єдиний унікальний номер справи 531/2342/25
номер провадження 2-з/531/36/25
24 вересня 2025 Карлівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючої судді - Фисун Л.С.,
за участю секретаря судового засідання - Нагорної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Карлівка заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Лип'янка» про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
23 вересня 2025 року до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Лип'янка» про забезпечення позову, яка подана до подачі позовної заяви. Заява мотивована тим, що між ТОВ імені А.Л. Фисуна та Рахімовим Р.С. укладений Договір оренди землі № б/н від 16.09.2005 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5321682900:00:002:0560. Право оренди зареєстровано 11.05.2016 року, номер запису про інше речове право: 14484555. Протоколом загальних зборів № 148 від 05.09.2022 змінено найменування шляхом зміни назви з ТОВ імені А.Л. Фисуна на ТОВ «Лип'янка». Строк дії даного договору сплив 15.09.2025. ТОВ Лип'янка» повідомила орендодавця про намір скористатися переважним правом укладення договору оренди на новий строк, шляхом укладення додаткової угоди про поновлення договору. Заявник продовжує користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, земельна ділянка не поверталась, що підтверджується відсутністю складеного сторонами акту повернення земельної ділянки з оренди. На орендованій земельній ділянці знаходиться врожай кукурудзи. Товариство здійснює підготовку позовної заяви до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. На даний момент власник земельної ділянки має реальну можливість звернутись до державного реєстратора з заявою про припинення іншого речового права за договором оренди від 16.09.2005 та передати вказану земельну ділянку в оренду іншим особам або самостійно користуватися земельною ділянкою. У зв'язку з цим, просить вжити заходи забезпечення позову до його подання шляхом: - заборони державним реєстраторам, іншим суб'єктам та посадовим особам, які уповноважені на здійснення реєстраційних дій, здійснювати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо внесення відомостей про припинення права оренди, виключення відомостей державної реєстрації іншого речового права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5321682900:00:002:0560, площею 2.4627 га, номер запису про інше речове право 14484555; заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти дії, пов'язані із передачею у володіння або користування іншим особам земельну ділянку кадастровий номер 5321682900:00:002:0560; - заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, що перешкоджають ТОВ «Лип'янка» (ЄДРПОУ 32217731) у доступі до врожаю та здійсненні необхідних сільськогосподарських робіт (у тому числі збирання урожаю) на земельній ділянці кадастровий номер 5321682900:00:002:0560.
Заява розглядається в порядку статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення учасників справи.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно п. 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі №487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
З наданих заявником доказів слідує, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 2,4627 га, кадастровий номер 5321682900:00:002:0560, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 11.05.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5321682900:00:002:0560 за ТОВ Імені А.Л. Фисуна на підставі договору оренди землі від 16.09.2005 року та договору про внесення змін до договору оренди землі від 15.09.2015, строк дії: 15.09.2025.
ТОВ імені А.Л. Фисуна змінено найменування шляхом зміни назви на ТОВ «Лип'янка».
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника (позивача), а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно пункту 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд вважає, що обрані заявником способи забезпечення позову не забезпечать збалансованості інтересів сторін, так як їх застосування призведе до невиправданого обмеження права оренди, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до вирішення по суті позову, з яким має намір звернутися ТОВ «Лип'янка» щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
Крім того, як вбачається із заяви про забезпечення позову, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення відсутні (п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України). Разом з тим, зустрічне забезпечення має бути достатнім для відшкодування можливих збитків власників майна (відповідачів), які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Суд вважає, що негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову переважають настання заявлених можливих ризиків. Зокрема забезпечення позову призведе до використання земельної ділянки заявником наперед до вирішення по суті спору про визнання поновленим договору оренди на новий строк, що є не співмірними із позовними вимогами, які будуть заявлені ТОВ «»Лип'янка».ї
Разом з цим, суд також зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відповідача звернутись до державного реєстратора не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Фактично заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, що невжиття відповідних заходів в подальшому істотно ускладнить ефективний захист його прав.
Захід у виді заборони вчиняти дії, що перешкоджають ТОВ «Лип'янка» у доступі до збирання врожаю сільськогосподарських культур виходить за межі предмету спору, до якого врожай не відноситься.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, а тому слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 261, 353-355 ЦПК України, суд,
у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Л.С.Фисун