Справа 688/1169/23
№ 2/688/29/25
Рішення
Іменем України
25 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді Березюк Н.П.
за участі секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
учасників справи:
представника позивача Вонсович О.А. (в режимі відеоконференції)
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку загального позовного провадження в залі судових засідань в м. Шепетівці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов АТ КБ «ПриватБанк» мотивований тим, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 30 листопада 2018 року. Указаною заявою відповідач підтвердив факт його повного інформування про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Також відповідач ознайомився з паспортом споживчого кредиту та підписав його. Сторони уклали договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним договором і містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання виконав в повному обсязі - відкрив відповідачу кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку, в подальшому встановив початковий кредитний ліміт, згодом збільшив розмір кредитного ліміту, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу, однак своєчасно не надав банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, унаслідок чого станом на 09 лютого 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 243 662,49 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 201 367,76 грн та заборгованості за простроченими процентами у розмірі 42 294,73 грн.
З огляду на викладене АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 243 662,49 грн та судовий збір у розмірі 3 654,94 грн.
В судовому засіданні представник позивача Вонсович О.А. позов підтримала. Свої вимоги обґрунтувала тим, що відповідач ОСОБА_2 був клієнтом банку та мав карткові рахунки. У листопаді 2018 року підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, які діяли станом на час підписання цього договору, отримав картку без встановлення кредитного ліміту, якою користувався на умовах банківського рахунку. Фактично відповідач користувався поточним рахунком, на якому знаходилися його власні кошти. У 2019 році на картковий рахунок відповідача встановлений кредитний ліміт в розмірі 29000 грн, який в подальшому збільшився до 200 000 грн. Відповідач користувався кредитними коштами, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом до листопада 2022 року, при цьому жодного разу не ставив під сумнів умови кредитного договору щодо користування кредитними коштами, погашення кредиту та сплати процентів, натомість вносив кошти на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу на умовах визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг. Згодом припинив виконувати свої зобов'язання за договором у зв'язку з чим виникла заборгованість. Просила позов задовольнити.
Доводи та заперечення відповідача
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому порядку, в судові засідання не з'явився, його представник адвокат Вітюк С.В. просив справу слухати за відсутності відповідача.
Представник відповідача адвокат Вітюк С.В. подав письмові пояснення, в яких позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість. Вважає, що анкета-заява від 24 березня 2016 року, яку підписав відповідач, не містить інформації про те, за отриманням яких послуг звернувся відповідач до банку, не містить відомостей щодо суми наданого кредиту, розміру процентної ставки, порядку її нарахування, розміру і порядку нарахування штрафу та пені, що суперечить ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка діяла на момент підписання анкети-заяви. Також анкета-заява від 30 листопада 2018 року не містить розміру кредитного ліміту, процентної ставки, неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання, не містить номеру картки та реквізитів карткового рахунку. Згідно, наданого банком розрахунку від 09 лютого 2023 року слідує, що в тіло кредиту зарахована сума фактично використаних коштів клієнта, в т.ч. автоматичні (регулярні) платежі та погашені за рахунок кредиту нараховані відсотки (договірне списання) за рахунок кредитного ліміту. Зазначає, що договірне списання на сплату автоматичних (регулярних) платежів та погашення за рахунок кредитного ліміту нарахованих відсотків не є умовою кредитного договору. Відповідач не погоджується з розміром заборгованості. Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт не містить жодного підпису, Витяг з умов та правил надання банківських послуг містить лише підпис позивача, підпис відповідача відсутній. Позивач не надав жодних доказів, що відповідач ознайомився саме з вказаними Витягами при підписанні заяви-анкети. Вирішуючи цей спір, необхідно враховувати висновки, викладені ВПВС у постанові від 03.07.2019, справа № 342/180,17-ц про те, що роздруківки Умов та Правил, Тарифів з сайту позивача не є належними доказами, оскільки позивач міг долучити до позовної заяви Витяг з тарифів та Витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Враховуючи, що укладений між сторонами кредитний договір не містить строку повернення кредиту, однак кошти фактично отримані та не повернуті, зважаючи на норму ч.2 ст. 530 ЦК України, вважає, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача різниці фактично отриманої суми кредитних коштів та не повернутих. За весь період ОСОБА_2 згідно розрахунку, поклав на власну картку 1370526,04 грн, кредит банку за весь період складає 243662,49 грн. Різниця складає 1126863,55 грн, нараховано банком відсотків, пені та платежів в автоматичному режимі 42294,73 грн. З викладених підстав просив у позові відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що висновком експерта не підтверджений розмір заборгованості, бо експерт фактично перерахував заборгованість, яка нарахована банком, без перевірки первинних документів.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
21 березня 2023 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
30 березня 2023 року суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, 03 квітня 2023 року - відкрив спрощене провадження та призначив справу до судового розгляду на 02 травня 2023 року.
Розгляд справи відкладався за клопотанням представника відповідача адвоката Вітюка С.В. для ознайомлення з матеріалами справи, витребуванням доказів.
04 липня 2023 року суд за клопотанням представника відповідача Вітюка С.В. призначив у справі судово-економічну експертизу, зупинив провадження у справі.
14 серпня 2023 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових доказів. 05 вересня 2023 року суд поновив провадження у справі, витребував додаткові докази.
10 листопада 2023 року після надходження витребуваних доказів, суд постановив ухвалу, якою зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.
07 лютого 2024 року суд поновив провадження у справі, оскільки відповідач не оплатив вартість експертизи, призначеної судом за клопотанням його представника, призначив справу до судового розгляду на 21 лютого 2024 року.
21 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача направила до суду клопотання про приєднання доказів, долучила до справи заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 09 липня 2020 року, від 23 квітня 2021 року, підписані ОСОБА_2 .
Представник відповідача подав суду копію квитанції про оплату вартості експертизи, просив призначити експертизу.
21 лютого 2024 року суд призначив судово-економічну експертизу, зупинив провадження в справі на час її проведення.
10 липня 2025 року до суду надійшов висновок за результатами проведення судово-економічної експертизи № 407/24-26/786-788/25-26 від 20 червня 2025 року.
17 липня 2025 року суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 30 липня 2025 року.
Розгляд справи відкладався на 19 серпня 2025 року за клопотанням представника позивача Вонсович О.А. у зв'язку з перебуванням у відпустці.
19 серпня 2025 року суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального провадження, призначив підготовче засідання на 15 год 19 серпня 2025 року, у якому оголошувалася перерва до 20 серпня 2025 року у зв'язку з відсутністю інтернет-зв'язку.
20 серпня 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 11 вересня 2025 року. Суд не знайшов підстав для задоволення клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання експерта для надання усних пояснень щодо його висновку, визнавши таке5 клопотання необґрунтованим, оскільки представник відповідача ОСОБА_1 не навів аргументів щодо незрозумілості висновку експерта.
В судовому засіданні 11 вересня 2025 року оголошена перерва до 15 вересня 2025 року для з'ясування розміру заборгованості відповідача за відсотками, починаючи з 09 липня 2020 року після підписання відповідачем ОСОБА_2 заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, у якій визначені усі істотні умови кредитного договору.
15 вересня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника позивача з роз'ясненнями розрахунку заборгованості за договором.
Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що повний текст рішення буде проголошений 25 вересня 2025 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що ОСОБА_2 був клієнтом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», яке 14 червня 2018 року змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» 19 квітня 2013 року відбувся старт карткового рахунку відповідача ОСОБА_2 № НОМЕР_1 та йому видана платіжна карта типу «Універсальна міні», з терміном дії 08/16, тоді ж видана карта «Універсальна», з терміном дії 06/16.
30 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписав заяву № б/н від 30 листопада 2018 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що діяли станом на дату укладення договору. ОСОБА_2 отримав платіжну карту «Універсальна голд» № НОМЕР_2 , з терміном дії до 10/22.
Підписуючи заяву, ОСОБА_2 підтвердив факт його повного інформування про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі станом на час підписання заяви .
Фактично ОСОБА_2 користувався послугами АТ КБ «ПриватБанк» на умовах банківського рахунку, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_2
26 червня 2019 року відповідачу на платіжну картку встановлений кредитний ліміт в розмірі 29000 грн.
05 липня 2019 року ОСОБА_2 ознайомився з паспортом споживчого кредиту та підписав його, отримав кредитну картку №5221191100478337 типу «Master Card Word Black Edition», а 09 липня 2019 року відповідачу збільшено кредитний ліміт до 200000 грн.
Відповідач користувався кредитними коштами, здійснював погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу та виконував інші зобов'язання клієнта, згідно Умов та Правил надання послуг у ПриватБанку, які діяли станом на час отримання клієнтом таких послуг. При цьому ОСОБА_2 жодним чином не заперечував своїх зобов'язань за договором кредитної лінії та добросовісно їх виконував.
09 липня 2020 року та 23 квітня 2021 року ОСОБА_2 підписав договори кредитної лінії у формі заяв про приєднання до Умов та Правил надання послуг, підписанням яких прийняв всі встановлені права та обов'язки та зобов'язався їх належним чином виконувати. Сторони домовилися про умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; передбачили суму/ліміт кредиту (в залежності від типу преміальної картки: 200000 грн для преміальної картки «Master Card Word Black Edition»), строк кредитування - 12 місяців з лонгацією; спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом; процентну ставку (відсотків річних) - 37,2%; тип процентної ставки - фіксована; розмір платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладання договору, на місяць; загальні витрати за кредитом; орієнтовну загальну вартість кредиту; реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання зобов'язань (пеня, штрафи), процентну ставку при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних) та інші умови.
Умовами договорів визначений порядок повернення кредиту. Сторони узгодили, що клієнт доручає банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим договором. Погашення кредиту та процентів здійснюється шляхом внесення клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі у розмірі мінімального обов'язкового платежу, який розраховується в процентах від загальної заборгованості ( розмір використаного кредитного ліміту, проценти за користування кредитом, несанкціонований овердрафт, пеня, штрафи) та сплачується щомісячно протягом строку кредиту. В разі несплати мінімального обов'язкового платежу зобов'язання клієнта вважаються простроченими. Кошти отримані від клієнта для погашення заборгованості за кредитом у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язань за договором у повному обсязі, насамперед направляються на погашення прострочених процентів за користування кредитом, далі - простроченої до повернення суми кредиту (тіла кредиту), далі процентів до сплати по кредиту, далі тіла кредиту до оплати, далі проценти від суми неповернутого в строк кредиту, далі пені. У разі перевищення суми операції, здійсненої за рахунком над сумою встановленого банком кредитного ліміту виникає несанкціонований овердрафт, внаслідок чого змінюється черговість погашення заборгованості за кредитом. В першу чергу сплачуються відсотки за користування несанкціонованим овердрафтом, в другу чергу - тіло несанкціонованого овердрафту, далі прострочені проценти за користування кредитом, далі - прострочена до повернення сума кредиту (тіло кредиту), далі проценти до сплати по кредиту, далі тіло кредиту до оплати, далі проценти від суми неповернутого в строк кредиту, далі пеня.
Згідно з розрахунком банку у ОСОБА_2 утворилась заборгованість за договором розмірі 243662,49 грн, з яких: 201367,76 грн - заборгованість за тілом кредиту, 42294,73 грн заборгованість за простроченими процентами.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 407/24-26/786-788/25-26 від 20 червня 2025 року наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості, наданий АТ КБ «Приватбанк» (з погашенням основної суми по тілу кредиту) відповідає умовам кредитного договору, укладеного між ОСОБА_2 та АТ КБ «Приватбанк» та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту. Розмір заборгованості ОСОБА_2 згідно кредитного договору станом на 03 квітня 2023 року за тілом кредиту становить 201367,76 грн, за простроченими процентами 42294,36 грн. Розбіжність складає 0,37 грн.
Застосовані норми права мотиви та висновки суду
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з цим позовом, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що уклало з ОСОБА_2 договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При підписанні анкети-заяви від 30 листопада 2018 року, відповідач підтвердив свою згоду на те, що така заява разом із «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на офіційному сайті банка www.privatbank.ua, складає між сторонами договір про надання банківських послуг, й те, що він зобов'язується виконувати його умови.
Представник відповідача Вітюк С.В., обґрунтовував заперечення відповідача проти позову неможливістю встановити складові кредитної заборгованості, заявлені банком до стягнення. Посилався на те, що відповідача не було належно ознайомлено з умовами обслуговування кредитних карток, анкета-заява від 30 листопада 2018 року не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, процентної ставки, порядку повернення кредиту, будь-яких штрафних санкцій а витяги з Правил надання послуг та тарифів банку відповідачем не підписані та не містить реквізитів, які стосуються укладеного договору.
Суд зазначає, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Підписана відповідачем анкета-заява від 30.11.2018 року не містить умов щодо кредитного ліміту, процентної ставки, порядку повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань. Після підписання цієї анкети-заяви відповідач користувався банківськими послугами на умовах банківського рахунку, що підтверджується випискою по його рахунку та узгоджується з нормами ч.1 ст. 1066 ЦК України, відповідно до якої за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та переведення операцій за рахунком.
Згідно виписки за кредитним договором станом на 09 липня 2020 року у відповідача ОСОБА_2 відсутня заборгованість за кредитним договором, укладеним з позивачем, шляхом підписання анкети заяви від 30 листопада 2018 року, оскільки відповідачу було відкрито поточний рахунок, кредитний ліміт у розмірі 29000 грн відповідачу був встановлений 26 червня 2019 року та збільшений до 200000 грн 09.07 2019 року.
З часу встановлення кредитного ліміту в розмірі 29000 грн, а в подальшому 200000 грн, відповідач користувався коштами банку на власний розсуд, добросовісно виконував свої зобов'язання по поверненю використаних кредитних коштів, в межах кредитного ліміту та сплаті процентів за користування кредитними коштами відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що діяли станом на час користування банківськими послугами та не відмовлявся від користування такими послугами.
В подальшому відповідач ОСОБА_2 09 липня 2020 року та 23 квітня 2021 року підписав договори кредитної лінії у формі заяв про приєднання до Умов та Правил надання послуг, у яких сторони досягли всіх істотних умов договору щодо розміру кредитного ліміту, процентної ставки, строку кредитування, відповідальності за прострочення виконання зобов'язань, порядку та черговості повернення кредиту, порядку визначення мінімального обов'язкового платежу та умов виникнення несанкціонованого овердрафту.
Після підписання цих заяв відповідач продовжував користуватися кредитними коштами та добросовісно виконувати свої зобов'язання, визначені договором.
Отже між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини за договором кредитної лінії, відповідач зобов'язався повертати використану суму кредитного ліміту та сплачувати кошти за користування кредитними коштами на умовах визначених у заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг.
З 13 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_2 став допускати порушення зобов'язань, унаслідок чого утворилась заборгованість.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 заперечував наявність кредитних зобов'язань перед АТ КБ «ПриватБанк», навпаки, з поданих його представником процесуальних заяв, а також із наданих пояснень, представник відповідача підтвердив факт отримання кредитних коштів, проте не погодився з розміром заборгованості.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що АТ КБ «ПриватБанк» довело існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань, тобто підтвердило факт отримання позичальником кредитних коштів на умовах визначених договором.
Порушення відповідачем зобов'язань за договором підтверджується випискою по рахунку, де відображені усі операції щодо користування грошовими коштами, розрахунком заборгованості за кредитним договором та висновком експертизи.
Доводи представника відповідача щодо відсутності заборгованості відповідача перед банком у зв'язку з відсутністю доказів погодження істотних умов договору, не підлягають врахуванню. Матеріали справи містять підтвердження, що до 09 липня 2020 року відповідач добросовісно користувався кредитними коштами та виконував зобов'язання за договором кредитної лінії згідно Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що діяли на час користування кредитними коштами, та не мав заборгованості перед позивачем. 09 липня 2020 року та 23 квітня 2021 року позивач підписав заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в яких сторони домовилися про всі істотні умови кредитного договору. Відповідач зобов'язався користуватися кредитною лінією в межах кредитного ліміту та сплачувати проценти за користування кредитними коштами а також дотримуватися порядку повернення кредиту.
Відповідач добросовісно виконував свої зобов'язання відповідно до умов укладених договорів кредитної лінії у формі заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, а 13 лютого 2022 року порушив порядок повернення кредиту, визначений умовами договорів, у зв'язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню.
Суд також відхиляє доводи сторони відповідача щодо необхідності урахування сум, які списувалися банком як проценти/відсотки за використання кредитного ліміту за весь період користування кредитними коштами, оскільки договорами кредитної лінії, які підписав відповідач визначений порядок повернення кредиту та визначений порядок зарахування коштів у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язань за договором.
Підсумовуючи викладене, враховуючи доведення факту існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань, отримання позичальником кредитних коштів, та не спростування вимог банку про порушення зобов'язання зі своєчасного повернення кредиту, а також те, що відповідач не заперечує факту користування кредитними коштами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3654,94 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 30 листопада 2018 року задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 30 листопада 2018 року розмірі 243662 (двісті сорок три тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 12 копійок, яка складається із: 201367,76 грн - заборгованості за тілом кредиту; 42294,36 грн -заборгованості за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн 94 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 05.09.2001 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області.
Повний текст рішення виготовлений 25.09.2025.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК