Справа № 451/1623/25
Провадження № 2/451/619/25
про залишення позовної заяви без руху
26 вересня 2025 року місто Радехів
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали позовної заяви Радехівської міської ради Львівської області (орган опіки та піклування) в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав,-
встановив:
24.09.2025 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява від представника позивача Радехівської міської ради Львівської області (орган опіки та піклування) - С.Коханчука в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Порядок відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав визначають норми статті 170 Сімейного Кодексу України.
Частиною першою вказаної статті визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Згідно з ч.2 вказаної статті, у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.
Однак, до позовної заяви не додано докази повідомлення прокурора про наявність рішення позивача про негайне відібрання дитини з зазначенням дати такого повідомлення.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028,00 грн.
Положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначають вичерпний перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подана особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3 028,00 гривень та надати документ, що підтверджує сплату судового збору, або надати докази звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Разом з тим, судом встановлено, що позовна заява підписана міським головою С.Коханчуком, при цьому до суду не надано документального підтвердження наявності у даної особи статусу особи, уповноваженої діяти від імені органу місцевого самоврядування відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Тобто повноваження даної особи діяти в цивільній справі як представника органу місцевого самоврядування належним чином не підтверджені.
Крім того, згідно п. 2, ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінет.
В порушення п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного, дана позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачу встановлюється п'ятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого він має усунути вказані в ухвалі недоліки.
За таких обставин відповідно до вимог ст.185 ЦПК України дана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву Радехівської міської ради Львівської області (орган опіки та піклування) в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав- залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rh.lv.court.gov.ua/sud1317/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяО. Патинок