Справа № 939/1722/25
Іменем України
25 вересня 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 25 жовтня 2021 року між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 211113548, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. За умовами вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12000 грн на умовах строковості, зворотності та платності, шляхом перерахування грошових коштів на його банківську карту.
На підставі договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ТОВ "Таліон Плюс", додаткових угод, якими продовжено строк дії договору, та реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року до вказаного договору, до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги. 23 лютого 2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до якого та реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, визначеному у реєстрі прав вимоги.
29 травня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до якого ТОВ "ФК "ЕЙС" відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до п. 1.2 договору факторингу № 29/05/25-Е, перехід від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до ТОВ "ФК "ЕЙС" прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого ТОВ "ФК "ЕЙС" стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до реєстру боржників від 29 травня 2025 року до договору факторингу № 29/05/25-Е, ТОВ "ФК "ЕЙС" набуло права вимоги до відповідача на загальну суму 18745 грн 99 копійок. З огляду на зазначене, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором станом на день звернення до суду з вказаним позовом становить 18745 грн 99 коп. і складається з 9475 грн 17 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 9270 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 211113548 від 25 жовтня 2021 року в розмірі 18745 грн 99 коп. та відшкодувати судові витрати.
08 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; у встановлені строки відповідач відзив на позов суду не подав.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2021 року між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір № 211113548, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 12000 грн. Згідно з п. 1.2. договору, кредит надається строком на 140 днів до 14 березня 2022 року. Відповідно до п. 1.4. - 1.6.1. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85% річних, що становить 0,69% в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка). На умовах, викладених в п. 1.6. договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50% річних, що становить 1,30% в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка). Умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою, починаючи з наступного дня, що слідує за датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості. За умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою загальні витрати за кредитом складають 13867 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 25867 гривень. (а.с. 10, 11-18, 19-21, 25-27)
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 211113548, станом на 05 травня 2022 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 на користь ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" сплачено 5773 грн 53 копійки. (а.с. 36-37).
На підставі договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ТОВ "Таліон Плюс", а також додаткових угод, якими продовжено строк дії договору та реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року до вказаного договору, до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 211113548 від 25 жовтня 2021 року. (а.с. 58-64)
23 лютого 2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до якого та реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 18745 грн 99 коп., з яких 9475 грн 17 коп. - заборгованість по основному боргу, 9270 грн - заборгованість за відсотками. (а.с.52-54, 50-51)
29 травня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до якого ТОВ "ФК "ЕЙС" відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором № 211113548.
Відповідно до п. 1.2 договору факторингу № 29/05/25-Е, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до реєстру боржників від 29 травня 2025 року до договору факторингу № 29/05/25-Е, ТОВ "ФК "ЕЙС" набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 18745 грн 99 копійок. (а.с. 46-49, 44-45)
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 211113548 від 25 жовтня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 05 червня 2025 року становить 18745 грн 99 коп., яка складається з 9475 грн 17 коп. - прострочене тіло, 9270 грн 82 коп. - прострочені відсотки. (а.с.34).
Підстав вважати, що наданий розрахунок заборгованості невірний, немає і відповідачем він не оспорений.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконував, жодних заперечень щодо цього суду не надав, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за договором № 211113548 від 25 жовтня 2021 року в розмірі 18745 грн 99 коп., яка складається з 9475 грн 17 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 9270 грн 82 коп. - заборгованість за відсотками.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд враховує таке.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29 травня 2024 року, копію протоколу погодження вартості послуг і додаткової угоди № 25770709260 до вказаного договору, копію акту прийому-передачі наданих послуг, відповідно до яких витрати, понесені позивачем на правничу, допомогу складають 7000 гривень. (а.с. 30-33, 33 на звороті).
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3000 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 грн 40 копійок.
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (ЄДРПОУ 42986956, 02175, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, рахунок НОМЕР_2 в АТ "Універсал Банк") заборгованість за договором № 211113548 від 25 жовтня 2021 року в розмірі 18745 (вісімнадцять тисяч сімсот сорок п'ять) гривень 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок і витрат на правничу допомогу 3000 (три тисячі) гривень.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 25 вересня 2025 року.
Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО