Провадження № 2/742/1033/25
Єдиний унікальний № 742/1624/25
25 вересня 2025 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ільченка О.І., за участю секретаря судового засідання Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатки Зибінської Галини Вікторівни до Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
Представниця позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 адвокатка Зибінська Г.В. звернулася до суду з уточнюючою позовною заявою до Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, у якій просить визнати за позивачами право на 1/2 частку за кожним на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі по 2,5111 умовних кадастрових гектарів без визначення її меж в натурі, на території Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_4 , який на момент смерті проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . У період з 01.03.1993 до 29.01.2000 ОСОБА_5 був членом пайгоспу «Нове життя» Прилуцького р-ну с. Ковтунівка та працював у цьому пайгоспі трактористом. З членів колгоспу ОСОБА_5 не виключався.
12.05.1992 КСП «Нове життя» реформоване в колективне пайове сільськогосподарське товариство «Нове життя».
16.10.1995 відповідно до Рішення Ковтунівської сільської ради народних депутатів Прилуцького району Чернігівської області колективному пайовому сільськогосподарському підприємству «Нове життя» видано Державний акт на право колективної власності на землю серії І-ЧН №000082. Землю передано у колективну власність для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Ковтунівської сільської ради народних депутатів №34 від 16.10.1995.
За інформацією наданою Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, громадянин ОСОБА_4 відсутній у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який є додатком 1 до Державного акта. Таким чином, ОСОБА_4 , будучи членом колгоспу на момент видачі господарству Державного акту на право колективної власності на землю, не отримав сертифікат на право на земельну частку пай, через невнесення його у список членів колгоспу.
Невидача ОСОБА_6 сертифіката на право на земельну частку пай позбавляє позивачів права на оформлення земельної частки паю у власність в порядку спадкування після смерті батька, оскільки нотаріусом їм було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися до суду.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.05.2025, яке вподальшому було відкладено до 23.07.2025.
23.07.2025 ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17.09.2025, яке вподальшому було відкладено до 25.09.2025.
Позивачі та їх представниця адвокатка Зибінська В.Г. у судове засідання не з'явилися, проте остання подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Згідно письмової заяви просять розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги визнають повністю.
Суд, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за відомостями виконавчого комітету Яблунівської сільської ради, був зареєстрований з 07 липня 2001 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою про реєстрацію місця проживання особи №45 від 17.02.2021 (а.с.34).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданої Яблунівською сільською радою 22 липня 2024 року вбачається, що ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.35).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04 серпня 1992 року народження вбачається, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.13 -14). Прізвище позивачки після повторних реєстрацій шлюбу було змінено з " ОСОБА_10 " на « ОСОБА_11 ", що підтверджується копією заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду від 19 листопада 2015 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 18 вересня 2025 року. З " ОСОБА_11 " на " ОСОБА_12 » - згідно копії свідоцтва про шлюб видіної 15 травня 2018 року Прилуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого виконкомом Ковтунівської с/Ради Прилуцького р-ну Чернігівської області вбачається, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.17).
Згідно копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_4 від 1 червня 1989 року, виданої на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що останній в період з 01 березня 1993 року до 29 січня 2000 року був членом пайгоспу «Нове життя» Прилуцького р-ну с. Ковтунівка та працював в цьому пайгоспі трактористом. Запис про членство занесено до трудової книжки колгоспника в розділ «Членство в колгоспі» наступним чином: «Прийнятий в члени к-пу Нове життя» Прилуцького р-ну. Підстава - Протокол № 3 від 1992 року. З членів колгоспу Лукошюс Стасіс не виключався, що підтверджується відсутністю відповідного запису в тому ж розділі трудової книжки (а.с.36 та зворот).
Відповідно до копії Державного акту на право колективної власності на землю серії І-ЧН №000082 від 17 листопада 1995 року вбачається, що Ковтунівською сільською радою народних депутатів Прилуцького району Чернігівської області, відповідно до рішення Ковтунівської сільської Ради народних депутатів від 16 жовтня 1995 року №34, видано Державний акт на право колективної власності на землю (з додатками №1 та №2) Колективному сільськогосподарському підприємству «Нове Життя» с.Ковтунівка, Прилуцького району, Чернігівської області, яким передав у колективну власність сільськогосподарського використання 2 115,2 га землі в межах згідно з планом. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №24 (а.с.21).
Додатком №1 до копії Державного акту на право колективної власності на землю серії І-ЧН №000082 від 17 листопада 1995 року, є список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, загальною кількістю 385 громадян, проте у даному списку відсутнє ім'я та прізвище ОСОБА_4 (а.с.24-29).
Додатком №2 до копії Державного акту на право колективної власності на землю серії І-ЧН №000082 від 17 листопада 1995 року, є план зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність (а.с.22).
Відповідно до копії архівної довідки Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області від 02.02.2022 за №7, колгосп «Шлях до Комунізму» в результаті укрупнення реорганізовано з колгоспом «Більшовик». Протокол №1 рішення загальних зборів від 07.01.1976. Колгосп «Більшовик» в результаті роз'єднання реорганізовано в колгосп «Нове життя». Протокол №2 рішення загальних зборів від 20.02.1990. Колгосп «Нове життя» реформовано в пайгосп «Нове життя» згідно рішення №128 виконкому Прилуцької районної ради від 12 травня 1992 року (а.с.18).
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №29-25-0.3-1082/2-24 від 15.02.2024 встановлено, що за інформацією відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у списку громадян - членів КСП «Нове Життя» с. Ковтунівка Прилуцького району Чернігівської області ім'я ОСОБА_4 не зазначено.
У Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Нове Життя» с. Ковтунівка Прилуцького району Чернігівської області запис про реєстрацію та видачу сертифіката на ім'я ОСОБА_4 відсутній.
Згідно Державного реєстру земель державний акт на право власності на земельну ділянку, в розмірі земельної частки (паю), на ім'я ОСОБА_4 по колишньому КСП «Нове Життя» станом на 01.01.2013 не видавався (а.с.20).
Відповідно до копії довідки Яблунівської сільської ради Ковтунівського старостинського округу №12 від 13.02.2024, в колишньому КСП «Нове Життя» с.Ковтунівка є наявний вільний номер земельної ділянки (земельної частки (паю)) за № НОМЕР_5 , площею 5,0222 га і може бути виділений Лукошюс Стасісу (а.с.32).
Згідно відомостей, що містяться в єдиному реєстрі юридичних осіб, пайгосп «Нове життя» було реорганізовано в Сільськогосподарське ТОВ «Нове життя», 23.06.2000 СТОВ «Нове життя» реорганізовано в ТОВ «Злагода», а в Реєстрі юридичних осіб значиться запис про припинення юридичної особи (а.с.19).
Відповідно до даних, що містяться на офіційному сайті Держгеокадастру України, середня нормативно-грошова вартість 1 га земель сільськогосподарського призначення (ріллі) на території Чернігівської області становить 24065,00 грн (а.с.33) .
Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України та ч.2 ст.1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
Паювання земель відбувалось на підставі Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 за №720/95, відповідно до п.2 цього Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали та лишаються членами зазначеного підприємства. Згідно п.5,6 Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Відповідно до пункту 7 вищевказаного Указу, при неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Таким чином працівники сільськогосподарських підприємств, що з тих чи інших підстав не були включені до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, мають право на земельну частку (пай) за рахунок резервного фонду за місцем розташування земель, що підлягали розпаюванню.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 №899-ГУ визначено коло осіб, які мають право на земельну частку (пай) - це колишні члени КСП, що отримали сертифікати, та їх спадкоємці, а також евакуйовані та добровільно відселені громадяни. Разом з тим, частина третя статті першої вказаного Закону передбачає, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч.1 ст.2 вищевказаного Закону є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав ( п.а ч.3 ст.152 ЗК України).
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.04 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 396/1683/18-ц від 17.03.2020 також зазначив, про те, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
У Постанові Верховного Суду від 05.03.2021 року у справі № 7171/641/18 зазначено про те, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.
Тобто, виходячи з положень вищезазначених нормативно-правових актів, в т.ч. практики Верховного суду, - головною умовою для отримання права на земельну частку (пай) є членство в сільськогосподарському підприємстві на момент видачі господарству державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).
Згідно з ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 392 ЦК України передбачено право власника майна пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно роз'яснень, викладених в п.3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних судам при вирішенні справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).
Згідно інформації наданої завідувачкою Другої прилуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бодько О. від 03.04.2025 вбачається, що згідно відомостей зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведена спадкова справа приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Шрайбером В.В., 10 березня 2025 року за № 4/2025.
Відповідно до інформації наданої приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Шрайбером В.В. від 22.05.2025 за №61/01-16 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведена спадкова справа 10 березня 2025 року за №4/2025. Спадкоємцями, які подали заяви про прийняття спадщини є син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та донька - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину). Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, з огляду на все викладене вище, оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, беззаперечно було встановлено, що ОСОБА_4 з 01.03.1993 будучи членом пайгоспу «Нове життя» Прилуцького р-ну с.Ковтунівка, на момент передачі останньому Державного акту на право колективної власності на землю, а саме 16.10.1995, отримав право на земельну частку (пай) в розмірі 5,0222 умовних кадастрових гектарів без визначення її меж в натурі на території Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Разом з тим, невнесення ОСОБА_4 до списку громадян-членів пайгоспу «Нове життя» Прилуцького р-ну с. Ковтунівка, не може позбавити його права на земельну частку (пай), що у свою чергу не позбавляє позивачів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 визнання права на спадкування по частці земельної частки (пай) після смерті батька ОСОБА_17 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги представниці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) та ОСОБА_2 (Прилуцьки р-н., с.Ковтунівка, вул..Рудинська, буд.43, РНОКПП НОМЕР_7 ) - адвокатки Зибінської Галини Вікторівни (м.Прилуки, вул..Київська, 210, каб.27) до Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (Прилуцький р-н, с. Яблунівка, вул.Незалежності, 16, код ЄДРПОУ 04415896) про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право на одну другу частку земельної частки (пай) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі 2,5111 умовних кадастрових гектарів без визначення її меж в натурі на території Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_17 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право на одну другу частку земельної частки (пай) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі 2,5111 умовних кадастрових гектарів без визначення її меж в натурі на території Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_17 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 26.09.2025.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО