Дата документу 25.09.2025 Справа № 331/3020/24
Є.У.№331/3020/24 Головуючий у 1-й інстанції: Фісун Н.В.
Провадження № 22-ц/807/1560/25 Доповідач Кочеткова І.В.
Провадження №22ц/807/1560/25-2
25 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Кочеткової І.В.,
суддів: Кухаря С.В., Полякова О.З.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Житлово-будівельний кооператив «Протон» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинком та прибудинкової території,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Мальцева Олена Олександрівна, на рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2025 року та на додаткове рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2025 року,
У травні 2025 року Житлово-будівельний кооператив «Протон» звернувся до суду з позовом, в подальшому уточнив позовні вимоги, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинком та прибудинкової території. Зазначав, що відповідачі є співвласниками багатоквартирного будинку, в якому створено ЖБК «Протон», який здійснює утримання та обслуговування будинку.
Відповідно до рішень загальних зборів, рішень правління, а також рішення від 20.11.2022 засідання правління ЖБК продовжено дію рішень загальних зборів, якими затверджено кошторис зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 7 грн. за квадратний метр.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.05.2024 власниками квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 видане Департаментом житлового комунального господарства та розподілу житлової площі Запорізької міської ради - 59/100 частки та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 видане Департаментом житлового комунального господарства та розподілу житлової площі Запорізької міської ради - 41/100 частки.
Через невиконання зобов'язань з утримання власності згідно уточненого розрахунку за період з 01.10.2018 по 30.04.2024 сума заборгованості відповідачів склала 37 849,53 грн., із яких заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території - 28 064,68грн., 3% річних - 2 204,82 грн. та сума інфляційних витрат 7 580,03 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ЖБК просив про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по внескам за послуги з утримання будинку і прибудинкової території у розмірі 37849,53 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2025 року, позовні вимоги задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельний кооператив «Протон» заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.10.2018 по 30.04.2024 з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 37 849,53 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельний кооператив «Протон» витрати по сплаті судового збору в сумі 3028.
Додатковим рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2025 року заяву представника позивача - адвоката Мітасова М.І. про розподіл судових витрат у цивільній справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельний кооператив «Протон» витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. В іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Мальцева О.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду та додаткове рішення у справі, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Житлово-будівельний кооператив «Протон» заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.10.2018 по 30.04.2024 з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 25 846,33 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Зазначає, що судом неправильно визначений розмір заборгованості та не врахована наявність переплати за щомісячними платежами станом на 30.09.2018 на суму 992, 18 грн., що підтверджується відповідними доказами.
Поза увагою суду залишилися доводи відповідачів про неякісне надання ЖБК послуг з утримання покрівлі будинку, що призвело до протікання даху та здійснення відповідачкою ремонту примикань даху на суму 8014,77 грн. Вказані витрати відповідно до п.2.4.4 Статуту ЖБК мають бути зараховані на рахунок внесків на утримання та експлуатацію будинку.
З урахуванням зазначених сум переплати і понесених відповідачкою витрат на ремонт покрівлі розмір заборгованості становить 19357,19 грн., 3% річних - 1570,86 грн., інфляційні витрати - 4 918,26 грн.
Крім того, на думку апелянта, визначений судом розмір витрат позивача на правову допомогу є завищеним, не відповідає критеріям співмірності, розумності, реальності. Судом не врахована складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, який є незначним. Вважає справедливою компенсацією понесених витрат на суму 5000 грн.
Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження і апеляційна скарга доставлені до електронного кабінету ЖБК «Протон» і його представника адвоката Мітасова М.І. 17 липня 2025 року.
28 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» Житлово-будівельний кооператив «Протон», інтереси яких представляє Мітасов М.І., подав відзив на апеляційну скаргу, назвавши його додатковими поясненнями.
Частинами 1, 2 статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За частиною 3 статті 174 ЦПК України підстави, час та черговість подання заяв по суті справи, яким на стадії апеляційного провадження є і відзив на апеляційну скаргу, визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасникам справи було надано тривалий строк на подання відзиву чи додаткових пояснень на апеляційну скаргу, ухвала про відкриття апеляційного провадження та апеляційна скарга з приєднаними до неї матеріалами була одержана позивачем позивачем у справі 17 липня 2025 року, що не перешкоджало останнім подати додаткові пояснення у справі (відзив) на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк до 03 серпня 2025 року.
Оскільки додаткові пояснення у справі, подані представником Житлово-будівельного кооперативу «Протон» поза межами строку, їх право на вчинення процесуальної дії втрачені із закінченням строку, встановленого судом.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 90840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. Х 30 = 90840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.01.1966 проведено державну реєстрацію ОК «ЖБК «Протон», код ЄДРПОУ 20517580 (а.с.9).
ОК «ЖБК «Протон» діє на підставі Статуту, який затверджено рішенням Виконкому Запорізької міської Ради від 06.01.1966 №9.(а.с.10-14).
Згідно Статуту ОК «ЖБК «Протон» розташований за місцезнаходженням будинку за адресою АДРЕСА_2 та є управителем будинку.(а.с.9-10).
Відповідно до Розділу 2 статуту ОК «ЖБК «Протон » кооператив діє виключно для обслуговування, ремонту і експлуатації житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу.
Пунктом 3.2. статуту ОК «ЖБК «Протон» визначено, що виключно рішеннями загальних зборів кооперативу приймаються рішення щодо затвердження щомісячних внесків на утримання будинків і прибудинкових територій, кошторису надходжень та витрат, розмір сплати за житлово-комунільні послуги.
Відповідно до рішень загальних зборів, рішень правління, а також рішення від 20.11.2022 засідання правління ЖБК «Протон», вирішено продовжити дію рішень загальних зборів членів ЖБК, якими затверджено кошторис по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 7 грн. за квадратний метр.(а.с.15-20).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.05.2024 власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 виданого Департаментом житлового комунального господарства та розподілу житлової площі Запорізької міської ради - 59/100 частк та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 виданого Департаментом житлового комунального господарства та розподілу житлової площі Запорізької міської ради - 41/100 частка (а.с.22-23).
З наданого позивачем уточненого розрахунку заборгованості видно, що відповідачі мають заборгованість по внескам за утримання багатоквартирним будинком за період з 01.10.2018 по 30.04.2024 у розмірі 37 849,53 грн., із яких: заборгованість по внескам - 28 064,68грн., 3% річних - 2 204,82 грн. та сума інфляційних витрат 7580,03 грн.(а.с.196-197).
До матеріалів справи(відповідь на відзив) представником позивача долучена скарга від 27.11.2017 мешканців будинку по АДРЕСА_2 на дії ОСОБА_1 щодо перекриття кранів та відключення теплової системи та долучені акти претензії від 27.10.2015, 29.03.2016 (а.с.91-98).
Відповідачкою ОСОБА_1 долучені такі письмові докази: акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2017 (а.с.53); акт надання послуг та рахунок №20 від 17.10.2022 на суму 2 500 грн. ремонтні роботи на балконі квартири та квитанцію про оплату від 19.11.2022 (а.с.54-55); фотокартки (а.с.56-60); квитанції щодо сплати комунальних послуг (електропостачання, газопостачання, теплопостачання та водопостачання)(а.с.61-63); технічний паспорт на квартиру на квартиру(а.с.64-65); договір від 01.10.2021, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ « Профі-інжинірінг «БУД» та дефектний акт на ремонт примикань даху житлового будинку АДРЕСА_2 на суму 8014,77 грн. та квитанцію про оплату за ремонт (а.с.66-75); розрахунок вартості комунальних послуг за 2017 - квітень 2024 рік , зроблений ОСОБА_1 на суму 16 857,20 грн. (а.с.76-82).
22.10.2024 до матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 також долучені письмові докази, а саме: Акт обстеження системи опалення від 26.06.2014, копію листа ФК МТМ Жовтневого району вих.N2115-04 від 25.12.2015, Вимогу про проведення ревізії ЖБК «Протон», довідку по особовому рахунку (кв. АДРЕСА_3 ) за 01.01.2018 - 30.09.2018, квитанцію Кооперативу з 01.01.2018 по 30.09.2018, копії актів комісії представників ФК МТМ Жовтневого району по квартирі N20 від 27.10.2015, скаргу ОСОБА_1 до депутата ЗМР ОСОБА_4 від 06.06.2017, заяву ОСОБА_1 від 08.06.2017 до ЖБК «Протон», заяву ОСОБА_1 від 08.06.2017р. до ЖБК «Протон», звернення ОСОБА_1 до депутата ЗМР ОСОБА_4 від 03.08.2017, копію листа РА ЗМР по Олександрівському району вих.N1709 від 22.08.2017, копію листа район. адмін. ЗМР по Олександрівському району вих.NФ-0365 від 18.07.2017, лист район. адмін. ЗМР по Олександрівському району вих.NФ-036 від 07.08.2017, лист ФК МТМ Жовтневого району вих.N539-19 від 12.04.2016. з приписом до ЖБК «Протон», лист ФК МТМ Олександрівського району вих.N573-19 від 14.06.2017 на адресу ЖБК «Протон», лист ФК МТМ Олександрівського району вих.N576-04 від 14.06.2017, копію припису ФК МТМ Жовтневого району вих.N2079-09 від 18.12.2015, протокол наради район. адмін. ЗМР по Олександрівському району від 15.08.2017 та фотокартки (а.с.144-179).
22.01.2025 представником відповідача адвокатом Мальцевою О.О. долучено до матеріалів справи акт про відсутність опалення в квартирі від 21.01.2025 та взаєморозрахунки за період з 30.09.2018 по 30.04.2024 (а.с.207-208зв.).
Частиною першою статті 94 ГК України, передбачено, що кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Відповідно статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування. Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом(Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту (пункт 5.13 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).
Статтею 24 Закону України «Про кооперацію» визначено, що кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, за державними цінами і тарифами.
Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання), укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»,а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Тобто, відповідно до наведених вимог чинного законодавства та статуту кооперативу, особа, яка є власником квартири,зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання будинку, а кооператив наділений правом, у разі нездійснення цією особою таких дій, звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог статі 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3.2. статуту ОК «ЖБК «Протон» визначено, що виключно рішеннями загальних зборів кооперативу приймаються рішення щодо затвердження щомісячних внесків на утримання будинків і прибудинкових територій, кошторису надходжень та витрат, розмір сплати за житлово-комунільні послуги.
Вказані норми закону відповідаю постанові Верховного Суду від 05.09.2020 у справі №906/884/19, де зазначено, що рішення загальних зборів, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, є обов'язковими для власників житлових приміщень, які в силу прямої норми закону несуть тягар утримання належного їм майна та зобов'язані виконувати прийняті відповідно до статуту рішення.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 06.07.2018 у справі № 910/582/17, від 17.07.2018 у справі №910/6356/16, від 15.05.2019 у справі №761/10136/16-ц, від 24.01.2020 у справі №910/1395/19.
Рішення загальних зборів членів кооперативу ОК «ЖБК «Протон», які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, є чинними, в судовому порядку не скасовані та не визнані недійсними.
У судовому засіданні представник позивач наголошував, що відповідачами не виконувалися обов'язкові для виконання рішення загальних зборів членів кооперативу ОК «ЖБК «Протон», внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01.10.2018 по 30.04.2024 у розмірі 28 064,68грн., 3% річних - 2 204,82 грн. та сума інфляційних витрат 7 580,03 грн.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1ст.530 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
З наведених норм права вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Чинне законодавство України не містить чіткого переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків.
Спрямованими діями на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії та/або письмове прохання відстрочити сплату боргу та/або письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу та/або часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 27 квітня 2016 року по справі №3-269гс16, у постанові від 9 листопада 2016 року по справі №6-1457цс16, у постанові від 29 березня 2017 року по справі №6-1996цс16,у постанові від 08 листопада 2017 року по справі № 6-2170цс16, Верховним Судом у постанові від 9 листопада 2018 року по справі № 911/3685/17, у постанові від 24 квітня 2019 року по справі № 569/8314/14.
Судом встановлено, що, в матеріалах справи містяться докази несплати відповідачами ОК «ЖБК «Протон» житлово-комунальних послуг з 01.10.2018 по 30.04.2024 (а.с.197).
Крім того, матеріали справи містять розрахунки ОК «ЖБК «Протон» про нарахування та сплату за житлово-комунальні послуги за адресою Гоголя буд.161.
Верховний Суд у своїй практиці чітко дотримується правової позиції щодо шляху захисту інтересів боржників, направленого на встановлення обґрунтованої, на їх думку, та такої, що відповідає дійсності заборгованості за житлово-комунальні послуги,а саме: шляхом доведення таких чітко визначених та обґрунтованих розмірів при запереченні на позов у спорі про стягнення з нього заборгованості шляхом надання контррозрахунку.
Поряд з цим, відповідачем ОСОБА_1 долучено до матеріалів власний контррозрахунок на спростування розрахунку ОК «ЖБК «Протон» про нарахування та сплату за житлово-комунальні послуги. (а.с.76-82).
У судовому засіданні представник позивача адвокат Мітасов М.І. пояснив суду, що, з урахуванням наданих відповідачем квитанцій, зазначені докази повністю відповідають розрахунку позивача, за виключенням вересня 2018 року, через що позивачем зроблено уточнюючий розрахунок та виключено нарахування за вересень 2018 року.(а.с.197).
Суд першої інстанції, надавши оцінку наданим сторонами доказів, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем враховані всі здійснені відповідачами платежі, надані відповідачкою квитанції враховані ЖБК в уточненому розрахунку, внаслідок якого розмір позовних вимог був зменшений.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів визнання недійсними та/або скасування у встановленому порядку рішень ЖБК щодо затвердження витрат з утримання будинків та прибудинкової території, як і не надано належних та допустимих доказів сплати вартості житлово-комунальних послуг за період з 01.10.2018 по 30.04.2024 в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновками районного суду про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявності заборгованості у відповідачів за оплату вартості житлово-комунальних послуг станом на 30.04.2024 .
Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 625 УК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, що у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.
Оскільки факт порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги доведений позивачем, і правовідносини, які складися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями у силу вимог статті 509 ЦК України, позивач має право на отримання заборгованості за надані послуги із урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та її представника про неналежне утримання внутрішньо будинкових інженерних мереж, системи опалення будинку, тощо не є підставою для висновку про неправильне визначення заборгованості.
Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 у справі № 640/18143/16-ц, зазначено факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги, що, у свою чергу, є порушенням умов договору у розумінні ст.ст. 526, 530 ЦК України, повинен бути зафіксований належним чином.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145, його поширюється на споживачів комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком, виконавців комунальних послуг та управителів багатоквартирних будинків.
У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя багатоквартирного будинку для перевірки якості наданих послуг.
Проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, забезпечується виконавцем комунальної послуги або управителем багатоквартирного будинку.
Споживач також має право звернутися до відповідних уповноважених державних органів за захистом порушених прав щодо якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком.
Для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, споживач звертається до виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв'язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідних послуг, з претензією про невідповідність кількісних та/або якісних показників послуг.
У разі встановлення під час перевірки фактів невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, в акті-претензії зазначаються дата і час проведення перевірки, виявлені факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, інформація про дату початку зниження якості відповідної послуги.
Якщо під час перевірки факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, не підтверджено, в акті-претензії зазначається інформація про відсутність фактів невідповідності якості комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком.
В акті-претензії зазначаються також виявлені під час його складання додаткові факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг.
Акт-претензія складається у двох примірниках і підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги (його представником) або управителем багатоквартирного будинку. Один примірник акта-претензії передається споживачеві, другий - зберігається у виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирним будинком.
У разі коли за результатами проведення перевірки споживач та виконавець комунальних послуги або управитель багатоквартирного будинку не дійшли згоди щодо наявності (відсутності) факту невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком умовам або параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, та/або причин виникнення таких порушень або невідповідності, акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Результати перевірки якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Під час проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком вимогам, передбаченим договором про надання зазначених послуг, управитель багатоквартирного будинку враховує: 1) рівень забезпечення виконання передбачених у договорі про управління багатоквартирним будинком робіт з утримання спільного майна багатоквартирного будинку, поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, утримання ліфтів тощо, визначених договором управління багатоквартирним будинком; 2) стан дотримання періодичності виконання (надання) робіт (послуг), визначених договором управління багатоквартирним будинком; 3) стан дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо якості послуг з управління багатоквартирним будинком.
Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року № 70 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі». У цьому Порядку вказано, що у разі надходження актів-претензій від споживачів про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі та прийняття виконавцем рішення про їх задоволення, проводиться перерахунок протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії).
У постанові від 07 лютого 2018 року у справі № 521/6969/15-ц, Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.
В даному випадку ОСОБА_1 не надані суду акти-претензії, які б були відповідними доказами неналежного надання позивачем відповідних комунальних послуг або якості послуг за спірний період з 01.10.2018 по 30.04.2024 .
Судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги акти-претензії за жовтень 2015 та березень 2016 (а.с.96-96), акти обстеження системи опалення за 2014, листування за 2015-17 р.р. (а.с.144-179) оскільки не охоплюють спірний період та не підтверджують неналежне надання позивачем відповідних комунальних послуг або якості послуг. Самі ж по собі посилання відповідачки та показання свідків не є належними та достатніми доказами не надання або неякісного надання позивачем відповідних послуг.
Наданий ОСОБА_1 акт про відсутність опалення в квартирі від 21.01.2025 (а.с.207), який був складений вже після звернення позивача до районного суду з вказаним позовом, не можна визнати належним доказом невиконання позивачем своїх обов'язків у спірному періоді.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Фотографії, які надані відповідачем та містяться в матеріалах справи, не є належним доказом надання неякісних послуг, їх не надання або надання не в повному обсязі, та не можуть замінювати передбачений законодавцем Акт-претензію.
Відповідно до п. 2, 6 ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі,визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі(об'єму)квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг,затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою.
Враховуючи наведені вище обставини справи, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів по вказаній справі, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 не доведено факту ненадання ЖБК «Протон»» житлово-комунальних послуг або надання їх не в повному обсязі.
А отже, перевіривши розрахунок заборгованості внесків, районний суд обґрунтовано визнав правомірним нарахування ЖБК «Протон»» відповідачам за період з 01.10.2018 року по 30.04.2024 рік з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, яка складає 37 849,53грн. (заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території станом за період 01.10.2018 року по 30.04.2024 рік 28064,68 грн., 3% річних 2204,82 грн., сума інфляційних втрат 7580,03 грн.)
Доводи апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції понесених відповідачами витрат на ремонт покрівлі у 2021 року також не є підставою для зміни судового рішення.
Відповідно до п.2.4.4.Статуту ЖБК « Протон» член ЖБК має право стягти з кооперативу вартість зробленого ремонту.
Нормами ч. 4статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Предметом розгляду в даній справи є саме стягнення заборгованості і відповідні аспекти на які посилається відповідач не звільняють її від обов'язку сплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до результатів перевірок якості надання комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території ОСОБА_1 не були оскаржені у спосіб , визначений законом, як і рішення загальних зборів членів ЖБК «Протон».
У матеріалах справи відсутні докази, що відповідачка, зверталась до ЖБК з вимогою здійснити перерахунок вартості послуг та що рішенням правління (загальних зборів) їй було відмовлено у задоволенні вимоги щодо перерахунку, яке в свою чергу також могло бути предметом оскарження в судовому порядку.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, вважає, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи.
Щодо доводів апеляційної скарги про перерозподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правову допомогу, колегія суддів дійшла такого.
Встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником було надано копію договору про надання правничої допомоги б/н від 01.05.2024 року; копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 02.05.2024 року; копію акту приймання-передачі послуг згідно договору №б/н від 01.05.2024 року від 11.06.2025 року на загальну суму 19500 грн.( визначення завдання адвоката та переговори з клієнтом -1000 грн., за 1 год.; підготовка проекту позову, у тому числі обговорення проекту позову з Клієнтом, внесення виправлень та доповнень за бажанням Клієнта, вартість послуги 3000 грн./ год.; підготовка інших процесуальних документів, пов'язаних із розглядом вказаної справи, вартість одного документу 2000 грн., відповідь на відзив 1 година -2000 грн., додаткові пояснення по справі 1 година 2000 грн., участь у судових засіданнях 2000 грн. 6 судових засідань -12000 грн.); копію платіжної інструкції від 16.05.2024 року на суму 3 000 грн., копію платіжної інструкції від 12.06.2025 року на суму 6000 грн.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на зазначене, положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Врахувавши всі докази надані стороною, дослідивши матеріали справи, фактичний вид правової допомоги та характер виконаної адвокатом роботи, співмірність складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, районний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, та в повній мірі не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру, на підставі чого заяву адвоката Мітасова М.І. задоволено частково шляхом стягнення з відповідачів на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення та додаткового рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставами для їх зміни, тому апеляційну скаргу у відповідності до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Мальцева Олена Олександрівна залишити без задоволення.
Рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2025 року та додаткове рішення від 19 червня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Головуюча І.В. Кочеткова
Судді : С.В. Кухар
О.З. Поляков