Справа № 686/3766/22
Провадження № 1-кс/686/9145/25
24 вересня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Каховка Херсонської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № №12021240000000627,
23.09.2025 старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим із прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
У обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Метою обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам реалізації підозрюваним наведених вище існуючих ризиків.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання із підстав, указаних у клопотанні, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила проти заявленого клопотання.
Забезпечити явку підозрюваного ОСОБА_6 у судове засідання не виявилося можливим із причини перебування його на території рф та оголошення у розшук.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню із наступних підстав.
20.12.2021 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021240000000627 зареєстровано дане кримінальне провадження, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 286 КК України.
12.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а саме у тому, що «20 грудня 2021 року, близько 12 год 30 хв у світлу пору доби, без опадів, водій ОСОБА_6 керуючи технічно справним автомобілем «Ford Mondeo» р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Словенія, далі по тексту - «Ford Mondeo»), рухався зі швидкістю близько 90 км/год, по мокрій асфальтобетонній проїзній частині, правої смуги руху автодороги М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», в напрямку від м. Тернопіль до м. Хмельницький.
Під час руху за кермом автомобіля «Ford Mondeo» зі швидкістю близько 90 км/год, неподалік с. Климківці Хмельницького району Хмельницької області, під час проїзду заокруглення проїзної частини ліворуч, відносно напрямку його руху, водій ОСОБА_6 діючи легковажно, не дотримався вимог пунктів 1.3, 1.5., 2.3. (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - Правил), був не уважним, не врахував дорожню обстановку, створивши своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, а також загрозу життю і здоров'ю громадян. А саме, водій ОСОБА_6 діючи з необережності, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, продовжуючи рух за кермом автомобіля «Ford Mondeo», на вищевказаному заокругленні проїзної частини ліворуч, із зазначеною швидкістю, по своїй смузі руху, не обрав безпечної швидкості відповідно до дорожньої обстановки (заокруглення проїзної частини, мокрого дорожнього покриття), не врахував стан керованого транспортного засобу «Ford Mondeo», чим грубо порушив вимоги п. 12.1. Правил, як наслідок втратив над ним керованість, допустив його занос на зустрічну смугу руху.
Як наслідок вищевказаних дій водія ОСОБА_6 , автомобіль «Ford Mondeo» у стані заносу та некерованості перетнув лінію 1.1. Правил, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків та яку перетинати заборонено, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де на 244 км + 763 м автодороги М-30, передньою правою частиною здійснив зіткнення із передньою правою частиною автомобіля «Opel Vivaro» р.н. НОМЕР_2 (далі по тексту - «Opel Vivaro») під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку, в межах своєї смуги руху, із швидкістю 80 км/год та був позбавлений технічної можливості запобігти виникненню даної дорожньо-транспортної пригоди.
Від зіткнення транспортних засобів відбувся розворот автомобіля «Opel Vivaro» передньою частиною на його смузі руху у напрямку до м. Хмельницького, в ході якого автомобіль «Opel Vivaro» на своїй смузі руху, 244 км + 770 м, зіткнувся передньою правою бічною стороною в області правих пасажирських дверей із передньою частино автомобіля «Tоyota Rav 4» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_9 , який із швидкістю 80 км/год рухався у напрямку від м. Хмельницького до м. Тернопіль та був позбавлений технічної можливості запобігти зіткненню зі автомобілем «Opel Vivaro».
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. (б), 12.1. Правил, знаходяться в прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричинення загибелі ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ».
Пред'явлена ОСОБА_6 підозра є обґрунтованою та на її підтвердження представлено: протокол огляду місця дородньо-транспортної пригоди від 20.12.2021; висновок експерта № 872; висновок експерта № СЕ-19/123-22/70-ІТ від 24.02.2022; висновок експерта № СЕ-19/123-22/75-ІТ від 10.03.2022; висновок експерта № СЕ-19/123-22/162-ІТ від 29.03.2025; висновок експерта № СЕ-19/120-22/4010-ІТ від 02.05.2022; інші матеріалами провадження у їх сукупності.
Із урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя установила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише із фактичних обставин, які містяться у поданих слідчому судді матеріалах клопотання із урахуванням позиції його сторін, слідча суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
За змістом ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Отже, за загальним правилом, письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення слідчим або прокурором. У разі ж неможливості вручити таке повідомлення особисто, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи (глава 11 КПК України, статті 135, 136).
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Складене 12.09.2025 відносно ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України було опубліковано в Урядовому кур'єрі України (№ 188 (8113) від 13.09.2025) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Також в Урядовому кур'єрі України та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора були опубліковані повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 на 10 год. 17.09.2025, 12 год. 19.09.2025 та 14.год. 22.09.2025.
За таких обставин, ураховуючи те, що на час складання повідомлення про підозру ОСОБА_6 , відповідно до рапорту о/у ВПК в Хмельницькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України ОСОБА_11 від 09.07.2025, ймовірно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , приходжу до висновку, що повідомлення про підозру було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у порядку ч. 8 ст. 135 КПК України, а ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Підозрюваний на виклики до слідчого на 10 год. 17.09.2025, 12 год. 19.09.2025 та 14.год. 22.09.2025 не прибув, про причини неприбуття не повідомив, що свідчить про ухилення ОСОБА_6 від явки на виклик слідчого та переховування від органів досудового розслідування.
Постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 22.09.2025 підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено в міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Санкція ч. 3 ст. 286 КК України передбачає покарання у волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, а тому відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України даний злочин є тяжким.
В пункті 36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Зазначене дає підстави для висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 із метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, постановою слідчого його оголошено у міжнародний розшук.
А отже, приходжу до висновку, що стороною обвинувачення доведено існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Також доведеними є ризики незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, у зазначеній нормі КПК законодавець прямо передбачив, що у випадку наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук слідчий, прокурор (процесуальний керівник) звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не про його застосування, яке розглядається за відсутності підозрюваного. Специфікою є те, що таке рішення слідчий суддя, суд приймає за відсутності підозрюваного, а запобіжний захід лише обирається, а не застосовується.
Згідно із п. 1 розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 Уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну. Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення, а також, серед іншого, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 станом на даний час перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а саме у рф, що слідує із рапорту о/у ВКП в Хмельницькій області НПУ ОСОБА_12 від 09.07.2025., наданого на виконання доручення старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 09.07.2025 про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України.
Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27.01.2015, Верховна Рада України визнала російську федерацію державою-агресором.
У ході розгляду клопотання прокурором було доведено наявність підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 цього Кодексу; факт оголошення ОСОБА_6 у розшук та перебування підозрюваного на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а саме на території рф станом на момент розгляду клопотання, а тому слідча суддя прийшла до висновку про можливість обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності підозрюваного та задоволення вимог клопотання.
Ураховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини у їх сукупності, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного, приходжу до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти установленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя уважає, що підстави і обставини, які зазначені у клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор у повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.
Інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, установленим у судовому засіданні, а тому завадити їм можливо лише шляхом обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується із вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого кримінального правопорушення.
За установлених обставин, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному випадку відповідатиме обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Обставин, які б указували на неможливість утримання ОСОБА_6 під вартою, не установлено.
На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом із тим, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 575 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя