17.09.25 Справа №469/1526/13-ц
6/469/11/25
17 вересня 2025 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Тавлуя В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Надич В.В.,
заявник ОСОБА_1 - не з'явився,
представник заявника адвокат Скоробогатий М.В. - не з'явився,
заінтересовані особи:
стягувач ОСОБА_2 - не з'явилась,
представник Березанського відділу ДВС у
Миколаївському районі Миколаївської області
Південного міжрегіонального
управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Березанський відділ Державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
11 червня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, у якій просив ухвалити рішення, яким визнати виконавчий лист № 469/1526/13-ц, провадження № 2/469/499/13, виданий 20.12.2013 року Березанським районним судом Миколаївської області, про стягнення з заявника на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 07 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, таким, що не підлягає виконанню, починаючи з 24.10.2016 року;
- повернути заявнику - ОСОБА_1 надмірно сплачені кошти, стягнуті на підставі вказаного виконавчого листа № 469/1526/13-ц, провадження №2/469/499/13, в сумі 10518,21 грн.
У обґрунтування заяви зазначав, що 03.11.2001 року між заявником та заінтересованою особою ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб; за час подружнього життя у них народилась дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згодом, 01.07.2010 року шлюб між заявником та ОСОБА_2 було розірвано. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з ОСОБА_2
20.12.2013 року Березанським районним судом Миколаївської області у справі №469/1526/13-ц, провадження № 2/469/499/13 ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 07 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, станом на дату його смерті заявник мав заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 25914,36 грн.
06.06.2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Березанського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області з заявою про закінчення виконавчого провадження № 41589538, де повідомляв, що син - ОСОБА_3 помер.
24.06.2024 року Березанський ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області надіслав відповідь ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для припинення стягнення аліментів, посилаючись на те, що ст.ст.37, 39 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено завершення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю дитини, і рекомендовано звернутись до суду.
Крім того, заявник зазначає, що згідно довідки виданої ТзОВ «Фіднова» з заявника було утримано за виконачим листом 36432,57 грн, що на 10518,21 грн. більше за заборгованість станом на день смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з чим вважає, що вказана сума стягнута безпідставно та підлягає поверненню.
Посилаючись на викладені обставини, заявник просить задовольнити його заяву.
Заявник та представник заявника ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, представник заявника надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують і просять їх задовольнити (а.с.53).
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась та не повідомила причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.56-57).
Представник Березанського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з'явився та не повідомив причину неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; надав до суду матеріали виконавчого провадження №41589538 для огляду у судовому засіданні.
Відповідно до ст.442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, у зв'язку з чим дане питання розглянуте судом за їх відсутності.
За таких обставин суд розглянув справу за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2013 року у справі №469/1526/13-ц (2/469/499/13) позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Саровка Красноармійського району росії, жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 07 листопада 2013 року і до повноліття дитини, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця (а.с.20).
20 грудня 2014 року на підставі вказаного рішення Березанським районним судом видано виконавчий лист (довідковий лист до справи №469/1526/13-ц), який 17 січня 2014 року видано заявниці ОСОБА_2 відповідно до її заяви (а.с.23, 32).
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження АСВП № 41589538, на підставі заяви ОСОБА_2 від 17 січня 2014 року, 21 січня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа (а.с.96 справи №2-923/06).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 06 червня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.41).
06 червня 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Березанського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою, у якій просив припинити стягнення аліментів на підставі виконавчого листа №469/1526/13-ц (2/469/499/13), скасувати заборгованість по аліментам та закінчити виконавче провадження, у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 (а.с.38).
24 червня 2024 року Березанський відділ ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) направив заявнику відповідь про відсутність законних підстав для припинення стягнення аліментів по виконавчому провадженню №41589538 з примусового виконання виконавчого листа № 469/1526/13-ц, виданого 20.12.2013 року Березанським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, та рекомендував звернутись до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню тощо (а.с.34).
Згідно з матеріалами виконавчого провадження АСВП № 41589538, станом на дату смерті дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 - за ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 25914,36 грн.
Постановою заступника начальника відділу Березанського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Колібабчук М.А. від 19.11.2024 року у ВП №41589538 з примусового виконання виконавчого листа №469/1526/13-ц про стягнення аліментів звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «Фіднова» (а.с.36-37).
Відповідно до довідки, виданої 11 вересня 2025 року ТзОВ «Фіднова», про доходи ОСОБА_1 за період з грудня 2024 року по травень 2025 року, із заробітної плати заявника ОСОБА_1 було утримано за виконавчим листом 36432,57 грн. (а.с.35).
Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїй постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 593/841/14 дійшов висновку, що відповідно до частин другої, четвертої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Тобто законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-11769ав23) зазначив, що « підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально- правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.»
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц ( провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22).
У постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22) Верховний Суд зазначив, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18. У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до 1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, виходячи з наведених вище мотивів, у зв'язку зі смертю дитини, на утримання якої відбувалось стягнення аліментів з ОСОБА_1 , та сплатою ним заборгованості по аліментам у повному розмірі аліментні зобов'язання у ОСОБА_1 відсутні.
Таким чином, обставини на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу для задоволення його заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження під час розгляду заяви та ґрунтуються на матеріально-правових підставах, а тому заява підлягає задоволенню.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п.5 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв'язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21) зазначив, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження.
Як встановлено у судовому засіданні, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 (дату смерті дитини) за ОСОБА_1 рахувалась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 25914,36 грн., разом з тим із його заробітної плати в рахунок погашення заборгованості було утримано 36432,57 грн., що на 10518,21 грн. більше, а тому вказана сума підлягає поверненню як безпідставно стягнена.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-260, 432 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити у повному обсязі.
Визнати виконавчий лист №469/1526/13-ц, провадження № 2/469/499/13, виданий 20.12.2013 року Березанським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Саровка, Красноармійського району, росії, на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 07 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, таким, що не підлягає виконанню, починаючи з 24.10.2016 року.
Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачені кошти в сумі 10518,21 грн., стягнуті відповідно до виконавчого листа № 469/1526/13-ц, провадження№2/469/499/13, виданого 20.12.2013 року Березанським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Саровка, Красноармійського району, росії на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 07 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд протягом п"ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складення повної ухвали 17 вересня 2025 року.
Суддя: