КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3776/25
Провадження № 2/552/1911/25
24.09.2025 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
при секретарі - Цимбалюк І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-
08.05.2025 року до суду звернулося ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, посилаючись на те, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1 та користується послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді опалення та централізованого гарячого водопостачання, але не розраховується за вказані послуги, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.11.2018 року по 01.04.2025 року в сумі 5 455 грн.17 коп., яку просять стягнути з відповідача на користь підприємства разом із понесеними судовими витратами.
09.06.2025 року судом відкрито провадження по справі, розгляд якого вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
В матеріалах справи мається заява представника позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Сакун А.С. про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності на адресу суду не надходило.
Суд, керуючись ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів постановляє зі згоди позивача заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 та користується послугами з теплопостачання, які надаються їй ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
З матеріалів справи вбачається, що позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у вищевказаний період надавав відповідачеві послуги з теплопостачання за вище вказаною адресою, але плата за послуги не вносилася, в зв'язку з чим утворилася заборгованість за період з 01.11.2018 року по 01.04.2025 рік в розмірі 4 234 грн. 31 коп.
При цьому розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам.
Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов'язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Оскільки відповідач покладені на неї, як споживача, обов'язки належним чином не виконувала, за отримані послуги не сплачувала, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з теплопостачання за період 01.11.2018 року по 01.04.2025 рік в розмірі 4 234 грн. 31 коп.
При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 10 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч.2 ст.625 ЦК України.
На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції в сумі 923 грн. 62 коп. та 3% річних в сумі 297 грн. 24 коп. за період з 21.12.2018 року по 01.04.2025 рік.
Тому з відповідача на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" підлягає стягненню сума заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01.11.2018 року по 01.04.2025 рік з урахуванням 3 % річних та нарахований індекс інфляції в розмірі 5 455 грн. 17 коп.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст.3-13, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних, що утворилася за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.11.2018 року по 01.04.2025 рік в розмірі 5 455 грн.17 коп., а також 3028 грн. понесеного судового збору, а всього: 8 483 грн. 17 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
1.Позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства “Полтаватеплоенерго», м.Полтава, вул.Комарова, 2а, р/рахунок НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЗКПО 03338030.
2.Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст заочного рішення складений 25.09.2025 року.
Головуючий Т.В.Турченко