465/5761/25
3/465/2615/25
іменем України
24.09.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 130 і ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 27.06.2025 о 17:30 у м. Львів, вул. Наукова 64 керував автомобілем DAEWOO LANOS. д.н.з. НОМЕР_1 та вживав алкоголь, а саме горілку після зупинки на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.10.є. ПДР, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 27.06.2025 о 17:30 у м.Львів, вул. Наукова 64 керуючи транспортним, засобом DAEWOO LANOS. д.н.з., НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами та вчинив дане адміністративне правопорушення повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а.ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 14.08.2025, 28.08.2025 та 24.09.2025 правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи, що підтверджуєтеся SMS-повідомленнями на контактний номер телефону, вказаний у протоколі, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток "Viber" від 10.07.2025, 14.08.2025 та від 01.09.2025, судовими повістками, надісланими на адресу порушника, а також повідомленням розміщеним на сайті "Судова влада", не з'явився.
Суд враховує те, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" доставлятимуться відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а згідно п.991 згаданих Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Суд по даній справі враховує практику Європейського суду з прав людини в частині критеріїв розумних строків: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо).
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи наведені обставини та аналізуючи поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про те, що вказана особа ухиляється від явки до суду.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів, так як від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 268 КУпАП України справа розглянута у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи тривалий розгляд справи та закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були надані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Згідно з 2.10 є) ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Пункт 1 ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» передбачає, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.
Зі змісту файлу відеозапису відомо, що після того, як транспортний засіб, яким кермував ОСОБА_1 був зупинений на вимогу поліцейського. Вподальшому, знаходячись за кермом автомобіля вжив алкогольний напій до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Суд звертає увагу, що жодних зауважень у нього до дій працівників поліції не було та клопотання про його огляд в медичному закладі не заявляв.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 27.06.2025 серії ЕПР1 № 374396 відомо, що ОСОБА_1 27.06.2025 о 17:30 у м. Львів, вул. Наукова 64 керував автомобілем Део Ланос НОМЕР_1 та вживав алкоголь, а саме горілку після зупинки на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. чим порушив п.2.10.є. ПДР, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.130 КУпАП.
Даний протокол відповідає положенням ст. 256 КУпАП.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав.
З рапорту інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП Швець В. від 27.06.2025 вбачається, що екіпаж 533 патрулюючи по вулиці Наукова місто Львів у радіоефір було надано інформацію про те, що рухається транспортний засіб Део Ланос, який здійснив можливо ДТП без травмованих та з ознаками алкогольного сп'яніння залишив місце події. Коли було виявлено даний транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , де в ході спілкування були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння пальців рук. Водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на алкогольне сп'яніння на місці і він погодився, проте ідучи по прилад Драгер водій відкоркував горілку, налив в стаканчик та випив до проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, про що складено протокол.
В поясненнях від 27.06.2025 ОСОБА_1 зазначає, що він керував транспортним засобом Део Ланос в районі Сихова, а саме на вулиці Сихівська біля ТЦ «Іскра» їхав на другій полосі перед поворотом почув звук удару. По дзеркалі свого побачив авто фура поїхала вперед, де він повернув на вулицю Кавалерідзе та зупинився. Побачив незначне пошкодження дзеркала і поїхав далі. Згодом був затриманий по даному ДТП.
Судом не встановлено з боку поліцейських порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.
Відтак, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, оцінивши всі докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП, а саме вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до диспозиції частини 5 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті
Частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Пунктом 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 126 КУпАП, доведена:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 374372 від 27.06.2025;
- відеозаписом, на якому зафіксовано час та фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми "Пошук посвідчення водія" ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав 08.07.2016 року, посвідчення водія серії НОМЕР_2 , статус «вилучений»;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 02.07.2025, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 притягався 10.04.2025 УПП в Львівській області до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн.;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 02.07.2025, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України станом на 02.07.2025 за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортні засоби на території України не зареєстровані.
Оцінюючи вищевказані документи, суд приходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 126 КУпАП.
У своїй сукупності дані докази є достатніми.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано.
Таким чином, суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт повторного протягом року керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 4 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП кваліфіковані правильно.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вимоги закону, конкретні обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Даних про належність ОСОБА_1 транспортних засобів на праві приватної власності до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано, а тому суд позбавлений можливості застосувати додаткові стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно з ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 і ч. 4 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, та без оплатного вилучення транспортного засобу.
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Коліщук З. М.