454/2518/25
"15" вересня 2025 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РПОКПП громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
24.06.2025 року близько 19.42год. на автодорозі у м.Сокаль, вул. Тартаківська 5 Шептицького району, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Водій від огляду на стан сп'яніння відмовився в законному порядку (під запис камер).
В судове засідання правопорушник не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, попередньо з'являвся до суду та висловлював бажання бути присутнім, однак судові виклики проігнорував.
Справа про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, Суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року заява N3236/03). Таким чином, зважаючи, що правопорушник сповіщений про місце і час розгляду справи, проте до суду не з'явився, не надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, не повідомив причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності правопорушника на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів судом встановлено, що водій ОСОБА_1 24.06.2025 року о 19.42год. у м.Сокаль, вул. Тартаківська 5 Шептицького району керував автомобілем марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів.
Однак від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Також, з направлення водія транспортного засобу на огляд в КП «Сокальська РЛ» встановлено, що правопорушник відмовився від проходження огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Разом з цим, з дослідженого відеоматеріалу до протоколу про адмінправопорушення, підтверджено, що правопорушник відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Так, враховуючи, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вимогами пункту 12 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВСУкраїни,МОЗ Українивід 09.11.2015року №1452/735 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, на підтвердження чого було складено протокол серії ЕПР1 №371789.
Факт відмови водія від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння підтверджено рапортом поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КП «Сокальська РЛ», матеріалами справи, поясненнями особи та відео матеріалом до протоколу.
Як вбачається із відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та був переглянутий в судовому засіданні, працівниками поліції зупинено автомобіль. Після зупинки транспортного засобу патрульний представився та повідомив про відеофіксацію. Під час розмови з водієм працівники поліції вказують на причину зупинку транспортного засобу та запідозрили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропонували пройти тест на місці зупинки на що водій не погодився, поліцейський також пропонує проїхати в медичний заклад для огляду. Більше того, водій не мав при собі відповідних документів за що був притягнутий до відповідальності на місці зупинки. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом однак поліцейським вказує, що саме він був на місці водія, що також є зафіксовано на відео.
Наявний в матеріалах справи відеозапис події містить достовірні дані про дії порушника та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП.
Відомості, які містяться в матеріалах справи є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях правопорушника є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, під час розгляду справи не встановлено яких-небудь даних, які б давали підстави вважати, що працівники поліції були упереджені при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому, приходжу до висновку, що працівники поліції при виконанні своїх функціональних обов'язків діяли у межах наданих їм повноважень.
Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складено з дотримання вимог ст. 254, 256 КУпАП, та доданий до нього відеозапис, є належними та допустимими доказами.
Більше того до матеріалів справи також долучено копію постанови серії ЕНА №5081523 за керування ОСОБА_1 автомобілем не маю при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП. Вказана постанова на момент прийняття рішення не скасована.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 не надав письмові пояснення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та усвідомлюючи покарання в межах санкції статті відмовився від судового розгляду.
Таким чином, наявними у справі доказами, які є логічними та послідовними, стверджується вина правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність для ОСОБА_1 судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність - не вбачається.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, слід зазначити, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через знехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров'ю громадян, пошкодження майна. З огляду на вищевказане суд зауважує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як наслідок приводить до дорожньо-транспортних пригод, має більше вагомих причин вважатися тяжчим правопорушенням ніж керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.
Таким чином, враховуючи характер даного правопорушення, особу порушника, та санкцію статті вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст.283-285 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч)грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) 60коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів (але не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу) надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз'яснюю, що у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя: Л. Ю. Фарина