26.09.2025 Справа №607/15962/25 Провадження №1-кп/607/1744/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши в залі суду в місті Тернополі під час відкритого судового засідання обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12025210000000564 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Львів, українця, громадянина України, непрацюючого, студента ЗУНУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
24.06.2025 приблизно о 16 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «FORD Transit Connect», р.н. НОМЕР_1 , рухався тротуаром - елементом дороги, призначеним для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини навпроти Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, по вулиці Максима Кривоноса, 2, у м. Тернополі, чим порушив вимоги п.11.13 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), згідно із яким, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
У цей же час вказаним тротуаром зі сторони проїзної частини дороги у бік Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка у супроводі матері та діда на велобігу рухався малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час такого руху водій автомобіля «FORD Transit Connect» ОСОБА_4 не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та, відповідно, не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5, 1.7 та 2.3 (б) ПДР, які зобов'язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, а також бути особливо обережним до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти. Унаслідок цього та в порушення вимог п.10.1 ПДР, водій ОСОБА_9 , не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок свого руху вліво та передньою правою частиною керованого автомобіля «FORD Transit Connect» допустив наїзд на малолітнього ОСОБА_8 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітньому ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження, які за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння належать до тяжких, а саме: закриту травму живота у виді множинних розривів і «розмозжень» лівої частки печінки, що супроводжувалась розвитком внутрішньочеревної кровотечі та зовнішніми ушкодженнями - садном передньої черевної стінки; закриту травму правої верхньої кінцівки у виді перелому нижньої третини діафізу (тіла) плечової кістки та «рваної» рани плеча; закриту черепно-мозкову травму у виді струсу головного мозку; забиття грудної клітки; множинні садна обличчя зліва, садна лівого плеча, надлонної ділянки, множинні садна ділянок обох колінних суглобів, обох гомілок та стоп, і які супроводжувались розвитком гіповолемічного шоку, який за показниками гемодинаміки відповідав декомпенсованій його стадії та постгеморанічної анемії (недокрів'я) важкого ступеню.
Порушення водієм автомобіля «FORD Transit Connect» ОСОБА_4 вимог п.п.10.1 та 11.13 ПДР перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що 24.06.2025 приблизно о 16 годині 15 хвилин, він керуючи автомобілем «FORD Transit Connect», р.н. НОМЕР_1 , рухався тротуаром навпроти Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, по вулиці Максима Кривоноса, 2, у м. Тернополі. Під час руху він не був достатньо уважним та не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху вліво та передньою правою частиною керованого автомобіля «FORD Transit Connect» допустив наїзд на малолітнього ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, раніше не судимого, щиро розкаявся у скоєному, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, що є обставинами, що пом'якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, а тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
По справі є заявлені цивільні позови прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в особі Національної служби здоров'я України коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_8 , в сумі 56472,04 грн. та 15635,70 грн., на користь держави в особі Львівської обласної ради коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_8 , в сумі 4933,96 грн. та на користь держави в особі Тернопільської обласної ради коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_8 , в сумі 1525,71 грн., які підлягають до задоволення в повному обсязі виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Згідно ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» встановлено, що витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Питання речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
З обвинуваченого підлягають стягненню в дохід держави процесуальні витрати за проведені судові експертизи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, Суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком три роки.
Згідно ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 в користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 14262,4 грн.
Заявлені цивільні позови прокурора задовольнити, стягнути з засудженого ОСОБА_4 , на користь держави:
- в особі Національної служби здоров'я України коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 56472,04 грн., які перерахувати в дохід державного бюджету на номер рахунку: UА978999980313080115000026011; код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, банк отримувача - Казначейство України;
- в особі Львівської обласної ради коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 4933,96 грн., які перерахувати в дохід обласного бюджету на номер рахунку: НОМЕР_2 , код бюджетної класифікації 01996728 «інші надходження»; отримувач - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, код ЄДРПОУ 38008294;
- в особі Національної служби здоров'я України коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 15635,70 грн., які перерахувати в дохід державного бюджету на номер рахунку: UА978999980313080115000026011; код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, банк отримувача - Казначейство України;
- в особі Тернопільської обласної ради коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 1525,71 грн., які перерахувати в дохід обласного бюджету на номер рахунку: UА268999980314000535000019001, код бюджетної класифікації 21080500 «інші надходження»; отримувач - Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37977599.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.06.2025 року у справі 607/13238/25 в кримінальному провадженні №12025210000000564 від 24.06.2025 року - скасувати.
Речові докази, а саме: автомобіль «FORD Transit Connect», р.н. НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_4 ; велобіг «LAMBO Corso» - повернути ОСОБА_6 , медичну карту №6936 та оптичний диск - зберігати в КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня», після вступу вироку в законну силу.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяОСОБА_1