25 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/6846/25
Провадження № 11-сс/820/495/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.4 КК України, у кримінальному провадженні №12025242000001024, внесеному до ЄРДР 24.05.2025року, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені слідчим суддею суду першої інстанції обставини.
В провадженні СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12025242000001024, внесеному до ЄРДР 24.05.2025 року щодо ОСОБА_7 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.4 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, зокрема, в тому, що він, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів на шлях виправлення не став та під час введеного воєнного стану, повторно вчинив новий, умисний, корисливий злочин. Зокрема, після введення воєнного стану, 24 травня 2025 року близько 07 години ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із невстановленими в ході досудового розслідування особами знаходячись за адресою: с-ще Чемерівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, прийняли спільне рішення про проникнення на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_8 та подальше таємне викрадення чужого майна. Цього ж дня, близько 07:30 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із невстановленими в ході досудового розслідування особами, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у житло та переслідуючи мету особистого незаконного збагачення за рахунок майна потерпілої ОСОБА_9 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, через незачинені вхідні двері проникли всередину вищевказаного будинку, де, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, якими їх дії могли б бути викриті, з корисливих мотивів, пройшли у спальну кімнату вказаного житлового будинку, звідки спільно із невстановленими в ході досудового розслідування особами умисно, таємно викрали: грошові кошти, а саме: 8800 доларів США, 3300 євро, 205 тисяч гривень та ювелірні вироби, а саме: ланцюжок вагою 10 г., виготовлений із металу золота 585 проби; ланцюжок вагою 5 г., виготовлений із металу золота 585 проби; ланцюжок вагою 3 г., виготовлений із металу золота 585 проби; браслет із фіанітами біло-прозорого кольору вагою 3 г., виготовлений із металу золота 585 проби; підвіску у вигляді хрестика із розп'яттям «Ісуса Хреста» вагою 1,5 г., виготовлений із металу золота 585 проби; чотири підвіски у вигляді хрестика вагою 1.5 г., виготовлені із металу золота 585 проби кожна; підвіску у вигляді з'єднання між собою двох кілець, вагою 2,5 г., виготовлений із металу золота 585 проби; підвіску у вигляді прямокутної ладанки із зображенням Матері Божої, вагою 2.5 г., виготовлена із металу золота 585 проби; сережки інкрустовані камінням рожевого кольору вагою 4 г., виготовлені із металу золота 585 проби; обручальну каблучку вагою 7 г., виготовлену із металу золота 585 проби; чоловічу каблучку з вставкою з фіанітів вагою 7 г., виготовлену із металу золота 585 проби; 2 монети номіналом 5 рублів із зображення Миколи ІІ вагою 5 г. кожна, виготовлені із металу золота 585 проби; каблучку із бурштиновою вставкою вагою 7 г., виготовлену із металу золота 585 проби; годинник із золотистою окантовкою, що належать потерпілій ОСОБА_9 , з якими покинули приміщення будинку. Відразу ж після цього у дворі вказаного домоволодіння дії ОСОБА_7 та невстановлених в ході досудового розслідування осіб були викриті потерпілою ОСОБА_9 . Останні розуміючи, що їх дії були викриті, втекли через паркан домоволодіння, тим самим відкрито заволоділи вказаним майно, чим спричинила ОСОБА_9 майнової шкоди.
12.09.2025 року ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України.
14 вересня 2025 року старший слідчий ВРЗЗС СВ Кам'янець-Подiльського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_10 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Кам'янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_11 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2025 року, клопотання слідчого задовольнити. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту фактичного затримання, тобто до 10 листопада 2025 року включно. Визначено розмір застави - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, у разі внесення якої зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 з моменту звільнення з-під варти прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою та на підставі ст.194 ч.5 КПК України, покладено на нього на строк з моменту такого звільнення до 10 листопада 2025 року включно обов'язки, передбачені ст.194 ч.5 КК України.
Мотивуючи вказане рішення слідчий суддя посилається на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені ст.177 ч.1 п. 1,5 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказане рішення захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вважає, ухвалу слідчого судді незаконною та невмотивованою, оскільки у судовому рішенні не наведено аргументи на користь того, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зазначає сторона захисту, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 не зможе завадити проведенню жодної зі слідчих дій оскільки вже долучені матеріали першочергових слідчих дій, які слідство отримало при їх проведенні, а у більшості з цих дій він не приймає безпосередньої участі, або приймаючи участь, не може вплинути на їх результат, оскільки особи, з якими може виникнути необхідність проведення таких слідчих дії, вже допитані під час досудового слідства.
Окрім того, можливість же переховуватись від органів досудового розслідування незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється ОСОБА_7 обґрунтовувалася слідством тільки тими обставинами, які зазначені в КПК України, а не доказами які би підтверджували ці обставини, які не знайшли жодного підтвердження у судовому засіданні.
Звертає увагу суду на те, що стороною захисту під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 , з огляду на вказані в підозрі обставини, заявлялось клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, або обрання мінімального розміру застави, але слідчим суддею це проігноровано та не зазначено з яких підстав це клопотання відхилено.
У підсумку апелянт зазначає, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, а тому перебуваючи на волі зможе виконувати покладені на нього обов'язки у разі застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Узагальнені позиції учасників апеляційного перегляду провадження.
Захисник ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор заперечував проти апеляційної скарги захисника, відстоював законність та обґрунтованість прийнятого рішення, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників апеляційного перегляду провадження, вивчивши матеріали провадження та апеляційні доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисту задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Мотиви суду з посиланням на норми матеріального та процесуального закону.
Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Приймаючи рішення за апеляційними доводами захисту, колегія суддів виходить з того, що обрання підозрюваному найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає тяжкості інкримінованого йому злочину та з огляду забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання перешкод слідству по справі.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів правильно оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваного у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого правопорушення обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви ОСОБА_9 про кримінальне правопорушення від 24 травня 2025 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 24 травня 2025 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_9 від 03 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24 травня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 03 червня 2025 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03 червня 2025 року за участю ОСОБА_13 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 від 04 червня 2025 року; протоколом обшуку від 12 вересня 2025 року, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Колегія суддів вважає достатньо обґрунтованими мотиви суду, викладені в ухвалі про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу в виді тримання під вартою на час досудового слідства. Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд в повній мірі врахував, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України, яке відноситься до тяжких корисливих злочинів проти власності. Виходячи із пред'явленого йому обвинувачення, а також враховуючи дані про його особу, який офіційно не працевлаштований, немає міцних соціальних зв'язків, раніше судимий. Отже, усвідомлюючи можливість призначення даного покарання, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення відбування покарання у виді позбавлення волі.
Колегія суддів вважає доведеним і ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_7 13 вересня 2024 року вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області був визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 4, ст. 263 ч. 1, ст. 70 ч. 1 КК України, та засуджений до покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік. Водночас, у період дії іспитового строку ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення, що свідчить про ризики кримінально спрямованої поведінки підозрюваного.
З цього приводу колегія суддів також враховує, що на даний час Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області розглядається кримінальне провадження за №12017020000000443 від 07 жовтня 2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, рішення по якому ще не прийнято.
Наведені обставини, які в сукупності характеризують особу підозрюваного та мають враховуватися судом згідно ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу, на думку колегії суддів, не містять достатніх чинників які б утримували підозрюваного від порушення процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та суду.
Колегія суддів враховує практику ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому висловлена правова позиція про те, що суворість покарання слід вважати суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування особи та вірогідності вчинення нових злочинів, наявність підстав для тримання особи під вартою мають оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості особи, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Доводи захисника про те, що судом належним чином не обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 п.1,5 КПК України, є безпідставними, виходячи з того, що ризики в поведінці підозрюваного у межах кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених слідчим у поданому клопотанні та доведених прокурором в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій. Запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому. Стороною обвинувачення такі ризики відповідно до ст.177 КПК України доведені, які в сукупності із обґрунтованою підозрою ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.
Колегія суддів зазначає, що як альтернативу, відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України, суд першої інстанції визначив розмір застави для підозрюваного в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 ч.5 КПК України.
При цьому, слідчий суддя виходив з тяжкості діяння, в якому підозрюється ОСОБА_7 , його характеру та обставин вчинення, майнового стану підозрюваного, наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також даних про особу підозрюваного.
З висновками слідчого судді погоджується також колегія апеляційного суду, вважаючи, що застава в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, є достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Відтак, доводи сторони захисту щодо можливості визначення меншого розміру застави є необґрунтованими.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки колегія відкидає, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_7 зареєстрований у м. Макеєвка Донецької області на тимчасово окупованій території України, мав місце проживання в АДРЕСА_2 , тобто за межами Хмельницької області, в якій здійснюється досудове розслідування цього провадження. Всі наведені обставин, безумовно доводять ризик переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового слідства та суду та відповідно не дають підстав для обрання підозрюваному більш м'якого виду запобіжного заходу.
З урахуванням наданих матеріалів та встановлених в ході апеляційного розгляду обставин, колегія суддів вважає рішення суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 законним, обґрунтованим і мотивованим, обмеження його права на свободу в цьому випадку є виправданим та необхідним.
Інших підстав для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу апеляційна скарга захисту не містить та колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 до 10 листопада 2025 року включно - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3