Справа № 463/7821/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2361/25 Доповідач: ОСОБА_2
18 вересня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2025 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 04.08.2025 повернуто скаржнику для подачі до належного суду.
На ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, прийняти нову ухвалу, якою зобов'язати Личаківський районний суд м. Львова розглянути її скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 04.08.2025.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт вважає безпідставним висновок слідчого судді про те, що суб'єктом оскарження є П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Івано-Франківськ) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові.
Вказує, що заяву про вчинення кримінального правопорушення було надіслано 04.08.2025 до ГУ НП в Івано-Франківській області, СУ ГУ НП в Івано-Франківській області, 3-го ТУ ДБР (м. Львів), 7-го ТУ ДБР (м. Хмельницький), окремо Генеральному прокурору України.
Вважає, що заяву подано належним чином, а отже органи досудового розслідування зобов'язані були внести відомості до ЄРДР, проте такі внесені не були, що на думку ОСОБА_6 свідчить про протиправну бездіяльність.
Зазначає, що скарга на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР підлягає розгляду слідчим суддею, незалежно від місця розташування органу досудового розслідування.
Зауважує, що слідчий суддя застосував ст. 132 КПК України (щодо заходів забезпечення провадження), хоч предмет розгляду - скарга за 303 КПК України.
Звертає увагу, що територіальна підсудність для скарг про внесення відомостей до ЄРДР прямо не визначена, а судова практика виходить з того, що скарги можуть подаватися за місцем розташування управління ДБР як юридичної особи (м. Львів).
Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_6 у судове засідання апеляційного суду не прибула, водночас скерувала клопотання про розгляд справи без її участі з урахуванням технічних проблем зв'язку.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 звернулася із заявою до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358, 336, 375, 396 КК України.
Як на підставу для повернення скарги слідчий суддя покликався на те, що суб'єктом оскарження є Пятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Івано-Франківську) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, місцезнаходження суб'єкта, не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова, відтак ОСОБА_6 слід звернутися із скаргою до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Частина 1 ст. 333 КПК України визначає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Таким чином, територіальна юрисдикція суду визначається територією, в межах якої знаходиться орган досудового розслідування, незалежного від зареєстрованого місцезнаходження органу досудового розслідування як юридичної особи.
КПК України не передбачає визначення підсудності слідчим суддею скарг в порядку ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи те, що П'ятий слідчий відділ ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, дислокацію якого визначено у м. Івано-Франківськ, у якому на розгляді перебувала заява ОСОБА_7 щодо вчинення кримінального правопорушення колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що скарга ОСОБА_6 не підлягає розгляду у Личаківському районному суді м. Львова.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про повернення скарги.
Скасування ухвали слідчого судді про повернення скарги з підстав порушення порядку її розгляду в будь-якому разі не призведе до розгляду вказаної скарги по суті, оскільки при новому розгляді слідчий суддя все одно повинен буде повернути її, оскільки така не підлягає розгляду в цьому суді, а «процес заради процесу» не відповідає вимогам статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для її скасування, колегією суддів не встановлено, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2025 року про повернення скарги ОСОБА_6 від 04.08.2025 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: