Постанова від 25.09.2025 по справі 160/21731/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21731/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року (суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією втрати частини доходу з 28.03.2018 на невиплачені у встановленому Законом розмірі суми;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією втрати частини доходу з дати переведення виплати пенсії через відділення поштового зв'язку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/21731/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/21731/23 набрало законної сили 14.12.2023.

Позивачка 02.09.2024 отримала виконавчі листи по справі №160/21731/23.

Вподальшому, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/21731/23 було задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, протягом 30 днів з моменту отримання копії ухвали, подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 в адміністративній справі № 160/21731/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 в задоволенні клопотання відповідача про прийняття та затвердження звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 по адміністративній справі №160/21731/23 було відмовлено. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення у справі №160/21731/23 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення в адміністративній справі №160/21731/23 в частині виплати заборгованості по пенсії за період з 01.06.2022 по 30.06.2025 у сумі 124 495,75 грн та компенсація втрати частини доходу у сумі 15 642, 71 грн., у строк, що не перевищує тридцяти днів з дня отримання даної ухвали.

08.07.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов звіт на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/21731/23.

В обґрунтування звіту відповідачем зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 160/21731/23 Головним управлінням поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з дати припинення, а саме з 01.06.2022. Заборгованість по пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 30.06.2025 у сумі 124 495,75 грн та компенсація втрати частини доходу в сумі 15 642,71 грн були перераховані у червні 2025 року на особистий рахунок ОСОБА_1 , відкритий у банківській установі АТ «ОТП БАНК», що підтверджується копією витягу з відомості на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки АТ «ОТП БАНК» у загальній сумі 140 138,46 грн. 18 червня 2025 року, згідно з довідкою про повернення сум пенсій на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України, банківська установа АТ «ОТП БАНК» повернула нараховані пенсійні кошти ОСОБА_1 в розмірі 140 138,46 грн за період з 01.06.2025 по 30.06.2025 з причини «рахунок закритий». Внаслідок повернення пенсійних коштів банківською установою, виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена з 01.07.2025. Листом відділу опрацювання документації № 3 управління з питань виплат Головного управління від 30.06.2025 № 0400-010403-8/124841, ОСОБА_1 повідомили про повернення нарахованих коштів банківською установою у зв'язку із закриттям рахунку. Їй запропоновано з'явитися особисто до Головного управління та надати заяву з банківської установи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року прийнято поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіт про виконання рішення Дніпропетровськоого окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/21731/23 та завершено процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/21731/2.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у прийнятті звіту. Накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф за не виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року по справі № 160/21731/23. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати протягом 30 діб новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року по справі № 160/21731/23.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суд першої інстанції не надав оцінку доводам та доказам наданим представником позивача про те, що позивачем неодноразово подавалися заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виплату пенсії позивачу на рахунок, який відкритий в АТ «Ощадбанк». Водночас управління ігнорує заяви АТ «Ощадбанк» та спрямовує виплату на закритий рахунок АТ «ОТП Банк». Зазначено, що Управлінню достовірно відомо з інших аналогічних справ, що всі рахунки пенсіонерів, що проживають за межами України, закриті АТ «ОТП Банк» наприкінці жовтня 2024 року, саме на прохання ПФУ. Крім того управління не має наміру здійснювати перерахунок розміру пенсії в порядку передбаченому Законом.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Також Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення ,,Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії від 07.05.2002», «Ромашов проти України від 27.07.2004», «Шаренок проти України від 22.02.2004» зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України (Sokur v. Ukraine)», №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine)», №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».

У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист (абзац восьмий підпункту 6.3 пункту 6).

Таким чином, розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Дослідивши зміст поданого відповідачем звіту суд встановив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 160/21731/23 Головним управлінням поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з дати припинення, а саме з 01.06.2022. Заборгованість по пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 30.06.2025 у сумі 124 495,75 грн та компенсація втрати частини доходу в сумі 15 642,71 грн були перераховані у червні 2025 року на особистий рахунок ОСОБА_1 , відкритий у банківській установі АТ «ОТП БАНК», що підтверджується копією витягу з відомості на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки АТ «ОТП БАНК» у загальній сумі 140 138,46 грн. 18 червня 2025 року, згідно з довідкою про повернення сум пенсій на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України, банківська установа АТ «ОТП БАНК» повернула нараховані пенсійні кошти ОСОБА_1 в розмірі 140 138,46 грн за період з 01.06.2025 по 30.06.2025 з причини «рахунок закритий». Внаслідок повернення пенсійних коштів банківською установою, виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена з 01.07.2025. Листом відділу опрацювання документації № 3 управління з питань виплат Головного управління від 30.06.2025 № 0400-010403-8/124841, ОСОБА_1 повідомили про повернення нарахованих коштів банківською установою у зв'язку із закриттям рахунку. Їй запропоновано з'явитися особисто до Головного управління та надати заяву з банківської установи.

Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо прийняття звіту та вважає, що суд першої інстанції, обмежившись лише наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області інформацією з приводу вчинених ним дій на виконання рішення суду від 13.11.2023 у справі № 160/21731/23, не встановив дійсних обставин щодо невиконання рішення суду у цій справі, залишив без з'ясування порушене заявницею питання не проведення пенсійним органом поновлення та перерахунку пенсії відповідно до рішення суду у цій справі.

Судом першої інстанції залишено поза увагою твердження позивачки про те, що рахунок в АТ «ОТП Банк» відкрито 31 грудня 2021 року. Управлінням кошти спрямовані в АТ «ОТП БАНК» у червні 2025 року, тобто, через 3 роки 6 місяців після відкриття рахунку.

Позивачкою неодноразово було надано заяви до пенсійного фонду про виплату пенсії на рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк», а саме заяви від 25.10.2024 та 10.01.2025.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після отримання відповідних заяв було обізнано щодо відкритого позивачкою рахунку в АТ «Ощадбанк» про що свідчать відповідні заяви, зокрема, від 25.10.2024 та 10.01.2025, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, пенсійним органом проігноровано відповідні заяви позивачки та перераховано кошти на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 160/21731/23 за період з 01.06.2022 по 30.06.2025 у сумі 124 495,75 грн та компенсація втрати частини доходу в сумі 15 642,71 грн на рахунок, відкритий у банківській установі АТ «ОТП БАНК», що підтверджується копією витягу з відомості на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки АТ «ОТП БАНК» у загальній сумі 140 138,46 грн.

Залишено поза увагою судом першої інстанції і постанова державного виконавця від 28.04.2025 ВП № 760710723 про закінчення виконавчого провадження, за інформацією якої відповідачем (боржником) рішення суду не виконано в повному обсязі.

Отже, встановлені у цій справі обставини не дають підстав стверджувати про те, що відповідачем виконано рішення суду, як про те зазначив суд першої інстанції.

Тому, приймаючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.07.2025 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 160/21731/23, суд першої інстанції не врахував вказаних обставин та дійшов помилкових висновків про необхідність прийняття такого звіту.

Також, колегія суддів наголошує, що відповідно до приписів ст.382 КАС України саме суд першої інстанції наділений повноваженнями за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення заяви в порядку ст.382 КАС України, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 317, 321 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

Попередній документ
130510063
Наступний документ
130510065
Інформація про рішення:
№ рішення: 130510064
№ справи: 160/21731/23
Дата рішення: 25.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.04.2025)
Дата надходження: 23.04.2025
Предмет позову: Заява про встановлення судового контролю