Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/7727/25
Провадження № 2-а/552/128/24
25.09.2025 м. Полтава
Суддя Київського районного суду м. Полтави Яковенко Н.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
Позивач ОСОБА_1 11.09.2025 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В поданій до суду позовній заяві просить скасувати постанову № 1016 від 27.06.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12.09.2025 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строків для виправлення недоліків.
На виконання ухвали суду 19.09.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка не містить виправлень поданих до суду недоліків позовної заяви.
Однією із підстав залишення позову без руху була та обставина, що позивачем позовну заяву подано до суду з пропуском вставленого законом строку, а саме позивач звернувся до суду 11.09.2025 з позовною заявою про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 27.06.2025.
Одночасно позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на оскарження даної постанови, зазначивши, що він не був обізнаний про її винесення.
Доказів на підтвердження даної обставин позивач суду не надав.
Натомість, копія постанови, яка є предметом оскарження, містить підпис позивача про її отримання.
Також матеріали позову містять довідку військової частини від 28.08.2025, яка вже була видана для пред'явлення до органів виконавчої служби.
Судом запропоновано позивачу вказати інші підстави для поновлення строку на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Але позивачем зазначена вимога суду не виконана, докази поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, до справи не додані.
Тому підстави для поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовом відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У Постанові від 26 січня 2021 року у справі № 757/48987/18-а, адміністративне провадження № К/9901/2018/19 Верховний Суд зазначав, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем у встановлений строк або пізніше не усунуто недоліки позовної заяви, а також у зв'язку з тим, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, що вказані позивачем, судом визнані неповажними, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. 169, 123 КАС України, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повернути позивачеві.
Ухвала суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Н.Л.Яковенко