.Також з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсації за відхилення від ідеальних часток в розмірі 128 687 грн.
Слід припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння А1 з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити, у житловому будинку необхідно провести такі ремонтно-будівельні роботи : демонтувати існуючий віконий блок в приміщенні № 1-3 - коридор, а на його місці влаштувати дверний проріз в стіні, демонтувати існуючі дерев'яні дверні блоки, які влаштовані в стінах між приміщенням № 1-3 - коридор та приміщеннями № 1-1- сіни, № 1-6 кімната та закласти дверні прорізи, влаштувати дверний проріз в стіні між приміщеннями № 1-2 - кухня та № 1-6 - кімната. ОСОБА_1 прибудувати тамбур глибиною не менше 1,5 м та шириною не менше ніж 2,2 м з входом до приміщень виділеної йому частини житлового будинку та, з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», переобладнати приміщення № 1-4 - кімната ( або приміщення № 1-5 - кімната) під приміщення з призначенням «кухня» з обладнанням електроплитою та примусовою витяжною вентиляцією. Лінія розподілу горища житлового будинку проходить по лінії розподілу першого поверху. При необхідності по лінії розподілу горища влаштувати перегородку.
Оскільки заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, то з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2146 грн. Також, за висновком експерта вартість частини житлового будинку складає 883066 грн. Питання щодо вартості земельної ділянки експертам не ставилось, отже суд виходить з наданого позивачем висновку про вартість земельної ділянки кадастровий номер 7425588600:01:000:1370, яка складає 192 241 грн. Таким чином, ціна позову складала 10753,07 грн. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 146 грн, отже 8 607 грн підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 16, 181,182, 316, 317, 355, 358, 364, 367, 368 ЦК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки нерухомого майна та земельної ділянки - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 у власність, як окремий об'єкт нерухомого майна, в натурі 1/2 частину житлового будинку домогосподарства А1 з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: коридор 1-3, площею 16,0 кв.м, кімнату 1-4, площею 10,4 кв.м, кімнату 1-5, площею 10,9 кв.м, загальною площею 37,3 кв.м, погріб «в», пригребицю В-1, вбиральню Г-1, відповідно до варіанту №1, додатку 1 до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025.
Виділити ОСОБА_2 у власність, як окремий об'єкт нерухомого майна, в натурі 1/2 частину житлового будинку домогосподарства А1 з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: сіни 1-1, площею 9,8 кв.м, кухню 1-2, площею 10,1 кв.м, кімнату 1-6, площею 26,1 кв.м, ванну 1-7, площею 4,4 кв.м, загальною площею 50,4 кв.м, веранду «а-1», площею 7,6 кв.м, ганок «а», всього по житловому будинку 58 кв.м, відповідно до варіанту № 1, додатку 1 до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння А1 з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 128 687 грн в якості компенсації за відхилення від ідеальних часток.
Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити, у житловому будинку необхідно провести такі ремонтно-будівельні роботи : демонтувати існуючий віконий блок в приміщенні № 1-3 - коридор, а на його місці влаштувати дверний проріз в стіні, демонтувати існуючі дерев'яні дверні блоки, які влаштовані в стінах між приміщенням № 1-3 - коридор та приміщеннями № 1-1- сіни, № 1-6 кімната та закласти дверні прорізи, влаштувати дверний проріз в стіні між приміщеннями № 1-2 - кухня та № 1-6 - кімната. ОСОБА_1 прибудувати тамбур глибиною не менше 1,5 м та шириною не менше ніж 2,2 м з входом до приміщень виділеної йому частини житлового будинку та, з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», переобладнати приміщення № 1-4 - кімната ( або приміщення № 1-5 - кімната) під приміщення з призначенням «кухня» з обладнанням електроплитою та примусовою витяжною вентиляцією. Лінія розподілу горища житлового будинку проходить по лінії розподілу першого поверху. При необхідності по лінії розподілу горища влаштувати перегородку.
Виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0968 га ( на плані заштрихована зеленим кольором), що частково знаходиться під житловим будинком та господарськими спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , яка обмежена лініями, що проходять через точки 2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-27-26-25-24-23-22-21-20-19-18-16-2, відповідно до варіанту № 1, додатку 7 до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025.
Виділити ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0773 га ( на плані заштрихована блакитним кольором), що частково знаходиться під житловим будинком та господарськими спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , яка обмежена лініями, що проходять через точки 1-2-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-11-12-13-14-15-1, відповідно до варіанту № 1, додатку 7 до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 8 607 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26 вересня 2025 року.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 .
Суддя С. М. Майборода