Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/701/25
Провадження № 1-кп/475/164/25
Провадження слідчих органів № 2025 15 321 0000024
24 вересня 2025 р.с-ще Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, с-ща. Доманівка справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025153210000024 від 05.06.2025р., про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с.Сухий Єланець Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, офіційно не одруженого (перебуває в цивільному шлюбі), працюючого різноробочим в ФГ «Клюс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого: ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 ,
03 червня 2025р. близько 20:00 год., ОСОБА_3 перебуваючи на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , між ним та ОСОБА_5 , на підґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення останній тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 умисно наніс один удар кулаком правої руки в область правої скроні потерпілої ОСОБА_5 . В подальшому, ОСОБА_5 впала на землю від поштовху ОСОБА_3 , де останній схопив правою рукою потерпілу ОСОБА_5 за праву кисть руки та стискав її, та тим самим не надав змоги ОСОБА_5 піднятись.
Тим самим, у результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді гематоми скроні з правої сторони, гематоми кисті правої руки, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
За таких обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, а саме умисного легкого тілесного ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю, вказавши, що 03.06.2025 року повернувся додому з роботи близько 20:00 год., де спільно проживає в цивільному шлюбі та ведуть спільне господарство з ОСОБА_5 . Перебуваючи в даному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , між ним та ОСОБА_5 , виникла сварка, в ході якої він умисно наніс один удар кулаком правої руки в область правої скроні ОСОБА_5 , після чого штовхнув її і вона впала на землю, де він схопив її за кисть руки та не дав змоги піднятись. Вийшовши на вулицю, до нього за деякий час підійшла ОСОБА_5 та викликала поліцію, яка його забрала для дачі пояснень. Свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо не карати, зазначив, що загалом з потерпілою в них зараз хороші відносини. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що дійсно вона спільно проживає з обвинуваченим однією сімє'ю. 03.06.2025 року ОСОБА_3 прийшов додому близько 20:00 год., де в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 наніс її удар кулаком правої руки в область скроні, після чого штовхнув її на землю, чим завдав її тілесних ушкоджень. Після чого вона викликала поліцію, яка забрала ОСОБА_3 у відділ поліції. Близько 21 год. її стало зле, та сусідка, яка прийшла до неї викликала швидку допомогу. У лікарні її діагностували підвищення артеріального тиску і зафіксували завдані ОСОБА_3 травми. Матеріальної та моральної шкоди не заявляє, претензій до обвинуваченого не має, вона йому пробачила, щодо міри покарання обвинуваченому просила його суворо не карати. Також, не заперечувала проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також стосуються речових доказів. При цьому суд з'ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з'ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, дослідивши документи, які характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України при викладених в обвинувальному акті обставинах, доведена повністю та кваліфікує його дії: за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив дії, які згідно статті 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.
Відповідно до п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.
Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом враховується, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про його особу, який на обліках в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, працевлаштований, особу винного, який вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, посередньо характеризується за місцем свого проживання, його поведінку до, під час та після вчиненого кримінального правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але із залученням до виконання суспільно корисних робіт, вид яких має бути визначений органом місцевого самоврядування, у зв'язку з чим, вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання у вигляді громадських робіт, визначений законом для вказаного виду покарань.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлено.
У відповідності до матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні запобіжний захід не обирався, під час судового розгляду підстави для його обрання також відсутні.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у справі, відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.
На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сили, речові докази:
-медичну довідку видану КНП «Доманівська БЛ» ДСР, яка зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_6