25 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 205/12411/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.
розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Новокадацького районного суду міста Дніпра від 15 серпня 2025 року (суддя Мовчан Д.В.) у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України громадянина російської федерації,-
Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України громадянина російської федерації.
Рішенням Новокадацького районного суду міста Дніпра від 15 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не взяв до уваги, що введення воєнного стану в Україні не припиняє обов'язку іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, дотримуватись правил перебування в Україні та виїхати з України після закінчення терміну перебування.
Представник позивача апеляційну скаргу підтримав.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспортний документ громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданий 03.06.2021.
Відповідач прибув на територію України 19.08.2021 року через УПП «Гоптівка» Державної прикордонної служби України по паспортному документу для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 03.06.2021 року Генеральним консульством рф у м. Харкові, терміном дії до 03.06.2026 року, з метою оформлення посвідки на тимчасове проживання (підстава - шлюб з громадянкою України).
Відповідач прибув до України в 2009 році, а 20.12.2013 відповідач уклав шлюб з громадянкою України - ОСОБА_2 . При цьому остання посвідка на тимчасове проживання була отримана 30 червня 2021 року, строк дії якої закінчився 16 червня 2022 року.
27 жовтня 2022 року органом ДМС прийнято постанову про накладення на відповідача адміністративного стягнення серії ПН МДН N 004285, у зв'язку з тим, що останній з 16 червня 2022 року мешкає на території України по недійсним документам та ухиляється від виїзду з території України, чим порушує ч.1,3 ст.3, ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.2 Порядку, затвердженого ПКМУ №150 від 15 лютого 2012 року, що є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 КУпАП, та на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Крім того, 27 жовтня 2022 року органом ДМС прийнято рішення N14 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, яким позивача зобов'язано покинути територію України не пізніше 26 листопада 2022 року (а.с.135-137).
Рішенням Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська від 20 червня 2023 року (справа № 204/10229/22) визнано протиправним та скасовано рішення №14 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 27 жовтня 2022 року, винесене Чечелівським відділом у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 . Означене судове рішення набуло чинності у передбаченому законом порядку після його перегляду судом апеляційної інстанції.
За фактом порушення строку перебування в Україні, уповноваженими посадовими особами ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 007258 від 10.07.2025 року, у якому зафіксовано порушення законодавства, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 007247 від 10.07.2025 року, відповідно до якої на вищевказаного громадянина російської федерації накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. 00 коп.
Судом встановлено, також, що за фактом порушення строку перебування в Україні, уповноваженими посадовими особами ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АР МДН № 007349 від 13.08.2025 року, у якому зафіксовано факт порушення законодавства, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст. 203 КупАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 007238 від 13.08.2025 року, відповідно до якої на вищевказаного громадянина російської федерації накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн. 00 коп.
Рішенням № 1216100100000522 про примусове видворення з України громадянина російської федерації ОСОБА_1 , виданим 13.08.2025 року відділом № 7 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, вирішено примусово видворити з України громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що з боку позивача не надано суду достатніх, належних та допустимих доказів щодо переховування відповідача від працівників ГУ ДМС України у Дніпропетровській області та правоохоронних органів. Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач не йде на співпрацю із органами державної влади України та відмовляється співпрацювати під час процедури його ідентифікації чи легалізації статусу.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ч.1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Судом було вірно зазначено, що з огляду на приписи п.6 ч.1 ст.1, ч.3 ст.3, ч.16 ст.4, ч.1 і ч.3 ст.9, ч.1 і ч.2 та ч.5 ст.26, ч.1 і ч.4 ст.30, ст.31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI; а також на п.1 і п.5 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110, в затримання в установленому порядку та поміщення іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, до пункту тимчасового перебування може відбуватися за наявності умов саме неможливості ідентифікувати іноземця або особу без громадянства та задля забезпечення примусового видворення чи реадмісії якщо є підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилитиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Суд вірно взяв до уваги, що позивачу відомі усі дані про особу відповідача, а саме його прізвище, ім'я, по батькові, дату, місяць та рік народження, відомості про громадянство, сімейний стан та постійне місце проживання. Особа відповідача є ідентифікованою, що підтверджується у тому числі посвідкою на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_3 терміном дії до 16.06.2022, зазначеними у справі протоколами у справах про адміністративне правопорушення, та постановами про адміністративне правопорушення, що винесені по відношенню до відповідача.
Суд вірно врахував відсутність доказів ухилення відповідача від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач ухилятимиться від виконання такого рішення.
Суд вірно врахував, відсутність доказів, що відповідач під час перебування в Україні не порушував громадський порядок.
Суд вірно взяв до уваги, після сплину строку дії посвідки на тимчасове проживання відповідач вчиняв дії щодо легалізації свого положення в Україні шляхом звернення до компетентних органів міграційної служби України щодо продовження строку перебування в Україні, що не відбулось через незалежні від відповідача обставини, які пов'язані із введенням воєнного стану в Україні та зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру постановою Кабінету Міністрів України N 165 від 28.02.2022 .
Матеріали справи не містять доказів щодо переховування відповідача від працівників ГУ ДМС України у Дніпропетровській області та правоохоронних органів, що відповідач не йде на співпрацю із органами державної влади України та відмовляється співпрацювати під час процедури його ідентифікації чи легалізації статусу.
Суд вірно врахував встановлені обставини щодо законності підстав в'їзду відповідача на територію України, мети та легалізації перебування на території України, наявність тривалого шлюбу із громадянкою України
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Новокадацького районного суду міста Дніпра від 15 серпня 2025 року у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України громадянина російської федерації залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш