Справа №463/4210/25
Провадження №2/463/1495/25
19 вересня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Нора Н.В.
з участю секретаря судових засідань Заверухи О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
встановив:
позивач звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача - ФОП ОСОБА_1 , - 3 % річних у розмірі 8 302,52 грн. та інфляційні втрати у розмірі 36 011,08 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 08.05.2018 року Личаківським районним судом м. Львова винесено рішення по справі № 463/957/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 62 586 гривень 85 копійок, судовий збір у сумі 1762 гривень, а всього 64 348,85 грн. 28.02.2019 року Личаківським районним судом м. Львова постановлено ухвалу по справі №463/957/18 про заміну стягувача з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 по примусовому виконанню виконавчого листа №463/957/18 виданого Личаківським районним судом містом Львова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 62 586,85 грн. та судовий збір у розмірі 1762 грн. 04.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62720798 за виконавчим листом № 463/957/18 від 11.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу у розмірі 62 586 гривень 85 копійок, судовий збір у сумі 1762 гривень, а всього 64 348,85 грн. 17.11.2021 року Личаківським районним судом містом Львова винесено рішення по справі № 463/5215/21 про стягнення 3% річних від суми простроченого боргу у розмірі 5 590 гривень, та інфляційні витрати 12 590 гривень 71 копійок, судовий збір в розмірі 908 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 644 гривень 50 копійок. 22.02.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Онишкевичем Романов Івановичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68747345 за виконавчим листом №463/521/21 від 10.01.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу у розмірі 5 590 гривень, та інфляційні витрати 12 590 гривень 71 копійок, судовий збір в розмірі 908 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 644 гривень 50 копійок. Наголошує на тому, що з дати винесення Личаківським районним судом міста Львова Рішення по справі № 463/957/18 та 463/5215/21, Відповідач не виконував судове рішення в добровільному порядку, не сплатив заборгованості, тобто на 03.05.2025 року борг Відповідачем не оплачений. З урахуванням вищезазначеного, Позивач має право на стягнення з Відповідача суми інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення. Відтак, з огляду на той факт, що рішення Личаківського районного суду міста Львова по справі №463/957/18 та №463/5215/21 не виконані, то три проценти річних та інфляційні втрати були розраховані за період з 02/05/2022 року до 03/05/2025 року. Загальна сума 3% відсотків річних за користування грошовими коштами за вказаний період складає 8 302,52 грн., згідно доданого розрахунку до позовної заяви. Загальний розмір інфляційних втрат за вказаний період складає 36 011,08 грн., згідно доданого розрахунку до позовної заяви.
Ухвалою судді від 21.05.2025 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.
Враховуючи те, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу за відсутності учасників процесу, ухваливши заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі ст.81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст.82 ЦПК України).
Судом встановлено, що 08.05.2018 року Личаківським районним судом містом Львова винесено рішення по справі № 463/957/18 про стягнення з ОСОБА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 62 586 гривень 85 копійок, судовий збір у сумі 1762 гривень, а всього 64 348,85 грн.
28.02.2019 року Личаківським районним судом м. Львова постановлено ухвалу по справі №463/957/18 про заміну стягувача з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 по примусовому виконанню виконавчого листа №463/957/18 виданого Личаківським районним судом містом Львова, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 62 586,85 грн. та судовий збір у розмірі 1762 грн.
04.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62720798 за виконавчим листом № 463/957/18 від 11.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ФОП ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу у розмірі 62 586 гривень 85 копійок, судовий збір у сумі 1762 гривень, а всього 64 348,85 грн.
17.11.2021 року Личаківським районним судом містом Львова винесено Рішення по справі № 463/5215/21 про стягнення 3% річних від суми простроченого боргу у розмірі 5 590 гривень, та інфляційні витрати 12 590 гривень 71 копійок, судовий збір в розмірі 908 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 644 гривень 50 копійок.
22.02.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Онишкевичем Романов Івановичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68747345 за виконавчим листом №463/521/21 від 10.01.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу у розмірі 5 590 гривень, та інфляційні витрати 12 590 гривень 71 копійок, судовий збір в розмірі 908 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 644 гривень 50 копійок.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 02.05.2022 року по 03.05.2025 року 3% річних складає 8 302,52 грн., та інфляційні втрати - 36 011,08 грн.
Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відтак, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 30.03.2016 року у справі №6-2168цс15, а також підтверджена постановою Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі №718/2080/17-ц.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №459/3560/15-ц зазначено, що оскільки на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов'язання, то його невиконання зумовлює застосування положень ч. 2 ст.625 ЦК України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що обставини щодо невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем знайшли своє підтвердження за наслідком досліджених матеріалів по справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування йому відповідачем інфляційних втрат за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ст.625 ЦК України, є правомірними, а тому за період з 02.05.2022 року по 03.05.2025 року з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 3% річних у розмірі - 8 302,52 грн., та інфляційні втрати - 36 011,08 грн
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню з відповідача.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. ч. 4-6 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час розгляду цивільної справи № 753/15687/15-ц (постанова від 14.11.2018р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
За своєю юридичною природою, договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, зміст якого розкривається главою 63 ЦК України і за загальним правилом, перед його укладенням сторони користуються свободою розсуду щодо визначення його умов, однак з врахуванням, серед іншого, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 6, 627 ЦК України).
Процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, відтак, навіть фіксованість гонорару у договорі не є безумовним обов'язком суду стягнути такий.
Згідно з матеріалами справи професійна правнича допомога надана відповідачу на підставі договору про надання правової допомоги № 25-05 від 25.05.2024 року, актом прийому передачі №1501 від 25.05.2024 року на суму 16352,00 грн. та платіжною інструкцією № 7АСХ-1Н15-ТТ70-6ЕТЗ від 15.01.2025 року.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт і наданих послуг, час, витрачений адвокатами на надання послуг та обсяг таких послуг, а також значення справи для відповідача, з врахуванням таких засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає до часткового задоволення, а саме в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) - 3 % річних у розмірі 8 302,52 грн. та інфляційні втрати в розмірі 36 011,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.В. Нор