Справа № 766/24230/21
н/п 2/766/833/25
01.09.2025р. 01.09.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Зуб І.Ю.,
за участю секретаря Федорової О.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа: Херсонська міська рада (місцезнаходження: м. Херсон, просп. Ушакова, 37) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги обґрунтовані таким, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивачки ОСОБА_4 , 1942 р.н., та після ого смерті відкрилась спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , який був членом Житлово-будівельного кооперативу «Електрон» та сплатив внески. Спадкову справу зареєстровано спадкову справу нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області за № 961/2006. Спадкоємцям відмовлено в отримані свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру спадкодавця з підстав відсутності реєстрації права власності за померлим за його життя, в зв'язку з чим запропоновано звернутись до суду.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.12.2021 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2021 року відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2021 року витребувано докази.
21.01.2022 року та 26.01.2022 року судді передано витребувані докази.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.03.2025 року закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, вказаний в позовній заяві, просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 не заперечувала в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, надала заяву в якій просила розгляд справи провести без її участі, при вирішення справи покладається на розсуд суду.
Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, копію спадкової справи, матеріали інвентарної справи № 104249, встановлено таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , 1942 р.н., батько Позивачки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Міським відділом РАЦС м.Херсона 18.09.1997 року за актовим записом № 3286.
Після його смерті відкрилась спадщина за законом на майно, яке належало йому на праві власності та знаходиться на території м.Херсона. А саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначене нерухоме майно належало житлово-будівельному кооперативу «Електрон», членом якого був ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради від 28.01.2021 р. № 15, частка власності 1/1, яким підтверджено повну сплату внесків.
Відповідно до ордеру № 724 від 08.12.1975 року, виданого Морським портом, родина ОСОБА_5 отримала в користування квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Електрон-72» від 24.11.2021 р. № 60, згідно з ордером № 724 від 08.12.1975 року з ним з вказаною адресою квартири були зареєстрована дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 , донька ОСОБА_1 .
Відповідно до листа Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області від 19.05.2021 року № 1504/02-14 спадщину після смерті батька прийняла ОСОБА_1 , 1972 р.н.
ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_7 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_6 ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , зареєстрували шлюб, після одруження прізвище дружини - « ОСОБА_9 ».
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_7 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_7 .
Відповідно до статті 384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпорядження квартирою, яку він займає, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Інститут викупу вперше був запроваджений Законом СРСР «Про власність в СРСР» від 06 березня 1990 року, а згодом закріплений у Законі України «Про власність» від 07 лютого 1991 року. Відповідно до частини першої статті 15 цього Закону, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Таким чином, моментом виникнення права власності на таке майно є момент фактичного внесення платежів на погашення кредиту, використаного на будівництво квартири чи іншого об'єкта.
Аналогічні положення були внесені і в Закон України «Про кооперацію» 04 червня 2009 року. Так, згідно з частиною другою статті 19-1 цього Закону у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
Відповідно до ч. 1ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. (ч.3ст. 1296 ЦК України).
Однією з підстав відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом вказано відсутність документів, що підтверджує державну реєстрації право власності на спадкове майно.
Частиною 3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3цього Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час завершення будівництвом житлового будинку регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року N 56.Згідно вказаного підзаконного нормативного акту реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.
Виходячи з викладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідно до цивільного законодавства позивачка є спадкоємцем за законом належного померлому майна, який за життя не отримав на своє ім'я свідоцтва про право власності та не зареєстрував право власності на квартиру та має право на спадкування. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 19, 141, 206, 259, 264, 263-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , Код НОМЕР_1 , право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_4 , 1942 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІ. Ю. Зуб
Повний текст судового рішення складено 10.09.2025 року.