Справа № 766/8588/24
н/п 2/766/2096/25
25.09.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді - Зуб І.Ю.,
за участю секретаря - Федорової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про зміну розміру аліментів, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить з урахуванням заяви на усунення недоліків: змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щомісячно з 1/4 частини частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, на 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На обґрунтування позову позивач зазначив таке.
01 травня 2023 року Суддею Суворовського районного суду м. Одеси Дяченко В.Г. було винесено судовий наказ по справі № 523/7338/23 за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щомісячно у розмірі 1/4 частини частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 26 квітня 2023 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Про винесення зазначеного судового наказу Позивач по справі дізнався вже після того, як на його рахунки було накладено арешт державним виконавцем в жовтні 2023 року. 22 жовтня 2022 року,
Позивача по справі було мобілізовано до лав ЗСУ та він досі перебуває на службі.
При визначенні розміру аліментів не було враховано те, що Позивач має від першого шлюбу дитину, на користь якої сплачує аліменти.
Крім того, першою дружиною Позивача було подано до суду позов про збільшення розміру аліментів, отже на двох дітей від першого та другого шлюбу Позивач має сплачувати половину своїх доходів.
На теперішній час, Позивач по справі одружився та його дружина, яка є внутрішньо переміщеною особою - вагітна. У його дружини є також дитина від першого шлюбу, яка проживає разом з Позивачем по справі, та фактично знаходиться на утриманні Позивача.
Також разом з Позивачем по справі і на його утриманні перебувають його літні батьки-пенсіонери, які хворіють.
З наведеного вбачається, що матеріальний стан Позивача по справі погіршився. А також змінився його сімейний стан.
Таким чином, Позивач не може виплачувати 1/4 частку від усіх доходів на утримання дитини - ОСОБА_3 , оскільки наразі, він має на утриманні літніх батьків, вагітну дружину, яка зараз не працює та її дитину, а також Позивач сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу, та сплачує гроші за оренду квартири. Таким чином, на утриманні Позивача зараз перебуває 4 особи, а після народження дитини будуть перебувати 5 осіб та дитина від першого шлюбу. Крім того, повідомляємо Суд, що Протягом двох років Відповідачка не дає Позивачу спілкуватися з дитиною взагалі. Не дивлячись не неодноразові звернення до неї з проханнями надавати можливість спілкування з дитиною йому та його батькам. Яким чином Позивачкою витрачаються аліменти Позивачу невідомо.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач готовий переводити гроші на утримання дитини і не відмовляється від виконання обов'язку, але 1/4 частина є завеликою. Позивач готовий сплачувати щомісячно мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.06.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.09.2024 року відкрито провадження у даній справі про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, в тексті позовної заяви вказали про проведення розгляду у їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі, відзив не подавала.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Згідно із ст. 4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності із положеннями ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними (ст. ст. 77, 78, 79 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Шлюб між сторонами розірвано рішенням суворовського районного суду м. Одеси від 14.06.2023 року у справі № 523/6883/23.
01.05.2023 року Суворовським районним судом м. Одеси винесено судовий наказ по справі № 523/7338/23 за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щомісячно у розмірі 1/4 частини частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 26 квітня 2023 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є сторони у справі, що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 04.01.2024 року, що вбачається з свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 .
Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась дитини ОСОБА_5 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 .
Позивачем долучено до позовної заяви свідоцтво про народження ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір'ю якого є ОСОБА_4 , батьком - ОСОБА_6 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_6 .
Позивачем долучено до справи копію його свідоцтва про народження серія НОМЕР_7 та копії паспортів ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 на підтвердження родинних зав'язків із батьками та копії пенсійних посвідчень. Суд констатує, що в свідоцтві про народження написання прізвища батьків позивача вказано як « ОСОБА_9 » (мовою оригіналу).
Консультативний висновки травматолога щодо огляду 31.03.2023 року ОСОБА_10 , суд до уваги не бере, оскільки прізвище не співпадає із прізвищем, вказаному у паспорті громадянина України на ім'я ОСОБА_7 .
Суд не бере до уваги твердження позивача щодо перебування на його утриманні батьків, оскільки вони перебувають на пенсійному забезпеченні, будь-яких доказів на підтвердження встановленні опіки або піклування, так як і доказів витрат, суду не надано. Місце реєстрації проживання за однією адресою (довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 33-242298-ф/л від 05.12.2023 року) з батьками - не є доказом утримання осіб, які знаходяться на пенсійному забезпеченні.
Відповідно до договору оренди від 14.04.2023 року, позивач винаймає квартиру, орендна плата становить 5000,00 грн. на місяць.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що вибір житла як і його вартості, є вільним вибором позивача, тому не може рахуватись доказом суттєвої зміни матеріального стану.
Відповідно до довідки № 1348 від 08.11.2023 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 12.09.2023 року.
Рішенням суворовського районного суду м. Одеси від 28.05.2024 року у справі №523/6314/24 змінено спосіб стягування аліментів та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 . При ухваленні рішення судом враховано наявність судового наказу про стягнення з позивача аліментів на утримання дитини в розмірі частини від доходів.
Стаття 180 СК України встановлює обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, способи виконання такого обов'язку визначаються за домовленістю між ними відповідно до норми ст. 181 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В силу ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Дана норма закону також закріплена в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно правової позиції викладеної у постанові Верховного суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, зміна сімейного стану позивача, а саме - народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Судам необхідно враховувати, що Особа 1 належними та допустимими доказами не підтвердила погіршення свого майнового стану, у тому числі у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. ВС звертає увагу на те, що відповідно до рішення Кузнецовського міськсуду від 25.04.2016 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини Особи 5 та суперечитиме її інтересам.
Пункт 1 ст. 3 ч.1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п.2- дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Пунктом 2 ст. 27 ч.1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що стан його здоров'я чи зміна сімейного стану та наявність інших дітей впливає на його спроможність виконувати батьківські обов'язки по утриманню середньої дитини. Не надано жодних доказів розміру заробітної плати позивача станом на час розгляду справи та матеріального стану його родини.
Таким чином підстави позову про зміну матеріального стану позивача, не підтверджено доказами.
За таких обставин суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту постановлення судового наказу суттєво погіршився його матеріальний стан, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, так у позивача не виникло обставин, закріплених ст.192 СК України, а також приймаючи до уваги, що судовим рішенням від 28.05.2024 року враховано факт стягнення аліментів в розмірі частини доходів, позивач є особою працездатного віку, отримує дохід, то суд вважає, що для задоволення позову про зміну способу стягнення алментів на стягнення аліментів в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку підстав немає, і не буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Щодо сумнівів сторони відповідача про нецільове використання аліментів, то відповідно до ст. 186 Сімейного кодексу України встановлено право платника аліментів на контроль за цільовим використанням коштів.
Щодо тверджень позивача про неможливість спілкування з дитиною, то дана обставина не є предметом розгляду й доказування у справі за позовом про зміну розміру алментів і не може впливати на розмір алім ентів, які підлягають стягненню.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 180,182,184,191, 192 СК України, суд,
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про зміну розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІ. Ю. Зуб