Справа № 766/9241/25
н/п 2-а/766/332/25
22.09.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
за участю секретаря Сивкович О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом адвоката Заливчого Ярослава Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Адвокат Заливчий Ярослав Валерійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення №395 від 07.02.2025 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн. Однак, позивач не погоджується з оскарженою постановою та вважає, що позивачем не були порушені правила військового обліку військовозобов'язаних, оскільки у оскарженій постанові відповідач стверджує, що позивач отримав повістку про його виклик на 05.02.2025, при цьому не вказує, яким чином вказана повістка була вручена позивачеві та яким документом це підтверджується. Крім того, після проходження ВЛК 12.03.2025 позивача було мобілізовано до лав Збройних сил України. Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 13.03.2025 №72 його призначено на посаду командира відділення в/ч НОМЕР_2 , де він проходить військову службу за мобілізацією по теперішній час. Таким чином, зважаючи на вимоги чинного законодавства, оскаржувана позивачем Постанова №395 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 10 ч.1 ст. 247 КУпАП. У зв'язку із чим просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.02.2025 №395 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 17.06.2025 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Ухвалою суду від 15.08.2025 року відмовлено представнику відповідача у залишені адміністративного позову без розгляду.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 205, 286 КАС України, неявка в судове засідання будь-якого учасник справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовозобов'язаним.
07.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була винесена постанова №395 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , будучи військовозобов'язаним, в порушення вимог ч. 10 ст. 1 ЗУ військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність про необхідність явки на 08:00год. 05.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 на вказаний виклик не з'явився і продовжував використовувати свій час на власний розсуд до 07.02.2025 року, коли в супроводі співробітників поліції прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, a саме порушення законодавства пpo оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
ОСОБА_1 з 12.03.2025 року перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до військового квитка виданого 15.06.1999 року.
Відповідно до довідки виданої Військовою частиною НОМЕР_1 №350/305/4/461пс від 11.06.2025 року ОСОБА_1 призваний на військову службу з 13.03.2025 року за мобілізацією та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 по теперішній час.
Відповідно до статтей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє і на сьогоднішній день.
Також, Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, затвердженим Верховною Радою України, оголошено загальну мобілізацію в Україні, строк якої неодноразово продовжувався.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно із статтею 1 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.
Відповідно до підпункту 101 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану повинні мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Зокрема, згідно з частиною 3 статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Судом встановлено та не спростовано позивачем, що позивач 05.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 на вказаний виклик не з'явився.
Отже, в діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, так будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність про необхідність явки територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вказаний виклик не з'явився і продовжував використовувати свій час на власний розсуд.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи.
Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Системний аналіз норм КУпАП, теорії та практики правозастосування дає підстави для висновку, що провадження в справах про адміністративні правопорушення складається з таких стадій: 1) порушення справи про адміністративне правопорушення; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення і винесення по справі постанови; 3) оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та виконання постанови.
Таким чином, розгляд судом скарги на постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є стадією провадження у справі про адміністративне правопорушення, тобто вказане провадження розпочато, але на час розгляду справи в суді не закінчено.
Законом України № 4316-IX від 13.03.2025 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» внесено зміни до статті 247 КУпАП, зокрема статтю доповнено пунктом 10, згідно з яким проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення. Провадження у такій справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Вказана норма законодавства набрала законної сили з 17.04.2025.
Оскільки процесуальна дія - розгляд скарги на постанову № 395 від 07.02.2025 року, здійснюється судом після набрання чинності новою редакцією статті 247 КУпАП, ця норма застосовується до спірних правовідносин.
Таким чином, оскільки на час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 проходить військову службу, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови № 395 від 07.02.2025 року та закриття провадження у справі на підставі пункту 10 статті 247 КУпАП.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог статті 139 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 484,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.06.2025 року, за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст. ст. 8, 2101, 245, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 3, 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд,-
Позов адвоката Заливчого Ярослава Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 395 від 07.02.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а провадження у справі закрити на підставі пункту 10 статті 247 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят п'ять) гривень 50 копійок??.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.09.2025 року
СуддяЯ. В. Шестакова