Справа №758/7302/25
Провадження №2/672/583/25
25 вересня 2025 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Л.Е.,
з участю секретаря судового засідання - Шкробот К.І.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 21.01.2022 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1823878, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі 8 000 грн, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит у строки, визначені договором. ТОВ «Веллфін» виконало свої зобов'язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти відповідно до умов договору. Однак, відповідачка своїх зобов'язань не виконала, у зв'язку з чим станом на 25.04.2025 утворилася заборгованість у розмірі 24000,00 грн, з яких: 8000,00 грн. основний борг, 16000 грн. відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.
24.07.2025 ухвалою судді Городоцького районного суду Хмельницької області відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Судом встановлено, що 21.01.2022 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №1823878 в електронній формі.
За умовами п.1.1. Договору, позикодавець надає позичальникові на умовах, що передбачені даним договором, грошові кошти в позику в сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Відповідно до п. 1.2. Позика надається позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту позикодавця (https://creditup.com.ua), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Пунктом 1.3. Договору передбачено строк, на який надається позика, зокрема такий починається з 21.01.2022 та має бути повернуто до 20.02.2022 року.
Відповідно до п.1.4, 1.5., 1.5.1. Договору цей Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором. Строк та проценти за користування позикою за Договором обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування позикою на наступних умовах: протягом строку позики, встановленого пунктом 1.3. Договору, розмір основних процентів складає: 0,95 процентів від суми позики, але не менше ніж 50 (п'ятдесят гривень 00 копійок) за перший день користування позикою; 0,95 процентів від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Згідно з п.7.2 Договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов'язується і погоджується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщено на сайті позикодавця.
Для підписання цього договору відповідач використав електронний цифровий підпис з одноразовим ідентифікатором zf8458, який надається позикодавцем.
Згідно підтвердження, виданого ТОВ «ПрофітГід», 21.01.2022 о 19 год. 08 хв. відбулася транзакція 34278-48880-45043 в сумі 8000,00 грн. на банківську картку НОМЕР_1 .
Встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок отримання та надання позик регламентувалось Правилами надання грошових коштів у позику у формі споживчого кредиту Товариством обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», затверджених наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН №60 від 30 грудня 2020 року, які розміщуються на офіційному веб-сайті Позикодавця https://creditup.com.ua.
Згідно п.4.1, 4.2 Правил заявник, що має намір отримати грошові кошти у позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Цивільний кодекс України у ст.ст.3,6,203,626,627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, опубліковані на сайті товариства.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Як зазначалось вище, договір про споживчий кредит №1846349 від 14.02.2022 року між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, а відтак цей правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Отже, із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, суд виходить з наступного.
Із наданих позивачем та досліджених судом документів встановлено, що відповідачці на підставі договору про споживчий кредит №182378 від 21.01.2022 було надано кредит в розмірі 8000,00 грн, який відповідачка у строки встановлені умовами договору не повернула, розмір заборгованості відповідачкою не спростований, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000,00 грн. Відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом, суд виходить з наступного.
Як вбачається зі змісту договору позики, позика надається строком до 20.02.2022 (пункт 1.3 Договору).
Підпункт 1.5. Договору встановлює, що строк та проценти за користування позикою за Договором обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом на наступних умовах:1.5.1 протягом строку позики, встановленого пунктом 1.3 Договору, розмір основних процентів складає: 0,95 % від суми кредиту, але не менше ніж 50 гривень за перший день користування кредитом; 0,95 % від суми кредиту, щоденно, за кожен день користування кредитом, починаючи з другого дня в межах строку кредиту, зазначеного у п. 1.3. цього Договору.
Як обумовлено п.1.5.2, у разі якщо споживач не повернув кредит у строк встановлений пунктом 1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5 Договору, проводиться за фактичну кількість календарних днів користування кредитом до дня повного погашення заборгованості, включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України (порушення грошового зобов'язання).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (п.91).
Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Згідно пункту 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №5017/1987/2012 зазначено, що така правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК.
Оскільки за умовами укладеного між сторонами Договору, ТОВ «ВЕЛЛФІН» має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування з 21.01.2022 до 20.02.2022, тому суд вважає, що після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Суд акцентує увагу на тому, що після спливу строку кредитування кредитодавець має право на стягнення грошових коштів відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує сплату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
При цьому, згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Розраховуючи розмір відсотків, суд виходить з наступного: за період з 21.01.2022 до 20.02.2022 за ставкою 0,95 % в день, що становить 2280,00 грн. (8000,00 грн х 0,95 % х 30 днів).
За наведених обставин, заявлені позовні вимоги у частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню шляхом їх стягненням у розмірі 2280,00 грн.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів та сплати заборгованості в повному обсязі, не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит №1823878 від 21.01.2022 в сумі 10280,00 грн..
З огляду на викладене, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог -позов було задоволено у процентному відношенні на 42,83%, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 1037,51грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором про споживчий кредит №1823878 від 21.01.2022 в розмірі 10280,00 (десять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості: основний борг - 8000 грн., відсотки-2280,00 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» понесені позивачем судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору, в сумі 1037,51 (одна тисяча тридцять сім) гривень 51 копійка.
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, місце знаходження: вул.Героїв Севастополя, буд.48, м.Київ, 03061.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.Е.Пономаренко