Справа № 489/3078/13-а
Провадження № 6-а/489/1/25
Ухвала
26 вересня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі: судді Костюченка Г. С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі ОСОБА_1 до Миколаївської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Департаменту праці та соціального захисту населення про визнання недійсними та скасування рішень
встановив:
Заявник звернувся до Інгульського районного суду м. Миколаєва із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 05.06.2013 у адміністративній справі ОСОБА_1 до Миколаївської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Департаменту праці та соціального захисту населення про визнання недійсними та скасування рішень, у якій позивач просить про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення.
В обґрунтування заяви зазначає, що відповідачем не виконано судове рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2013 належним чином, оскільки не нарахована та не виплачена допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Позивач посилався на необхідність задоволення заяви з підстав, передбачених ст..ст.382-383 КАС України.
Ухвалою Інгульського районного суду м.Миколаєва від 11.09.2025 заява прийнята до розгляду та призначений її розгляд в порядку письмового провадження на 12.09.2025.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі суд встановив наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2013 суд постановив:зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення м. Миколаєва вчинити дії щодо перерахунку відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551 належної позивачу до виплати разової грошової допомоги щорічно до 05 травня як інваліду війни за 2011 рік з розрахунку 7 мінімальних пенсій за віком виходячи виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком та провести відповідно зазначеного перерахунку виплату вказаної грошової допомоги з урахуванням фактично сплаченої суми.
В задоволенні позовних вимог до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та Миколаївської обласної державної адміністрації - відмовити.
При цьому судом при постановленні рішення не застосовувались приписи ст. 382 КАС КАС України, суд не встановлював строк для подання звіту про виконання судового рішення.
На виконання зазначеного судового рішення позивачу було видано виконавчий лист № 489/3078/13-а від 13.03.2018, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.
Також в обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те що станом на дату звернення із цією заявою відповідач не виконав рішення суду.
Згідно з відповіддю № 39624 від 17.12.3023 року підписану заступником начальника Управління УПВР у Миколаївській обл.. ПМУМЮ (м. Одеса), щодо неможливості належним чином здійснити виконавче провадження ВП № 56194688 у зв'язку з його закінченням, без виконання 27.06.2019 року та направленням виконавчого документу ВЛ № 1 по справі № 489/3078/13-а (провадження № 2-а/489/231/2013) до Ленінського районного суду м. Миколаєва, що його видав та в подальшому зі знищенням матеріалів виконавчого провадження ВП № 56194688 за Актом від 20.02.2023 року.
Тобто, як зазначено представником державного органу заступником начальника Управління УПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса), станом на 27.06.2019 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва та виконавчого документу ВЛ № 1 по справі 489/3078/13-а (провадження № 2-a/489/231/2013) - не виконано., а оригінал виконавчого документу ВЛ № 1 по справі № 489/3078/13-а (провадження №:2-a/489/231/2013) направлено Ленінського районного суду м. Миколаєва без виконання.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту "ґ" пункту 4 частини першої статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається про встановленння судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а та від 03 липня 2023 року у справі № 380/25987/21.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Аналізуючи подану ОСОБА_1 заяву, суд звертає увагу, що до останньої заявником не надано доказів на підтвердження обставин щодо необхідності її задоволення.
Керуючись статтями 167, 243, 248, 256, 294, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі ОСОБА_1 до Миколаївської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Департаменту праці та соціального захисту населення про визнання недійсними та скасування рішень - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Суддя Г.С.Костюченко
Повний текст ухвали складено 26.09 2025.