Справа №578/210/25
Провадження № 1-кп/591/465/25
23 вересня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
учасники судового провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження:
з боку обвинувачення:
прокурор ОСОБА_3
з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_4
розглянув у підготовчому судовому засіданні в м. Суми у кримінальному провадженні за № 12025205540000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Покровка Краснопільського району Сумської області; громадянство: України; з середньою спеціальною освітою; одружений; зі слів працює директором пилорами у с. Самотоївка Сумського району Сумської області; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;РНОКПП: НОМЕР_1 ;військовозобов'язаний запасу; не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України
клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям
і установив:
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 /далі - ОСОБА_4 / обвинувачується в тому, що він, у грудні 2023 року у зв'язку із загрозою для свого життя та здоров'я, переїхав до м. Суми Сумської області та почав проживати за адресою: АДРЕСА_3 . У подальшому ОСОБА_4 27.12.2023 звернувся із заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради та оформив заяву про взяття його на облік як внутрішньо переміщену особу.
Отримавши 27.12.2023 статус внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 почав отримувати щомісячно від держави допомогу у сумі 2 000.00 грн на проживання як внутрішньо переміщена особа.
У подальшому у січні 2024 року, точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 повернувся назад до місця своєї реєстрації та почав постійно проживати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим втратив законне право на подальше отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи.
У цей час у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме на протиправне заволодіння державними коштами, які нараховуються і виплачуються у вигляді державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння бюджетними коштами, підстави та порядок отримання яких визначено Законом України «Про забезпечення прав і свобод переміщених осіб» та Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння державними коштами, які нараховуються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди державі і бажаючи їх настання, з метою отримання державної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, не повідомив відповідні органи про повернення до свого місця мешкання та таким чином шахрайським шляхом продовжував отримувати грошову допомогу від держави у вигляді щомісячних виплат у сумі 2 000.00 грн.
При цьому, при оформленні допомоги, ОСОБА_4 Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради було попереджено про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної державної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей.
Відповідно до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери допомога ОСОБА_4 була призначена з грудня 2023 року по травень 2024 року в розмірі 2 000.00 грн щомісячно.
Внаслідок того, що ОСОБА_4 не повідомив відповідні органи соціального захисту, зокрема Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, про повернення у січні 2024 року до місця реєстрації та фактичне мешкання з цього часу за адресою: АДРЕСА_1 , він безпідставно, шляхом обману, отримував з бюджету щомісячні виплати по 2 000.00 грн у період з січня 2024 року по травень 2024 року (включно) у вигляді державної допомоги переміщеним особам на проживання. Отриманими коштами ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволодів коштами Державного бюджету України на загальну суму 10 000.00 грн, спричинивши тим самим державі в особі Міністерства соціально! політики України збитків на суму 10 000 грн.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України/далі по тексту також КК/ - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
У підготовче судове засідання обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання, яким просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК за проступок, передбачений частиною першою статті 190 КК,у зв'язку з дійовим каяттям. Клопотання таке мотивує тим, що вперше вчинив кримінальний проступок, щиро покаявся та активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, і повністю відшкодував завдані збитки.
У підготовчому засіданні обвинувачений долучає до свого клопотання квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №1.99371077.1 від 27.02.2025 на суму 10 000.00 грн; призначення платежу: сплата за повернення грошових коштів на проживання внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_4 .
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання такого обвинуваченого.
Представник потерпілої юридичної особи Міністерства соціальної політики України /далі - Мінсоцполітики/ в особі ОСОБА_5 /ДОВІРЕНІСТЬ Мінсоцполітики від 06.08.2025 № 8785/0/2-25/13 в підготовче засідання не з'явилася, на адресу суду подала ЗАЯВУ /від 21.08.2025 № 182/0/20-25/ про розгляд справи без участі представника потерпілого - Мінсоцполітики за наявними матеріалами справи. Також повідомляє, що претензій матеріального, морального характеру потерпіла сторона не має, оскільки ОСОБА_4 відшкодував матеріальні збитки у повному обсязі. Не заперечує проти звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Розглянувши клопотання обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши процесуальну думку прокурора, з урахуванням процесуальної позиції потерпілої сторони, Суд вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 44 КК, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим кодексом.
Статтею 45 КК передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом стст. 44,45,46 КК за наявності підстав, передбачених статтею 45 КК, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за частиною першою статті 190 КК, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке інкримінується обвинуваченому, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнане самим обвинуваченим.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені частиною третьою статті 285 КПК, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 45 КК, а також наслідки закриття провадження з цих підстав та просить звільнити його від кримінальної відповідальності, а провадження закрити.
Відповідно до статті 12 КК, кримінальне правопорушення, що інкримінується обвинуваченому за частиною першою статті 190 КК, є проступком.
Також в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинив вперше, після вчинення проступку щиро покаявся, активно сприяв його розкриттю і повністю відшкодував завдані збитки.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/- кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з частиною сьомою статті 284 КПК - закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 частини другої цієї статті (у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності), не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не зобов'язує суд першої інстанції у випадку заявлення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК дослідити докази в провадженні і лише після цього вирішити таке клопотання.
Згідно з частиною четвертою статті 286 КПК - якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до статті 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Суд доходить висновку про обґрунтованість клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого вважає, що обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 190 КК відповідно до вимог статті 45 КК у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження стосовно нього слід закрити на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлений. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись стст. 284 - 286, 288, 369, 370- 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, -
Постановив:
Клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження - задоволити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України на підставі статті 45 цього кодексу у зв'язку з дійовим каяттям.
У зв'язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям закрити стосовно нього кримінальне провадження № 12025205540000001, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2025.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст судового рішення оголошено 26 вересня 2025 року о 08 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1