Справа № 320/11629/25
24 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.
За участю секретаря: Мірошниченко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року, у складі головуючого судді Жукової Є.О., суддів Діски А.Б., Кочанової П.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» до Національного банку України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного банку України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія», в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Національного банку України від 03 лютого 2025 року №21/118-рк «Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до скасування арешту, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.08.2022 року у справі №761/15397/22 на корпоративні права ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» або реалізації корпоративних прав на підставі вироку суду, який наразі переглядається Київським апеляційним судом в межах кримінального провадження-виконання вимог відповідача щодо збільшення власного капіталу є неможливим.
Також позивач зазначає, що існування арешту, в межах кримінального провадження, головною метою якого у кримінальному провадженні є забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» активну господарську діяльність фактично не веде і жодним чином не може поставити під загрозу інтереси клієнтів і кредиторів. Через відсутність первинних документів фактично ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» володіє лише правами вимоги до юридичних осіб - боржників, які знаходяться у процедурах банкрутств.
06 листопада 2024 року позивач, листом № 06/11-24-1 від 06.11.2024 року у відповідь на № 21-0012/83441 від 05.11.2024 року, надав Національному банку України пояснення, в яких зазначав, що дотримується вимоги Положення №199, та ч. 3 статті 33 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» щодо мінімального розміру статутного капіталу. Також ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» звернуло увагу, що має право на надання одного (єдиного) виду фінансової послуги, через що не повинно дотримуватися вимоги пункту 13 Положення № 192, який стосується власного капіталу фінансової компанії, до ліцензії якої включено право на надання двох чи більше видів фінансових послуг.
Оскаржуване рішення, яким відкликано ліцензію ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» на діяльність фінансової компанії, обґрунтовано невиконанням ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» рішення Комітету в частині вжиття заходів, спрямованих на усунення порушення законодавства про фінансові послуги, а саме: недотримання ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» пруденційної вимоги щодо достатності власного капіталу, негативно впливає на реальні та потенційні фінансові можливості ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС», у тому числі рівень ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, забезпеченості оборотними коштами (власним капіталом).
На переконання позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем не надано жодної оцінки, наданим ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» поясненням, зокрема у клопотанні (лист від 27.11.2024 №27/11-24-1), письмових поясненнях (лист від 31.12.2024 №31/12-24-1), інформації та письмових поясненнях (лист від 27.01.2025 №27/01-25-1), а також оцінки й аналізу доданих документів, що свідчить про необґрунтованість Оскаржуваного рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 38150327) засноване 03.05.2012 року, основним видом діяльності якого є 64.92 Інші види кредитування, яке діяло на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати діяльність з надання фінансової послуги - факторинг.
ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» внесено до Державного реєстру фінансових установ 22.11.2012.
Національний банк України листом від 05.11.2024 № 21-0012/83441 направив ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» вимогу про надання протягом двох робочих днів НБУ у формі та спосіб та з дотриманням інших вимог, що визначені у пунктах 16, 17, 19-22 розділу ІІІ Положення про безвиїзний нагляд, інформацію/пояснення/документи та/або їх копії щодо підстав, які зумовили направлення Вимоги та зазначені у пункті 2 Вимоги (зокрема, щодо дотримання Товариством вимог Положення № 192), а саме:
1) фактичне значення власного капіталу та дотримання нормативу левериджу Товариства станом на кінець дня 30.09.2024 та 31.10.2024 (додаток у форматі Excel);
2) пояснення Товариства щодо:
- порушення Товариством пруденційної вимоги щодо достатності власного капіталу Товариства, а також строків та запланованих заходів щодо його усунення Товариством;
- невиконання Товариством вимоги, передбаченої пунктом 9 Положення № 192 стосовно повідомлення Національного банку про порушення пруденційної вимоги (вимог) у строк, визначений підпунктом 3 пункту 8 зазначеного Положення;
- дотримання Товариством вимог, зазначених у пункті 21 або 22 Положення № 192, стосовно включення Товариством розміру нерозподіленого прибутку Товариства (у разі включення Товариством нерозподіленого прибутку до розрахунку нормативу левериджу у розмірі, відображеному в перевіреній аудитором річній фінансовій звітності Товариства).
ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» листом від 06.11.2024 № 06/11-24-2 повідомило НБУ, що товариство дотримується вимоги першого речення абзацу другого пункту 176 глави 14 розділу ІІ Положення № 199, а саме забезпечує наявність власного капіталу у розмірі 5 972 800 гривень, який перевищує розмір статутного капіталу, який відповідно до частини третьої статті 33 Закону про фінансові послуги має становити 3 мільйона гривень. При цьому, ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" вважає, що оскільки товариство здійснює діяльність з надання однієї фінансової послуги - факторингу, то відповідно не повинно дотримуватись пруденційної вимоги щодо достатності власного капіталу у розмірі 10 мільйонів гривень.
12 листопада 2024 року Національним банком України складено довідку №В/21-0012/141616 про порушення ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» вимог законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг, а саме: абзацу другого пункту 176 глави 14 розділу II Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року № 199 (зі змінами), відповідно до якого фінансова компанія, зокрема, зобов'язана протягом строку дії ліцензії дотримуватися також додаткових вимог до власного капіталу, визначених нормативно-правовим актом Національного банку про пруденційні вимоги до фінансових компаній; абзацу третього підпункту 1 пункту 8, пункту 13 Положення № 192.
19 листопада 2024 року складено доповідну записку від 19.11.2024 № В/21-0008/144963 про застосування заходу впливу до ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС».
25 листопада 2024 року Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг прийнято рішення № 21/1603-рк «Про вимогу до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДО СОЛЮШНС» про вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДО СОЛЮШНС» у відповідність з вимогами законодавства України" (Рішення № 21/1603-рк), відповідно до якого ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» необхідно було у строк до 20.12.2024 вжити заходів для усунення (виправлення) порушення, виявленого під час нагляду, та приведення діяльності товариства у відповідність з вимогами законодавства України.
Рішення № 21/1603-рк було надіслано ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" листом Національного банку України від 25.11.2024 № 21-0012/88673.
27 листопада 2024 року ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» направило на електронну адресу Національного банку України клопотання про продовження строку виконання рішення про застосування заходу впливу №21/1603-рк від 25.11.2024, в якому повідомило Національний банк України щодо неможливості виконання рішення про застосування заходу впливу у встановлений НБУ строк, що обґрунтовано існуванням об'єктивних та незалежних від ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» обставин, обґрунтовуючи його, зокрема, наступними обставинами:
- Управління ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» здійснюється не його власником. Корпоративні права ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» є речовим доказом, на які накладено арешт у кримінальному провадженні і вони передані на зберігання потерпілому;
- Корпоративні права ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» є об'єктом спеціальної конфіскації на підставі вироку, перегляд якого не завершений Київським апеляційним судом;
- Застосування Національним банком України заходів впливу до ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС», зокрема, позбавлення ліцензії також може утруднити виконання Вироку та знизити інвестиційну привабливість корпоративних прав та вартість за яку вони можуть бути реалізовані.
У клопотанні ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» просило продовжити строк виконання рішення Національного банку України «Про вимогу до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДО СОЛЮШНС» про вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДО СОЛЮШНС» у відповідність з вимогами законодавства України» №21/1603-рк від 25.11.2024 до перегляду Київським апеляційним судом вироку Печерського районного суду міста Києва 03.06.2024 року по справі №761/28820/23 та реалізації корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» в межах виконання вироку.
На додаток до листа від 31.12.2024 ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» листом від 10.12.2024 № 10/12-24-3 надіслано інформацію щодо виправлення описки у клопотанні від 27.11.2024 в частині дати розгляду справи № 761/28820/23 Київським апеляційним судом.
За наслідком розгляду клопотання ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» від 27.11.2024 Національним банком складено відповідну доповідну записку від 11.12.2024 № В/21-0008/156273, в якій запропоновано Комітету розглянути питання щодо відмови товариству в задоволенні даного клопотання.
Національний банк України листом від 11.12.2024 № 21-0012/93331 надіслав ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» запрошення для розгляду питання про продовження строку виконання Рішення № 21/1603-рк, яке у подальшому планувалось провести 16.12.2024 о 10:00 год дистанційно за допомогою аудіовізуального зв'язку ZOOM.
Розглянувши клопотання ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» від 27.11.2024 Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг прийнято рішення від 16.12.2024 № 21/1761-рк «Про відмову в задоволенні клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДО СОЛЮШНС» про продовження строку виконання рішення про застосування заходу впливу» (Рішення №21/1761-рк). Рішення № 21/1761-рк було надіслано ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» листом Національного банку від 16.12.2024 № 21-0012/94286.
Відповідно до Рішення № 21/1761-рк Національний банк вважає клопотання ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» від 27.11.2024 необґрунтованим, оскільки у клопотанні відсутній чітко визначений та обґрунтований строк, до якого товариство просить продовжити виконання Рішення № 21/1603-рк.
У подальшому, Національний банк України направив товариству вимогу від 30.12.2024 №21-0012/97696 щодо надання протягом двох робочих днів інформації, пояснень та документів (їх копій) щодо підстав, які зумовили порушення товариством пруденційної вимоги щодо достатності власного капіталу.
31 грудня 2024 року позивач, листом № 31/12-24-1 від 31.12.2024 року у відповідь на вимогу №21-0012/97696 від 30.12.2024 року, надав Національному банку України письмові пояснення, у яких повторно наголошено, що ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» не має повноважень щодо виконання Вимоги від 30.12.2024 року та Рішення від 25.11.2024 року, зокрема на збільшення власного капіталу; будь- яка можливість розпорядження та користування корпоративними правами ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС», в тому числі збільшення або зменшення власного капіталу - заборонена судовим рішенням; ТОВ «УМК.» (потерпілий у кримінальному провадженні, якому передані на відповідальне зберігання корпоративні права ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС») в силу статті 388 Кримінального кодексу України «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації» не може вчиняти щодо корпоративних прав, повноважень, що виходять за межі Ухвали від 08.05.2024 року.
З огляду на невиконання ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» абзацу другого пункту 176 глави 14 розділу ІІ Положення № 199, абзацу третього підпункту 1 пункту 8, 9, підпункту 3 пункту 12 Положення № 192, невиконання вимог Національного банку України від 05.11.2024 та 30.12.2024, Рішення № 21/1603-рк відповідачем складено довідку про правопорушення від 09.01.2025 № В/21-0013/3739.
У зв'язку з виявленим фактом порушення, Національним банком листом від 10.01.2025 № 21-0013/2269 повідомлено ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» про початок адміністративного провадження із зазначенням прав та обов'язків товариства, включаючи порядок ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, а також способи подання ним своїх пояснень і зауважень у справі.
Супровідним листом від 17.01.2025 №17/01-25-2 ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» надіслані до Національного банку України: письмові пояснення в адміністративному провадженні з вих.№17/01-25-1 від 17.01.2025; ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.08.2022 року по справі № 761/15397/22, роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень; копію витягу з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2024 року по справі №761/28820/23; копію витягу з вироку Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2024 року по справі №761/28820/23.
Відповідач листом від 29.01.2025 № 21-0013/7374 надіслав ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» запрошення для участі в засіданні Комітету з метою надання пояснень стосовно встановлених Національним банком України фактів вчинення товариством порушень.
Відповідачем складено доповідну записку від 31.01.2025 № В/21-0009/14159 про застосування до ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" заходу впливу.
03 лютого 2025 року Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських послуг прийнято рішення №21/118-рк про застосування заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії, яким відкликано ліцензію ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДО СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 38150327) на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати діяльність з надання фінансових послуг: факторинг.
Рішення № 21/118-рк та повідомлення про завершення адміністративного провадження були надіслані ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" листом Національного банку від 03.02.2025 № 21-0013/8442.
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням про застосування заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України від 20.05.1999 року №679-XIV "Про Національний банк України" (далі- Закон № 679-XIV) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до п. 8-1 ч. 1 ст. 7 та ч. 2 ст. 55-1 Закону №679-XIV Національний банк України здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ, інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та осіб, які надають супровідні послуги, в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та іншими законами України.
Законом України від 14.12.2021 року №1953-IX "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (далі - Закон № 1953-IX) встановлює загальні засади функціонування ринку фінансових послуг, діяльності надавачів фінансових та/або супровідних послуг, державного регулювання та нагляду за такою діяльністю, а також захисту прав клієнтів та визначає правовий статус фінансових компаній та ломбардів, організаційно-правові засади їх створення, діяльності, реорганізації та припинення діяльності з надання фінансових послуг, а також повноваження Регулятора щодо державного регулювання та нагляду за такими установами.
Пунктом 65 частини 1 статті 1 Закону №1953-IX визначено, що фінансова установа - юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1953-IX видами фінансових послуг є: 1) страхування; 2) надання коштів та банківських металів у кредит; 3) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню; 4) фінансовий лізинг; 5) факторинг; 6) надання гарантій; 7) торгівля валютними цінностями; 8) фінансові платіжні послуги; 9) фінансові послуги, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбаченої частиною другою статті 41 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
До фінансової послуги із залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від необмеженого кола осіб, не відноситься залучення коштів шляхом емісії/видачі/укладення фінансових інструментів (крім ощадних сертифікатів банку) у порядку, встановленому Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Метою державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг є забезпечення захисту законних інтересів клієнтів, сталого розвитку і стабільності фінансового ринку, а також створення сприятливих умов для розвитку економіки України і належного конкурентного середовища на фінансовому ринку (ч. 1 ст. 21 Закону №1953-IX).
Частиною 2 статті 21 Закону №1953-IX передбачено, що основними завданнями, які виконує Регулятор для досягнення мети, визначеної частиною першою цієї статті, є: 1) формування та реалізація єдиної та ефективної державної політики щодо державного регулювання та нагляду на ринку фінансових послуг; 2) захист прав та законних інтересів учасників ринку фінансових послуг; 3) забезпечення ефективності та цілісності ринку фінансових послуг, створення сприятливих умов для його розвитку та функціонування; 4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринку фінансових послуг; 5) створення належного конкурентного середовища на ринку фінансових послуг та запобігання монополізації; 6) сприяння створенню рівних можливостей для доступу до ринку фінансових послуг; 7) недопущення конфлікту інтересів у діяльності надавачів фінансових та супровідних послуг та/або врегулювання конфлікту інтересів; 8) забезпечення фінансової стабільності та недопущення накопичення системного ризику у фінансовій системі; 9) додержання учасниками ринку фінансових послуг вимог законодавства України; 10) контроль за прозорістю та відкритістю функціонування ринку фінансових послуг; 11) сприяння інтеграції в європейський та міжнародний ринки фінансових послуг; 12) сприяння просвітницькій роботі з метою забезпечення обізнаності споживачів, отримання ними навичок, знань та впевненості щодо розуміння ризиків, відповідальності та можливостей, пов'язаних із отриманням фінансових послуг; 13) забезпечення відкритих та прозорих відносин з учасниками ринку фінансових послуг у межах законодавства України, у тому числі своєчасного взаємного обміну необхідною інформацією.
Згідно частини 3 стаття 21 Закону № 1953-IX Регулятор при здійсненні державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг керується принципами:
1) законності, який передбачає, що державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг здійснюється Регулятором відповідно до законодавства України;
2) співмірності (пропорційності), який передбачає, що державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг мають здійснюватися пропорційно, виходячи з мети державного регулювання та нагляду і необхідності забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, а також обставин та умов конкретної ситуації (включаючи розмір надавача фінансових або супровідних послуг, види здійснюваної ним діяльності та притаманні їй ризики, фінансовий стан такого надавача фінансових або супровідних послуг і власників істотної участі в ньому);
3) гарантування прав і законних інтересів учасників ринку фінансових послуг (зокрема прав споживачів);
4) відкритості та прозорості процесу нагляду;
5) оцінювання Регулятором правочинів, операцій, обставин та подій з урахуванням їх економічного та фактичного змісту;
6) об'єктивності та неупередженості здійснення нагляду, у тому числі інспектування, у порядку, визначеному законом та нормативно-правовими актами Регулятора;
7) плановості, пропорційності і системності нагляду, його орієнтованості на запобігання правопорушенням на ринку фінансових послуг.
Відповідно до частини 4 частини 3 стаття 21 Закону №1953-IX державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг здійснюються Регулятором, зокрема шляхом нормативно-правового регулювання діяльності з надання фінансових та супровідних послуг та нагляду за такою діяльністю; здійснення пруденційного нагляду та нагляду за ринковою поведінкою учасників ринку фінансових послуг; застосування коригувальних заходів, заходів раннього втручання та заходів впливу; нагляду за додержанням надавачами фінансових послуг, а також посередниками та колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, включаючи додержання вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки).
Частиною першою статті 29 Закону № 1953-IX встановлено, що фінансова компанія - це фінансова установа, яка на підставі відповідної ліцензії має право здійснювати діяльність з надання одного або декількох з таких видів фінансових послуг: 1) надання коштів та банківських металів у кредит; 2) надання гарантій; 3) факторинг; 4) фінансовий лізинг; 5) торгівля валютними цінностями; 6) фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів.
Фінансова компанія надає фінансові послуги, передбачені пунктами 1-4, 6 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії (абзац 1 частини четвертої статті 29 Закону № 1953-IX).
Статтею 39 Закону № 1953-IX встановлені вимоги до фінансових компаній та ломбардів.
Вимоги до фінансових компаній, ломбардів визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.
Регулятор має право визначати додаткові вимоги до юридичних осіб, які до звернення за отриманням ліцензії на діяльність фінансової компанії або ліцензії на діяльність ломбарду здійснювали іншу господарську діяльність.
Регулятор має право: 1) встановлювати критерії та вимоги до діяльності фінансової компанії, ломбарду відповідно до статті 21 цього Закону; 2) вимагати від фінансової компанії, ломбарду, їх керівників вжиття заходів, спрямованих на приведення діяльності фінансової компанії, ломбарду у відповідність з вимогами законодавства України; 3) встановлювати обмеження і заборони у випадках, передбачених цим Законом.
Регулятор має право своїми нормативно-правовими актами встановлювати вимоги (включаючи пруденційні вимоги та вимоги щодо дотримання ринкової поведінки) щодо діяльності з надання фінансових послуг фінансовою компанією, ломбардом. Регулятор має право, зокрема, встановити вимоги до достатності капіталу, ліквідності, кредитного ризику, лімітів кредитування пов'язаних осіб, а також додаткові вимоги до власного капіталу фінансових компаній, ломбардів.
Регулятор має право встановити пруденційні вимоги до фінансових компаній, ломбардів з метою забезпечення: 1) фінансової стійкості та платоспроможності фінансових компаній, ломбардів, які надають окремі види фінансових послуг або є учасниками фінансової групи; 2) захисту прав клієнтів фінансових компаній, ломбардів; 3) фінансової стабільності та мінімізації системних ризиків.
Регулятор встановлює пруденційні вимоги до фінансових компаній, ломбардів з урахуванням розміру, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних фінансовими компаніями, ломбардами операцій, організаційної структури та ризиків, притаманних діяльності фінансових компаній та ломбардів.
Фінансова компанія, ломбард протягом усього часу своєї діяльності повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, у тому числі пруденційним вимогам, зазначеним у частині третій цієї статті.
Керівники фінансової компанії, ломбарду та власники істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді зобов'язані протягом усього часу, упродовж якого вони зберігають свій статус або мають істотну участь у фінансовій компанії, ломбарді, відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.
У відповідності до статті 46 Закону № 1953-IX Регулятор здійснює нагляд за діяльністю фінансових компаній, ломбардів із застосуванням ризик-орієнтованого підходу та принципу співмірності (пропорційності) відповідно до цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Регулятора.
У межах здійснення нагляду Регулятор має право: 1) застосовувати коригувальні заходи; 2) застосовувати заходи впливу; 3) письмово вимагати від фінансової компанії, ломбарду інформацію та копії документів, а також письмові пояснення з питань їх діяльності; 4) проводити інспекційні перевірки.
Фінансова компанія, ломбард, їх керівники (керівник) зобов'язані (зобов'язаний) надавати на письмову вимогу Регулятора інформацію та копії документів, передбачені пунктом 3 частини другої цієї статті.
У межах здійснення нагляду за діяльністю фінансових компаній та ломбардів днем початку адміністративного провадження за ініціативою Регулятора є день складення ним документа, в якому зафіксовано обставини, що можуть бути підставою для прийняття Регулятором індивідуального акта щодо фінансової компанії або ломбарду. Документи, в яких фіксуватимуться такі обставини, визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.
Частиною 1 статті 48 Закону №1953-IX передбачено, що Регулятор має право застосовувати до фінансової компанії, ломбарду коригувальні заходи або заходи впливу.
Відповідно до частини 3 статті 48 Закону №1953-IX Регулятор адекватно вчиненому порушенню та/або рівню загрози, у разі порушення фінансовими компаніями, ломбардами, їх посадовими особами, керівниками, власниками істотної участі вимог цього Закону та/або інших законів та/або нормативно-правових актів, вимог, рішень та/або розпоряджень Регулятора; та/або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам клієнтів чи кредиторів фінансової компанії, ломбарду та/або застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями, або міжнародними організаціями санкцій до фінансової компанії, ломбарду чи власника істотної участі у них, що становлять загрозу інтересам клієнтів та кредиторів фінансової компанії, ломбарду та/або стабільності фінансової системи, застосовує один чи декілька заходів впливу, до яких належать:
1) вимога до фінансової компанії, ломбарду, їх керівників про вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності фінансової компанії, ломбарду у відповідність з вимогами законодавства;
2) письмове застереження про вчинення порушення фінансовою компанією, ломбардом чи виявлення недоліків у діяльності фінансової компанії, ломбарду або їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі;
3) скликання засідання органів управління фінансової компанії, ломбарду;
4) встановлення для фінансової компанії, ломбарду додаткових пруденційних вимог;
5) обмеження, зупинення чи припинення окремих видів фінансових, супровідних або інших послуг чи операцій, що надаються або здійснюються фінансовою компанією, ломбардом та/або їх відокремленими підрозділами, або обмеження кола осіб, яким можуть надаватися такі послуги чи операції;
6) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі фінансовій компанії, ломбарду, до діяльності яких застосовуються пруденційні вимоги або у випадку тимчасової заборони права голосу відповідно до частини одинадцятої цієї статті;
7) накладення штрафів;
8) накладення штрафів відповідно до статті 28 цього Закону;
9) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді права голосу (тимчасова заборона права голосу);
10) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи фінансової компанії, ломбарду від посади;
11) вимога припинення повноважень керівника фінансової компанії, ломбарду;
12) обмеження, припинення реклами фінансових послуг;
13) відкликання ліцензії фінансової компанії, ломбарду.
Пунктом 47 частини 1 цієї статті визначено, що регулятором є Національний банк України або Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку згідно з розподілом повноважень, визначеним цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Закону № 1953-IX регламентовано, що державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових послуг здійснює Національний банк України щодо діяльності з надання фінансових послуг щодо страхування, надання коштів та банківських металів у кредит, залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, фінансового лізингу, факторингу, надання гарантій, торгівля валютними цінностями, фінансових платіжні послуг та супровідних до них послуг.
Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд зауважує, що до повноважень Національного банку України щодо розробки і затвердження нормативно-правових актів, які є обов'язковими до виконання учасниками ринків фінансових послуг, контролю за їх виконанням, здійснення нагляду (контролю) за додержанням небанківськими фінансовими установами умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та застосовування заходів впливу визначені на законодавчому рівні.
Як убачається з матеріалів справи, підставою для прийняття Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських установ оскаржуваного рішення від 03.02.2025 №21/118-рк про застосування до позивача заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії стало порушення ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» пруденційної вимоги щодо достатності власного капіталу, а саме: станом на 30.09.2024 розмір власного капіталу ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» становив 5 972,8 тис. грн, при встановленому у підпункті 3 пункту 12 Положення про пруденційні вимоги до фінансових компаній, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.12.2023 № 192 (зі змінами), розміру власного капіталу фінансової компанії, до ліцензії якої включено право на надання одного (єдиного) виду фінансових послуг, - 10 мільйонів гривень (для факторингу) (тобто менше на 4 027,2 тис. грн).
ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» не усунуло порушення пруденційної вимоги щодо достатності власного капіталу у встановлений Рішенням Комітету строк, та не подало до Національного банку звіт про усунення (виправлення) виявленого порушення та приведення діяльності ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» у відповідність з вимогами законодавства України та документи (їх копії) та/або інформацію, що підтверджують усунення (виправлення) ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» виявлених порушень та приведення діяльності ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» у відповідність з вимогами законодавства України.
ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" порушено вимогу законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг, а саме: пункту 43 глави 3 розділу ІІ Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року № 199 (зі змінами), та не виконано Рішення Комітету.
Разом з тим, як зауважено судом першої інстанції, позивач не заперечує, що розмір власного капіталу Товариства станом на 30.09.2024 становить 5972,80 тис грн, проте зазначає, що дотримується вимог Положення № 199, оскільки згідно із ч.3 статті 33 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» мінімальний розмір статутного капіталу особи-заявника не може бути меншим ніж: 3 мільйони гривень - у разі якщо особа-заявник має намір здійснювати діяльність фінансової компанії та надавати лише одну з фінансових послуг, передбачених пунктами 1, 3-5 частини першої статті 29 цього Закону.
Щодо вказаних доводів позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» мінімальний розмір статутного капіталу особи-заявника не може бути меншим ніж 3 мільйони гривень - у разі якщо особа-заявник має намір здійснювати діяльність фінансової компанії та надавати лише одну з фінансових послуг, передбачених пунктами 1, 3-5 частини першої статті 29 цього Закону.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» має ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати діяльність з надання фінансових послуг - факторингу, отже, мінімальний розмір статутного капіталу позивача не може бути меншим ніж 3 мільйони гривень.
При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивач помилково ототожнює необхідний мінімальний розмір статутного капіталу та розмір власного капіталу, оскільки власний капітал - це різниця між активами і зобов'язаннями підприємства (стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Постановою правління Національного банку України від 29.12.2023 №199 затверджено Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг (Положення №199). Це Положення розроблене згідно із Законами України "Про Національний банк України", "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (Закон про фінансові послуги), "Про страхування" (Закон про страхування), "Про кредитні спілки" (Закон про кредитні спілки), "Про споживче кредитування", "Про валюту і валютні операції" (Закон про валюту і валютні операції), "Про платіжні послуги" (Закон про платіжні послуги).
Пунктом 6 Положення №199 визначено, що це Положення визначає порядок та процедури авторизації діяльності осіб, які мають намір здійснювати/право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, включаючи вимоги, обов'язкові для виконання надавачами фінансових послуг, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Національний банк, під час здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг.
У відповідності до пункту 176 розділу 14. «Вимоги до фінансового стану небанківської фінансової установи» Заявник на дату подання заяви про видачу ліцензії на діяльність фінансової компанії/ліцензії на діяльність ломбарду, протягом строку розгляду такої заяви Національним банком зобов'язаний підтримувати розмір власного капіталу в розмірі не меншому, ніж встановлений частинами третьою і четвертою статті 33 Закону про фінансові послуги розмір статутного капіталу.
Фінансова компанія, ломбард, а також оператор поштового зв'язку, який має ліцензію на здійснення валютних операцій в частині торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, зобов'язані протягом строку дії ліцензії забезпечувати наявність власного капіталу, який дорівнює або перевищує розмір мінімального статутного капіталу, установленого частинами третьої і четвертою статті 33 Закону про фінансові послуги. Фінансова компанія зобов'язана протягом строку дії ліцензії дотримуватися також додаткових вимог до власного капіталу, визначених нормативно-правовим актом Національного банку про пруденційні вимоги до фінансових компаній.
Таким чином, Положенням №199 встановлена вимога забезпечувати наявність власного капіталу, який дорівнює або перевищує розмір мінімального статутного капіталу, установленого частинами третьої і четвертою статті 33 Закону про фінансові послуги саме для фінансових компаній, ломбардів, а також операторів поштового зв'язку, які мають ліцензію на здійснення валютних операцій в частині торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
Разом з тим, позивач, як суб'єкт, що мав ліцензію з правом надання фінансових послуг - факторингу не входить до коло визначених компаній, у зв'язку з чим, на нього розповсюджується вимога Положення №199 щодо обов'язку дотримуватись додаткових вимог до власного капіталу, визначених нормативно-правовим актом Національного банку про пруденційні вимоги до фінансових компаній.
Такі пруденційні вимоги до фінансових компаній визначені Положенням про пруденційні вимоги до фінансових компаній, затверджені постановою Правління Національного банку України від 27.12.2023 №192 (Положення №192).
Вказане Положення встановлює пруденційні вимоги щодо: 1) достатності власного капіталу фінансової компанії; 2) дотримання нормативу левериджу.
Вимоги цього Положення поширюються на фінансові компанії, крім Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. (пункти 3-4 Положення №192).
Згідно з пп.1 п 8 Положення №192 фінансова компанія зобов'язана щодня протягом усього строку дії ліцензії на діяльність фінансової компанії (далі - ліцензія): розраховувати на підставі даних бухгалтерського обліку, облікової системи фінансової компанії розмір свого власного капіталу та значення нормативу левериджу; виконувати вимоги щодо достатності власного капіталу, визначені в пунктах 12-16 цього Положення, та дотримуватися значення нормативу левериджу, визначеного в пункті 19 цього Положення.
Пунктом 12 Положення №192 встановлено, власний капітал фінансової компанії, до ліцензії якої включено право на надання одного (єдиного) виду фінансових послуг, є достатнім, якщо його розмір не менший ніж:
1) 20 мільйонів гривень - для надання гарантій;
2) 15 мільйонів гривень - для торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;
3) 10 мільйонів гривень - для надання коштів та банківських металів у кредит або факторингу, або фінансового лізингу.
Отже, з аналізу вищезазначених норм слідує, що розмір власного капіталу позивача, як установи, яка мала ліцензію з надання фінансової послуги факторинг, мав становити не менше 10 мільйонів гривень, натомість, значення розміру власного капіталу ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» станом на кінець дня 30.09.2024 становило 5 972 800 гривень, що вважається недостатнім розміром.
Таким чином, для виконання ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» пруденційної вимоги щодо достатності власного капіталу товариству не вистачало власного капіталу у розмірі 4 027 200 гривень, що відповідно є порушенням абзацу третього підпункту 1 пункту 8 Положення № 192, абзацу другого пункту 176 глави 14 розділу ІІ Положення № 199.
Стосовно доводів позивача щодо неможливості здійснення ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» діяльності з надання фінансових послуг та посилань на необґрунтованість рішення НБУ про відмову продовження строку виконання рішення про вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених порушень, то вони є безпідставними, з огляду на наступне.
Так, 04.10.2018 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/19045/17 в межах кримінального провадження №12013110000001043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2013 року накладено арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС», заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, учасником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕОН СІТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38347627, м.Київ, пров.Балтійський,20) та передано арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості.
У мотивувальній чистині ухвали від 04.10.2018 року зазначено, що корпоративні права ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС», які є предметами кримінально протиправних дій та набуті відповідними юридичними особами внаслідок вчинення кримінального правопорушення, являють собою речові докази у кримінальному провадженні №12013110000001043 та підлягають арешту на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України метою забезпечення їх збереження, запобігання їх пошкодженню, знищенню, перетворенню, відчуженню тощо.
Отже, з 04.10.2018 року на корпоративні права ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» в межах кримінального провадження №12013110000001043 від 16.10.2013 року накладено арешт та передано арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
22.12.2018 року між АРМА та товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Воздвиженка» укладено Договір управління майном (активами), за яким ТОВ «Житловий комплекс Воздвиженка» прийняв в управління корпоративні права- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 38150327), що становить 100% від статутного капіталу товариства, засновниками (учасниками) якого є товариство з обмеженою відповідальністю «НЕОН СІТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38347627).
04.09.2020 року рішенням №2 Єдиного Управителя корпоративними правами - часткою, яка становить 100% у статутному капіталі ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 38150327) з 21 липня 2020 року припинені повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» (ЄДРПОУ 38150327) - ОСОБА_1 та з 04.09.2020 року обрано новим одноосібним виконавчим органом (директор) Товариства ОСОБА_2 .
30.09.2021 року рішенням №3 Єдиного Управителя корпоративними правами - часткою, яка становить 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 38150327) з 30 вересня 2021 року припинені повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» (ЄДРПОУ 38150327) - ОСОБА_2 та з 01.10.2021 року обрано новим одноосібним виконавчим органом (директор) Товариства ОСОБА_3 .
10.08.2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/15397/22 в межах кримінального провадження №12019100000001275, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2019 року, в тому числі, накладено арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 38150327, м.Київ, пров. Балтійський, буд.20) на 100% частку в його статутному капіталі, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, учасником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕОН СІТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38347627, м. Київ, вул.Вікентія Хвойки, буд.21) та передано арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження його економічної вартості (Ухвала від 10.08.2022 року).
У мотивувальній частині ухвали від 10.08.2022 року зазначено, що корпоративні права, на які сторона обвинувачення просить накласти арешт, є знаряддями злочину, використовувалися для матеріального забезпечення злочину, водночас є об'єктом злочину і набуті відповідними юридичними особами внаслідок вчинення кримінального правопорушення, являють собою речові докази у кримінальному провадженні №12019100000001275, а тому підлягають арешту на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення їх збереження, запобігання їх пошкодженню, знищенню, перетворенню, відчуженню тощо.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 08.05.2024 року по справі №761/28820/23 (Ухвала від 08.05.2024 року) скасовано передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, речових доказів, корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 38150327, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20), 100% частку в його статутному капіталі, учасником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕОН СІТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38347627, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21) та передано зазначені активи, на які накладено арешт ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.08.2022 року у справі №761/15397/22 на відповідальне зберігання потерпілому Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ.» (ЄДРПОУ 30513086), поклавши на директора ОСОБА_4 , або на іншу уповноважену особу обов'язок здійснювати оперативне управління активами, забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, з правом передачі активів в оренду для отримання коштів з метою їх спрямування на покриття витрат щодо збереження активів в належному стані, зміни та/або розірвання та/або укладення правочинів та/або договорів та/або угод, щодо надання послуг з електро-, водо-, тепло- та газопостачання, телефонного зв'язку, а також з інших послуг, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням майна; права змінювати та/або розривати та/або укладати договори щодо охорони приміщень.
Позивач наголошує, що накладено арешт саме на 100% частку в його статутному капіталі ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» - відповідно на розмір статутного капіталу що становить 5 950 000,00 грн. Таким чином, з 04.10.2018 року управління корпоративними правами ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» здійснюється не власником.
Також позивач наголошує на тому, що жодних первинних документів щодо діяльності ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» у ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» немає, у тому числі, у ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» відсутня інформація щодо здійснення діяльності з надання фінансової послуги факторинг, включаючи інформацію щодо проведення останніх операцій із надання фінансової послуги/погашення заборгованості по наданій послузі, із зазначенням контрагентів, обсягів операцій, тощо.
03.06.2024 року вироком Печерського районного суду міста Києва у справі №761/28820/23 визнано винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 4 ст. 190 (в редакції, чинній станом на 26.04.2018), ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 (в редакції Закону чинній станом на 06.08.2012), ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 (в редакції Закону чинній станом на 06.08.2012), ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону чинній станом на 01.02.2013) КК України, цивільний позов ТОВ «УМК» задоволено та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «УМК» матеріальну шкоду у розмірі 2 288 538 629,76 грн, застосовано спеціальну конфіскацію, зокрема щодо корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 38150327, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20), 100% частку в його статутному капіталі, учасником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕОН СІТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38347627, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21).
27 листопада 2024 року ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС», направлено до Національного банку України клопотання про продовження строку виконання рішення про застосування заходу впливу №21/1603-рк від 25.11.2024, в якому повідомило Національний банк України щодо неможливості виконання рішення про застосування заходу впливу у встановлений строк, оскільки існують об'єктивні та незалежні від ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС», а саме:
- Управління ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» здійснюється не його власником. Корпоративні права ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» є речовим доказом, на які накладено арешт у кримінальному провадженні і вони передані на зберігання потерпілому;
- Корпоративні права ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» є об'єктом спеціальної конфіскації на підставі вироку, перегляд якого не завершений Київським апеляційним судом;
- Застосування Національним банком України заходів впливу до ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС», зокрема, позбавлення ліцензії також може утруднити виконання Вироку та знизити інвестиційну привабливість корпоративних прав та вартість за яку вони можуть бути реалізовані.
Також у Клопотанні ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» просило продовжити строк виконання рішення Національного банку України «Про вимогу до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДО СОЛЮШНС» про вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДО СОЛЮШНС» у відповідність з вимогами законодавства України» №21/1603-рк від 25.11.2024 до перегляду Київським апеляційним судом вироку Печерського районного суду міста Києва 03.06.2024 року по справі №761/28820/23 та реалізації корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Солюшнс» в межах виконання вироку.
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, у клопотанні ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» відсутній чітко визначений та обґрунтований строк до якого товариство просить продовжити виконання Рішення №1603-рк.
При цьому, позивач лише ставить строк виконання Рішення Комітету у залежність від результатів розгляду Київським апеляційним судом кримінальної справи №761/28820/23, строк апеляційного розгляду судом якої може бути більший ніж два місяці.
Також, у клопотанні ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» від 27.11.2024 не наведено та не обґрунтовано, яким чином накладення арешту у кримінальному провадженні на корпоративні права учасника ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» перешкоджатиме збільшенню розміру власного капіталу товариства.
Окрім того, і у відповіді відповідачу ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» не наведено конкретних заходів, спрямованих на виконання ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» Рішення № 1603-рк та строків їх реалізації, а також джерел, за рахунок яких ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» планує приведення розміру власного капіталу до встановлених пруденційних вимог у випадку зняття арешту на корпоративні права єдиного учасника (засновника) товариства - ТОВ «НЕОН СІТІ ГРУП».
Так, відповідно до частини шостої статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону. Згідно із частинами першою та четвертою статті 30 цього Закону загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства, а до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
Підприємство регулює різні види власного капіталу відповідно до вимог законодавства України та затверджених П(С)БО. Склад власного капіталу наведено у першому розділі пасиву Балансу (ф.№1) Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який включає статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.
Отже, поняття власного капіталу є ширшим ніж поняття статутного капіталу, а збільшення власного капіталу може відбуватися також шляхом збільшення інших складових власного капіталу (резервного капіталу, неоплаченого капіталу, вилученого капіталу, та/або нерозподіленого прибутку).
Таким чином, відсутність у ТОВ «КРЕДО СОЛЮШНС» інших джерел збільшення власного капіталу не є підставою для звільнення товариства від відповідальності за недотримання товариством пруденційної вимоги щодо достатності власного капіталу та нівелювати встановлене порушення.
Як уже було зазначено вище, у силу приписів статті 48 Закону № 1953-IX, Національний банк України має право застосувати такий захід впливу як відкликання ліцензії фінансової компанії, ломбарду.
При цьому, відповідно до пункту 5 частини першої статті 50 Закону про фінансові послуги, підпункту 4 пункту 809 глави 76 розділу ХІІ Положення № 199, підпункту 1 пункту 364 глави 48 розділу V Положення № 183 Регулятор приймає рішення про відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії, зокрема з підстави невиконання фінансовою компанією вимоги Регулятора про усунення виявлених порушень або вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг.
Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до фінансової компанії, ломбарду, їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі, має здійснюватися з урахуванням характеру допущених порушень, повторності та/або систематичності їх здійснення; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; особливостей виду діяльності на ринку фінансових послуг, характеру і обсягів послуг, які надаються; загального фінансового стану фінансової компанії, ломбарду, їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі; ступеня відповідальності фінансової компанії, ломбарду, рівня співпраці з Регулятором, наявності чи відсутності у фінансової компанії, ломбарду випадків притягнення до відповідальності за вчинення порушення законодавства України, а також заходів, вжитих фінансовою компанією, ломбардом з метою запобігання повторному вчиненню порушення; оцінки можливих негативних наслідків для клієнтів і кредиторів фінансової компанії, ломбарду або для фінансової стабільності (частина 5 статті 48 Закону № 1953-IX).
Так, колегія суддів зауважує, що оцінка, зокрема, майнового стану власників істотної участі та визнання відповідності майнового стану в небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України, здійснюється за результатами розгляду та аналізу поданих небанківськими фінансовими установами усіх документів, передбачених пунктом 1 Постанови №177. Неподання всіх документів унеможливлює розгляд НБУ питання про відповідність власників істотної участі у небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України.
Неможливість здійснення оцінки НБУ відповідності фінансового/майнового стану прямих і кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі створює суттєві ризики несвоєчасного або невиконання небанківською фінансовою установою власних зобов'язань перед клієнтами та іншими кредиторами, а відтак з метою досягнення мети державного регулювання ринку фінансових послуг НБУ повинен реагувати на такі порушення.
На думку колегії суддів, під час перебування країни у військовому стані, на державу покладено подвійний та посилений обов'язок захищати права, свободи громадян, які активно звертаються до компаній для захисту майнового інтересу, шляхом витребування у засновників таких компаній докази фінансової стабільності, є цілком обґрунтованими, що, у свою чергу, підтверджує адекватність та співмірність застосованого заходу впливу.
Беручи до уваги обставини даної справи та позицію Національного банку України, колегія суддів вважає, що рішення Національного банку України від 03 лютого 2025 року №21/118-рк «Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії» прийнято із дотриманням принципу співмірності (пропорційності), а також з урахуванням положень частини п'ятої статті 48 Закону про фінансові послуги, зокрема щодо характеру (обставин) та причин вчиненого позивачем порушення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДО СОЛЮШНС» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Мельничук В.П.
Повний текст виготовлено: 24 вересня 2025 року.