Справа № 135/1232/25
Провадження №1-кс/135/321/25
іменем України
24.09.2025 м.Ладижин
Слідчий суддя Ладижинського міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025020240000141 від 17.07.2025, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ладижин Вінницької області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 01.10.2024 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року пробаційного нагляду, -
підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, -
24.09.2025 слідчий СВ ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 , звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області з клопотанням, погодженим прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020240000141 від 17.07.2025.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020240000141 від 17.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
В межах даного кримінального провадження 23.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, злочини, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_5 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
В обґрунтування ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слід зазначити, що вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів, які містять інформацію про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Так, органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою зібрання інформації та підтвердження факту збуту наркотичних засобів ОСОБА_5 жителям міста. Враховуючи вищевикладене, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити дії направлені на знищення та приховування інформації, яка може містити сліди вчинення ним кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показів для уникнення кримінальної відповідальності, так як підозрюваний може знати їх, оскільки свідки проживають на території обслуговування Ладижинської міської ради, Гайсинського району Вінницької області, де проживає ОСОБА_5 . На даний час свідки в кримінальному провадженні не допитувались в зв'язку із стислим строком звернення з клопотанням про обрання запобіжного заходу. Однак в подальшому наявна необхідність у допиті понятих, які були присутні під час затримання підозрюваного, а також під час проведення обшуку, інших свідків кримінального правопорушення, тому ОСОБА_5 може здійснювати на них тиск, з метою зміни показів, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Також, існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, зазначений ризик обґрунтовується тим, що у ОСОБА_5 є необхідність в отриманні доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки він не працевлаштований, не одружений, міцних соціальних зв'язків не має. Також ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів. Окрім того, згідно зібраних у кримінальному провадженні доказів вказаною злочинною діяльністю, пов'язаною із незаконним збутом наркотичних засобів ОСОБА_5 займався тривалий час, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наведені ризики є реальними та такими, що виправдовують обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_5 .
З урахуванням наведеного слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні клопотання про обрання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. При цьому, врахувати стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 , який є інвалідом 3 групи і страждає на тромбофлебіт нижніх кінцівок, має постійне місце проживання, де проживає разом з батьками похилого віку, яким допомагає, має неповнолітню дитину, яка проживає окремо, але з якою він підтримує стосунки.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом відділення поліції №3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020240000141 від 17.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
22.09.2025 ОСОБА_5 затримано на підставі п.6 ч.1 ст. 615 КПК України.
23.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Слідчим у клопотанні та доданих документах, та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1,2 ст.307 КК України. В судовому засіданні ОСОБА_5 також пояснив, що визнає себе винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити злочин, оскільки підтверджується наданими стороною обвинувачення матеріалами, детальний перелік яких міститься у клопотанні, та долученими до нього доказами.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.307 КК України, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за найтяжче з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Враховуючи практику Верховного Суду (зокрема, постанова ВС від 12.09.2019 у справі №679/2035/19), обвинувачення у вчиненні злочину проти життя є самостійною підставою для оцінки високого ризику втечі або перешкоджання правосуддю, оскільки особа, яка усвідомлює невідворотність та суворість покарання, може вчинити дії, спрямовані на уникнення відповідальності будь-яким способом.
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, де проживає разом з батьками похилого віку, на обліку лікаря-нарколога і психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю 3 групи, разом з тим, раніше притягувався до відповідальності за кримінальне правопорушення в сфері обігу наркотичних засобів, офіційно не працює, постійного джерела доходу не має, не одружений, міцних соціальних зв'язків не має.
На даний час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів, які містять інформацію про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Так, органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою зібрання інформації та підтвердження факту збуту наркотичних засобів ОСОБА_5 жителям міста. Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити дії направлені на знищення та приховування інформації, яка може містити сліди вчинення ним кримінального правопорушення.
Також не виключена ймовірність того, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати на вплив на свідків, яким відомі обставини вчинення злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до відмови від дачі показань в суді, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що ризик впливу на свідків, особливо у справах, де вони ще не допитані, може бути достатньою підставою для тримання під вартою.
Так, у справі «Міхта проти Польщі» (заява №34268/96, рішення від 04.05.2000) зазначено, що метою тримання під вартою може бути запобігання створенню перешкод у розслідуванні справи, зокрема через тиск на свідків.
Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків у даному випадку не є гіпотетичним або абстрактним, а навпаки - базується на реальних обставинах кримінального провадження та оцінюється судом як достатній для збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Практика Верховного Суду, зокрема у постанові від 10.04.2024 у справі №235/11087/23-к, також підтверджує, що ризик незаконного впливу на свідків до початку дослідження доказів у суді є самостійною та достатньою підставою для тримання під вартою.
Крім того, згідно зібраних у кримінальному провадженні доказів вказаною злочинною діяльністю, пов'язаною із незаконним збутом наркотичних засобів ОСОБА_5 займався тривалий час, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Отже, вищевикладені обставини, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та покарання, яке йому загрожує, у своїй сукупності свідчать про суспільну небезпечність цієї особи та дозволяє стверджувати про наявність ризиків, передбачених пп.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнути можливого покарання; знищення, приховування або спотворення будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому з кримінальному провадженні, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, слідчий суддя вважає, що встановлені ризики є вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.
Суд вважає доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту сумнівними з огляду на конкретні обставини справи та особу обвинуваченого. При дослідженні питання щодо стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 суд враховує, що стороною захисту не надано об'єктивних і достатніх доказів про неможливість за станом здоров'я його утримання в місцях попереднього ув'язнення, одночасно з цим прокурором надано консультативних висновок спеціаліста за результатами огляду ОСОБА_5 , згідно якої останній може утримуватися в умовах ІТТ.Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний має неповнолітню дитину, не беруться до уваги, оскільки згідно свідоцтва про народження батьком дитини зазначена інша особа.
Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину підозрюваним ОСОБА_5 , тяжкість покарання яке йому загрожує у разі визнання винним, віку, даних про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Згідно положень ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
Оскільки ОСОБА_5 відповідно до ст.12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч.4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків і не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи наведене, при визначенні розміру застави суд, беручи до уваги суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу, матеріальний стан, стан здоров'я, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, приходить до висновку про визначення застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 121 120,00 гривень.
Керуючись положеннями ч.4 ст.183 КПК України, суд вбачає за необхідне зазначити, що в разі внесення застави на обвинуваченого покладаються обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 листопада 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 121 120,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
На підставі ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню;
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення підозрюваним застави у розмірі, визначеному судом.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 26.09.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1