24 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6883/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
секретар Корсун Ю.В.
за участі представника позивача Погребняк Г.О.
представників відповідача Орлянської М.В., Андрейченко Т.А.,
розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року (суддя Царікова О.В., повне судове рішення складено 28 квітня 2025 року) в справі № 160/6883/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 листопада 2024 року №0705822302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 2 714 360,25 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 2 476 491,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 237 869,25 грн.
Позивачем 28 березня 2025 року подана до суду першої інстанції заява про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахування грошового зобов'язання у вигляді податку з доходів з джерелом походження з України на користь нерезидента ТОВ «Мессе Дюссельдорф Москва», пункт другий позовних вимог викладено в наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» № 0705822302 від 14.11.2024 року в частині нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 2 681 120,20 грн.».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0705822302 від 14.11.2024 (форми "Д") в частині суми нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 2 681 120,25 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повному обсязі.
Стосовно правовідносин позивача з нерезидентом HOSOKAWAALPINE (Німеччина) зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що довідка про податкове резидентство HOSOKAWAALPINE (Німеччина) від 28.08.2024 №103/115/60358К04 видана не на момент виплати доходу нерезиденту (2020-2021 роки), а у 2024 році, що суперечить вимогам п.103.2 ст.103 ПК України.
Копія довідки не відповідає вимогам ст. 103 ПК України та не відповідає формі довідки, яка затверджена Федеральним Міністерством фінансів Німеччини та видається всіма федеральними Землями за єдиною формою (034450).
Щодо застосування права на податкову пільгу до доходів, які виплачуються на користь нерезидентів, то слід дотримуватися таких вимог: оригінал довідки має бути наявний у податкового агента на момент виплати, довідка повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України, довідка дійсна лише протягом того року, в якому вона видана, та при виплаті доходу слід враховувати, що довідка має бути на дату виплати.
Виплати ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» за наданий об'єм робіт на користь нерезидента HOSOKAWAALPINE (Німеччина) вважаються доходами із джерелом їх походження з України, так як відповідно до п. 186.3 ст. 186 ПК України місцем постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Зауважує, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 статті 103 ПК України.
Щодо правовідносин позивача з нерезидентом Haver&BoeckeroHG (Німеччина) зазначає, що під час проведення перевірки позивачем надано копію довідки від 05.09.2024, яка видана податково-фінансовим управлінням Німеччини з метою звільнення від оподаткування відповідно до Угоди про уникнення подвійного оподаткування між Федеративною Республікою Німеччини та Україною, яка підтверджує, що компанія Haver&BoeckeroHG у 2021 році є резидентом Федеративної Республіки Німеччини. Документ апостильовано, перекладено на українську мову та нотаріально завірено. Документ не містить перекладу першої сторінки та не підписаний.
Судом першої інстанції не враховано, що довідка видана не на момент виплати доходу нерезиденту (2021 рік), а у 2024 році, що суперечить вимогам п. 103.2 ст. 103 ПК України.
В порушення п. 103.10 ст. 103 ПК України ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» до перевірки не надано документи (довідка, сертифікат) стосовно нерезидента Haver&BoeckeroHG (Німеччина), які підтверджують статус податкового резидента і надає право скористатися перевагами Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів шляхом звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.
Виплати ТОВ «РЕНТА-ПРИМ» за наданий об'єм робіт на користь нерезидента Haver&BoeckeroHG (Німеччина) вважаються доходами із джерелом їх походження з України, так як відповідно до п. 186.3 ст. 186 ПК України місцем постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Щодо правовідносин позивача з нерезидентом ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTDSti. (Туреччина) зазначає, що під час проведення перевірки позивачем надано копії довідки від 03.10.2024 №088003, видана управлінням податкової інспекції Коджаелі адміністрації податкового управління Міністерства Казначейства та фінансів Республіки Туреччини, яка підтверджує, що компанія ABSRobotic Otomasyon Sistem leriLTDSti була резидентом Туреччини в 2023 році, в зв'язку з чим, з неї стягується корпоративний податок Туреччини за прибутки, отримані в масштабах всього світу. Довідку надано відповідно до Угоди про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків на прибутки та на капітал, укладеної між урядом Республіки Туреччини та Урядом України, документ підписаний керівником податкової інспекції Коджаелі адміністрації податкового управління Міністерства Казначейства та фінансів. Документ апостильовано, перекладено на українську мову та нотаріально завірено.
Судом першої інстанції не враховано, що довідка видана не на момент виплати доходу нерезиденту (2023 рік), а у 2024 році, що суперечить вимогам п. 103.2 ст. 103 ПК України, в якому зазначено: особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Щодо правовідносин з нерезидентом UAB «FERATRANSA» (Литва) апелянт звертає увагу, що платежі, які резиденти України сплачують резидентам Литви за користування (у тому числі оперативний лізинг) промислового, комерційного та наукового обладнання, розглядаються як роялті, щодо яких застосовується ст. 12 Конвенції з Литвою. Характеристика платежу як роялті вимагає, щоб український резидент використовував відповідне обладнання в комерційних цілях (наприклад, здійснював експлуатацію обладнання у своїй діяльності з основною метою отримання прибутку).
Відтак, реалізація Україною свого права на оподаткування відповідно до Конвенції має право вимагати сплати податку в Україні у джерела виплати на платежі, які компанії-резиденти України здійснюють резидентам Литви за користування (оренду) обладнанням, оскільки ці платежі розглядаються як роялті відповідно до п. 3 ст. 12 Конвенції з Литвою. При цьому застосовуються такі ставки податку на доходи нерезидентів: - коли відповідний платіж (винагорода, компенсація), що виплачується на користь резидентів Литви, є лізинговою/орендною платою лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди і такий платіж не є фрахтом (у значенні підпункту 14.1.260 пункту 14.1 статті 14 Кодексу) - податок має справлятися за ставкою 10%. При оподаткуванні таких операцій загальний розмір ставки податку на доходи нерезидентів, визначений пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 розділу ІІІ ПК України, обмежено розміром, встановленим п. 2 статті 12 Конвенції.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання за 2024 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.07.2024 року №3138-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “РЕНТА-ПРИМ» призначено та проведено з 26.08.2024 року по 04.10.2024 року документальну планову виїзну перевірку ТОВ “РЕНТА-ПРИМ» за період діяльності: з 01.01.2017 року - 30.06.2024 року з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ “РЕНТА-ПРИМ» №2964/04-36-07-04/37213176 від 11.10.2024 року.
Висновками акту перевірки встановлено, зокрема, порушення: п.103.10 ст.103, п. 141.4.1, 141.4.2 п. 141.4 ст.141 ПК України, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів у загальній сумі 2 476 491 грн., в т.ч.: щодо ТОВ “Мессе Дюссельдорф Москва» (Російська Федерація) за IV квартал 2019 року на суму 26 592 грн, щодо Науег & Воесkег оНG (Німеччина) за IV квартал 2021 року на суму 54 293 грн., щодо ABS Robotic Оtomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина): на загальну суму 235 157 грн., в тому числі:? ? за І півріччя 2023 року на суму 77 439 грн., за III квартал 2023 року на суму 36 042 грн., за IV квартал 2023 року на суму 121 676 грн.; щодо HOSOKAWA ALPINE? ? (Німеччина) на загальну суму 2 069 287,00 грн., а саме: за три квартали 2020 року на суму 459 570 грн., за IV квартал 2020 року 236 691 грн., за І півріччя 2021 року 541 316 грн., за IV квартал 2021 року на суму 141 982 грн., за IV квартал 2022 року 179 645 грн, за І квартал 2023 року на суму 183 821 грн., за IV квартал 2023 року на суму 326 262 грн.; UAB “FERATRANSA» (Литва): на загальну суму 91 162 грн., а саме за І квартал 2021 року на суму 6 428 грн, за І півріччя 2021 року на суму 77 086 грн., за III квартал 2021 року 7 648 грн».
На підставі акту перевірки № 2964/04-36-07-04/37213176 від 11.10.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0705822302 від 14.11.2024 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ “РЕНТА-ПРИМ» за платежем “Податок на прибуток іноземних юридичних осіб» на загальну суму у розмірі 2 714 360,25 грн. (два мільйона сімсот чотирнадцять тисяч триста шістдесят гривень 25 копійок), у тому числі 2 476 491 грн - за податковим зобов'язанням та 237 869,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Рішенням про результати розгляду скарги №2999/6/99-00-06-01-01-06 від 31.01.2025 року, винесеним Державною податковою службою України, вирішено залишити скаргу без задоволення, а податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області? ? №0705822302 від 14.11.2024 року - без змін.
Також судом першої інстанції встановлено, що висновок відповідача ґрунтується на тому, що ТОВ “РЕНТА ПРИМ» при виплаті доходів компаніям “Науег & Воесkег оНG (Німеччина), HOSOKAWA ALPINE? ? (Німеччина), ABS Robotic Оtomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) та UAB “FERATRANSA» (Литва) неправомірно застосовано пільги по оподаткуванню, які передбачені положеннями Конвенцій між Урядами ФРН, Литовської Республіки та Туреччини і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування.
Суд першої інстанції, зазначивши, що належними доказами (довідками про податкове резидентство) підтверджено, що компанії Haver & Boecker оHG та HOSOKAWA ALPINE є резидентами ФРН, дійшов висновку, що позивачем правомірно не утримано податок в розмірі 15% з доходів, у зв'язку з чим відповідно відсутні підстави для донарахування такого податку.
Аналогічного висновку суд першої інстанції дійшов стосовно правовідносин позивача із компанією ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина), вказавши, що наявність довідок про підтвердження бенефіціарним отримувачем доходу податкового резидентства Туреччини є підставою для висновку, що позивачем правомірно не утримано податок в розмірі 15% з доходів, виплачених ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина), у зв'язку з чим відповідно відсутні підстави для донарахування такого податку.
Стосовно відносин з компанією UAB «FERATRANSA» (Литва) судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та UAB «FERATRANSA»?укладено договір №FT-20210115 від 15.01.2021 року, за яким нерезидентом отримано послуги з подачі приватних критих вагонів для перевезення заявлених замовником вантажів від нерезидента.
При цьому суд першої інстанції вважав доведеним, що криті вагони, надані позивачу за договором, є типовими моделями вагонів-платформ, які є серійною продукцією, не є інноваційним новим обладнанням, пов'язаним з авторським правом, не є передовими та такими, що вироблені за проектами, які містять ноу-хау; договір, укладений між позивачем та нерезидентом, не містить жодних істотних умов ліцензійних договорів та не відносяться до договорів у сфері інтелектуальної власності, на підставі яких можуть нараховуватися та сплачуватися роялті.
Тому суд першої інстанції вважав, що висновок відповідача про оподаткування виплачених позивачем доходів за договором з нерезидентом за ставкою 10 відсотків не відповідає нормі частини першої статті 7 Угоди між Урядом України і Урядом Литовської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, та про помилковість висновку відповідача, що? доходи, виплачені на користь нерезидента UAB «FERATRANSA» (Литва) повинні оподатковуватися з урахуванням граничної межі податку, що встановлена у статті 12 «Роялті» Конвенції і складати 10 відсотків від суми таких доходів та сплачується за рахунок таких доходів.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0705822302 від 14.11.2024 року щодо сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій в частині суми у розмірі 2 681 120,20 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Рента-Прим» за період діяльності з 01 січня 2017 року по 30 червня 2024 року з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки №2964/04-36-07-04/37213176 від 11 жовтня 2024 року, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 103.10 ст. 103, п. 141.4.1, 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів у загальній сумі 2 476 491 грн, у тому числі:
щодо ТОВ «Мессе Дюссельдорф Москва» (Російська Федерація) за IV квартал 2019 року на суму 26 592 грн;
щодо Науег & Воесkег оНG (Німеччина) за IV квартал 2021 року на суму 54 293 грн;
щодо ABS Robotic Оtomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) на загальну суму 235 157 грн, в тому числі:? ?за І півріччя 2023 року на суму 77 439 грн, за III квартал 2023 року на суму 36 042 грн, за IV квартал 2023 року на суму 121 676 грн;
щодо Hosokawa Alpine (Німеччина) на загальну суму 2 069 287,00 грн, а саме: за три квартали 2020 року на суму 459 570 грн, за IV квартал 2020 року - 236 691 грн, за І півріччя 2021 року - 541 316 грн, за IV квартал 2021 року - 141 982 грн, за IV квартал 2022 року - 179 645 грн, за І квартал 2023 року - 183 821 грн, за IV квартал 2023 року на суму 326 262 грн;
щодо UAB «Feratransa» (Литва) на загальну суму 91 162 грн, а саме за І квартал 2021 року на суму 6 428 грн, за І півріччя 2021 року на суму 77 086 грн, за III квартал 2021 року - 7 648 грн.
На підставі наведеного акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 14 листопада 2024 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0705822302 про збільшення ТОВ «Рента-Прим» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму у розмірі 2 714 360,25 грн, у тому числі 2 476 491 грн - за податковим зобов'язанням, 237 869,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №2999/6/99-00-06-01-01-06 від 31 січня 2025 року скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення рішення №0705822302 від 14 листопада 2024 року - без змін.
Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням є висновок контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті доходу з джерелом походження з України внаслідок неправильного застосування пільг з оподаткування, передбачених положеннями Конвенцій між Урядами ФРН, Литовської Республіки та Туреччини і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно.
Судом встановлено, що ТОВ «Рента-Прим» за контрактом №1501-001 від 15 січня 2020 року отримано послуги з інжинірингу товару та нагляду за роботою товару, який поставлений від нерезидента Haver & Boecker оHG (Німеччина).
На виконання умов контракту нерезидентом надані послуги на суму 10000,00 євро згідно з актом наданих послуг від 30 листопада 2021 року з наладки обладнання, а саме: інжиніринг товару та нагляд за роботою товару.
На розрахунковий рахунок нерезидента-контрагента позивачем перерахована оплата на суму 10000,00 євро (еквівалент - 307 661,00 грн) платіжним дорученням № 336 від 21 грудня 2021 року.
ТОВ «Рента-Прим» за контрактами № М1-250767-01 від 11 липня 2018 року та №М-2030591-01 від 22 березня 2021 року отримано послуги з інжинірингу, шефмонтажу, механічної пусконаладки товару від нерезидента Hosokawa Alpine (Німеччина).
На виконання умов контракту № М1-250767-01 нерезидентом надані послуги на суму 120 000,00 євро згідно з актом наданих послуг №1 від 16 липня 2020 року.
На розрахунковий рахунок нерезидента-контрагента здійснено оплату на суму 80 000,00 євро (еквівалент - 2 604 232,00 грн) платіжним дорученням №175 від 20 серпня 2020 року, оплату на суму 40 000,00 євро (еквівалент - 1 341 248,00 грн) платіжним дорученням №197 від 22 жовтня 2020 року.
Ha виконання умов контракту №М1-250767-01 нерезидентом надані послуги на суму 217 925,00 євро згідно з актом наданих послуг №б/н від 22 квітня 2022 року.
На розрахунковий рахунок нерезидента-контрагента здійснено оплату на суму на суму 65 377,50 євро (еквівалент - 2 210 432,88 грн) платіжним дорученням №240 від 23 квітня 2021 року, оплату на суму 26 151,00 євpo (еквівалент - 857 025,80 грн) платіжним дорученням №269 від 17 червня 2021 року, оплату на суму 26 151 євро (еквівалент - 804 564,28 грн) платіжним дорученням №334 від 21 грудня 2021 року, оплату на суму 26 151,00 євро (еквівалент- 101 798,82 грн) платіжним дорученням №375 від 15 грудня 2022 року, оплату на суму 26 151,00 євро (еквівалент - 1 041 654 ,48 грн) платіжним дорученням №376 від 02 лютого 2023 року, оплату на суму 47 943,50 євро (еквівалент - 1 848 816,43 грн) платіжним дорученням №406 від 30 жовтня 2023 року.
ТОВ «Рента-Прим» за контрактом № 03032023 від 03 березня 2023 року отримано послуги від нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) щодо сервісного обслуговування пакувального обладнання.
На виконання умов контракту нерезидентом надані послуги на суму 12 000,00 дол. США згідно з актом наданих послуг Моб/н від 08 травня 2023 року, на суму 5 585,00 дол. США згідно з актом наданих послуг від 31 липня 2023 року, на суму 18 700,00 дол. США згідно акту наданих послуг № б/н від 19 січня 2024 року.
На розрахунковий рахунок нерезидента-контрагента ТОВ «Рента-Прим» здійснено оплату на суму 12 000,00 дол. США (еквівалент - 438 823,20 грн) платіжним дорученням №о391 від 11 травня 2023 року, оплату на суму 5 585,00 дол. США (еквівалент - 204 235,63 грн) платіжним дорученням № 399 від 04 серпня 2023 року, оплату на суму 18 700,00 дол. США (еквівалент - 689 498,92 грн) платіжним дорученням №o414 від 12 грудня 2023 року.
ТОВ «Рента-Прим» як замовником укладено з нерезидентом UAB «Feratransa» (Литва) як виконавцем договір № FT-20210115 від 15 січня 2021 року, на виконання умов якого нерезидентом надано послуги з подачі приватних критих вагонів для перевезення заявлених замовником вантажів від нерезидента, що підтверджено експортними накладними та актами виконаних робіт.
На розрахунковий рахунок нерезидента-контрагента позивачем здійснено оплату на суму 2070 дол. США (еквівалент - 57 854.84 грн) платіжним дорученням №222 від 25 лютого 2021 року, оплату на суму 20 70 дол. США (еквівалент - 57 737,06 грн) платіжним дорученням №232 від 08 квітня 2021 року, оплату на суму 2982 дол. США (еквівалент - 83 426,82 грн) платіжним дорученням №234 від 09 квітня 2021 року, оплату на суму 5 052 дол. США (еквівалент - 13 8760,35 грн) платіжним дорученням №255 від 21 травня 2021 року, оплату на суму 5052 дол. США (еквівалент - 139 051,35 грн) платіжним дорученням №258 від 28 травня 2021 року, оплату на суму 5052 дол. США (еквівалент - 136 382,28 грн) платіжним дорученням №266 від 15 червня 2021 року, оплату на суму 5052 дол. США (еквівалент - 138 406,61 грн) платіжним дорученням №274 від 29 червня 2021 року, оплату на суму 2526 дол. США (еквівалент - 63 832,74 грн) платіжним дорученням №277 від 07 липня 2021 року.
Спірним в цій справі є питання правомірності збільшення позивача суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті доходу з джерелом походження з України внаслідок неправильного застосування пільг з оподаткування, передбачених положеннями Конвенцій між Урядами ФРН, Литовської Республіки та Туреччини і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України, доход з джерелом походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до підпункту 134.1.3 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є, зокрема, дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, у пункті 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (пункт 137.3 статті 137 ПК України).
Особливості оподаткування нерезидентів установлені пунктом 141.4 статті 141 ПК України.
Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (абзац б) підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України); роялті (абзац в) підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України); лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди абзац ґ) підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України); інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (абзац к) підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України).
Згідно з підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними статтею 141 ПК України.
Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Особливості застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України врегульовано статтею 103 ПК України.
Згідно з пунктами 103.2, 103.3 статті 103 ПК України порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України.
Відповідно до пункту 103.2 статті 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
За визначенням, наведеним у пункті 103.3 статті 103 ПК України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерелом їх походження з України, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 103.5 статті 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Пунктом 103.6 статті 103 ПК України визначено, що у разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
Стосовно збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб по взаємовідносинах позивача з компаніями? Науег & Воесkег оНG (Німеччина), Hosokawa Alpine?(Німеччина) суд зазначає наступне.
Доходи, що виплачувались ТОВ «Рента-Прим» на користь нерезидентів Haver & Boecker oHG та Hosokawa Alpine (Німеччина) у перевіряємому періоді, є доходами із джерелом їх походження з України в розумінні підпункту 141.4.1 пункту 141.1 статті141 ПК України.
ТОВ «Рента-Прим» податок з доходів зазначених нерезидентів із джерелом їх походження з України у розмірі 15% не задекларовано та до бюджету не сплачено у зв'язку із застосуванням положень міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.
ТОВ «Рента-Прим» отримано від компанії Науег & Воесkег оНG (Німеччина) та від Hosokawa Alpine (Німеччина) довідки про підтвердження статусу податкового резидента країни (ФРН), з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.
Відповідно до пункту 3.2 статті 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно підписана 03 липня 1995 року, ратифікована Україною 22 листопада 1995 року, набула чинності для України 04 жовтня 1996 року.
Статтею 21 Конвенції між Урядом України і Федеративною Республікою Німеччини про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно, яка ратифікована 22 листопада 1995 року, установлено наступне:
1. Види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йде мова в попередніх статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходів інших, ніж доходи від нерухомого майна, визначеного в пункті 2 статті 6 цієї Конвенції, якщо одержувач таких доходів є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги через розташовану там постійну базу, і право або майно, у зв'язку з яким одержано доходи, дійсно пов'язані з таким постійним представництвом або постійною базою. У такому випадку застосовуються положення статті 7 або статті 14 цієї Конвенції, у залежності від обставин.
Судом встановлено, що ТОВ «Рента-Прим» надано контролюючому органу довідку від 05 вересня 2024 року, видану податково-фінансовим управлінням Німеччини, яка підтверджує, що Haver & Boecker оHG у 2021 році є резидентом ФРН. Довідка належним чином легалізована та перекладена на українську мову.
Отже, у довідці підтверджено статус податкового резидента компанії Haver & Boecker оHG (Німеччина) станом саме за 2021 рік, тобто на момент виплати доходу.
Крім того, позивачем надано контролюючому органу копії довідки, виданої 11 серпня 2020 року податковим управлінням міста Аугсбург, яка підтверджує, що Hosokawa Alpine, Акціонерне товариство (Німеччина), податковий номер 103/115/60358, є податковим резидентом Німеччини, а також довідки, виданої 02 березня 2022 року, податковим управлінням міста Аугсбург, яка підтверджує, що Hosokawa Alpine, Акціонерне товариство, податковий номер 103/115/60358, є податковим резидентом Німеччини відповідно до умов Угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між ФРН та Україною, з офіційним перекладом на українську мову.
Також позивачем надано контролюючому органу під час перевірки довідку про податкове резидентство від 28 серпня 2024 року №103/115/60358K04, видану податковим управлінням міста Аугсбург, яка підтверджує, що Hosokawa Alpine, Акціонерне товариство, податковий номер 103/115/60358, є резидентом Німеччини у період 2017-2024 років відповідно до умов Угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між Німеччиною та Україною. Документ апостильовано, перекладено на українську мову та переклад нотаріально засвідчено.
Виходячи з приписів пункту 103.2 статті 103 ПК України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Відповідачем не доведено, що на дату виплати доходів компанії Haver & Boecker оHG (Німеччина) та Hosokawa Alpine (Німеччина) не були резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, та не були бенефіціарними власниками отриманих доходів.
Враховуючи наведені обставини, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність не утримання позивачем податку з доходів нерезидентів Haver & Boecker оHG (Німеччина) та Hosokawa Alpine (Німеччина) в розмірі 15% та, відповідно, про відсутність підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб частині, що стосується Haver & Boecker оHG (Німеччина) та Hosokawa Alpine (Німеччина).
Доводи апелянта в цій частині зводяться до того, що надані позивачем довідки про податкове резидентство видані не на момент виплати доходу нерезидентам (2020-2021 роки - Hosokawa Alpine, 2021 рік - Haver & Boecker оHG), а у 2024 році.
Суд з цього питання звертає увагу, що позивач обґрунтував неможливість надання оригіналів довідок на момент виплати доходу у зв'язку їх втратою при переїзді в інше офісне приміщення та перевезення документів на початку повномасштабного вторгнення в лютому-березні 2022 року, а відповідачем не спростовано таких доводів позивача.
Крім того, видані податковими органами Німеччині довідки (сертифікати) про підтвердження статусу податкового резидента підтверджують статус резидентів Німеччини, а саме довідка про податкове резидентство від 28 серпня 2024 року №103/115/60358K04, видана податковим управлінням міста Аугсбург, яка підтверджує, що Hosokawa Alpine, податковий номер 103/115/60358, є резидентом Німеччини у період 2017-2024 роки відповідно до умов Угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між Німеччиною та Україною; довідка від 05 вересня 2024 року, видана податково-фінансовим управлінням Німеччини, підтверджує, що компанія Haver & Boecker оHG у 2021 році була резидентом ФРН.
Надані позивачем довідки належним чином легалізовані та перекладені на українську мову, довідки підтверджують статус податкового резидента цих компаній саме на момент виплати доходу, що відповідає вимогам статті 103 ПК України.
Крім того, суд зауважує, що законодавством України не встановлені конкретні критерії до документів, що підтверджують статус податкового резидента в іноземній державі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 820/11305/15, довідка про статус податкового резидента повинна бути видана за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, належним чином легалізована, перекладена та має містити відомості, що підтверджують статус податкового резидента та те, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Також апелянтом не доведено, що довідки не відповідають формі довідки, яка затверджена Федеральним Міністерством фінансів Німеччини та видається всіма федеральними Землями за єдиною формою (034450).
Стосовно збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб по взаємовідносинах позивача з компанією ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) суд зазначає наступне.
Доходи, що виплачувались ТОВ «Рента-Прим» на користь нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) у перевіряємому періоді, є доходами із джерелом їх походження з України в розумінні підпункту 141.4.1 пункту 141.1 статті141 ПК України.
ТОВ «Рента-Прим» податок з доходів зазначених нерезидентів із джерелом їх походження з України у розмірі 15% не задекларовано та до бюджету не сплачено у зв'язку із застосуванням положень міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.
ТОВ «Рента-Прим» отримано від компанії ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) довідку про підтвердження статусу податкового резидента країни (Туреччина), з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.
Відповідно до абзацу к) підпункту 141.4.1 пункту 141.1 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні".
Відповідно до статті 21 Конвенції між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, яка набула чинності 29 квітня 1998 року:
1. Види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йде мова у попередніх статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходів інших ніж доходи від нерухомого майна, визначеного в пункті 2 статті 6, якщо одержувач таких доходів є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, або надає в цій другій Договірній Державі незалежні особисті послуги з розташованої в ній постійної бази, і право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дійсно пов'язані з таким постійним представництвом або постійною базою. У такому випадку залежно від обставин застосовуються положення статті 7 або статті 14.
Довідка від 24 квітня 2023 року, видана Управлінням податкової інспекції Коджаелі, про підтвердження податкового статусу нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) у 2023 році та довідка № 088003 від 03 жовтня 2024 року про підтвердження статусу нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) у 2023 році, виданої управлінням податкової інспекції Коджаелі адміністрації податкового управління Міністерства Казначейства та фінансів Республіки Туреччини, апостильовані, перекладені на українську мову та нотаріально засвідчені.
Ці довідки надавалися контролюючому органу під час проведення перевірки.
Виходячи з приписів пункту 103.2 статті 103 ПК України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Відповідачем не доведено, що на дату виплати доходів компанія ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) не була резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, та не була бенефіціарними власниками отриманих доходів.
Враховуючи наведені обставини, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність не утримання позивачем податку з доходів нерезидентів ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) в розмірі 15% та, відповідно, про відсутність підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб частині, що стосується ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина).
Доводи апелянта в цій частині зводяться до того, що надана позивачем довідка про податкове резидентство видана не на момент виплати доходу нерезиденту (2023 рік), а у 2024 році, довідка не відповідає вимогам, установленим статтею 103 ПК України, позивачем не надавався оригінал довідки.
Суд відхиляє такі аргументи, адже наявні в матеріалах справи копія довідки від 24 квітня 2023 року, видана Управлінням податкової інспекції Коджаелі про підтвердження податкового статусу нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) у 2023 році, та копія довідки № 088003 від 03 жовтня 2024 року про підтвердження статусу нерезидента ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) у 2023 році, видана управлінням податкової інспекції Коджаелі адміністрації податкового управління Міністерства Казначейства та фінансів Республіки Туреччини, за своїм змістам відповідає вимогам, установленим статтею 103 ПК України.
Документи апостильовано, перекладено на українську мову та нотаріально засвідчено.
Ці довідки надавалися контролюючому органу під час проведення перевірки та адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.
При цьому судом першої інстанції під час дослідження доказів установлена відповідність копій вказаних довідок податкового резидентства компанії ABS Robotic Otomasyon Sistemleri LTD Sti. (Туреччина) оригіналам, які наявні у позивача.
Крім того, суд зауважує, що законодавством України не встановлені конкретні критерії до документів, що підтверджують статус податкового резидента в іноземній державі.
Суд відхиляє посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 420/1340/19, адже висновки у зазначеній справі зроблені стосовно правовідносин, які не є подібними правовідносинам у справі, що зараз розглядається.
Так, у справі № 420/1340/19 установлено, що додані позивачем до заперечень на акт перевірки та залучені до матеріалів справи копії Сертифікатів резиденства Toyota Leasing GmbH від 09 жовтня 2018 року №223/5819/0479 та Sonja und Franz-Josef Wolf та від 07 серпня 2018 року №244/289/80219 (враховуючи дату їх складення) були відсутні у позивача на час виплати доходів нерезидентам з січня 2015 року по березень 2018 року; до того ж остання не містить даних на підтвердження податкового року резидентства Німеччини підприємства Sonja und Franz-Josef Wolf, назви посади та офіційної гербової печатки німецького податкового органу. Жодних довідок про підтвердження податкового резидентства ОСОБА_2 (Румунія), ОСОБА_1 (Румунія) та Car-Projekt Fahrzeugleasing GmbH (Австрія) як до перевірки, так і під час розгляду справи, позивачем взагалі надано не було.
Крім того, у справі № 420/1340/19 були відсутності будь-які документи, які б підтверджували, що згадані нерезиденти - отримувачі доходу є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу у розумінні пунктів 103.2, 103.3 статті 103 ПК України за договорами лізингу/оренди.
У справі, що переглядається зараз в апеляційному порядку, є доведеним наявність у позивача довідок про податкове резидентство контрагентів на час виплати доходи, як й є доведеним податкове резидентство контрагентів на час виплати доходу та те, що нерезиденти - отримувачі доходу є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу у розумінні пунктів 103.2, 103.3 статті 103 ПК України.
Крім того, довідки містять усі необхідні реквізити.
Стосовно збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб по взаємовідносинах позивача з компанією UAB «Feratransa» (Литва) суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем на виконання абзацу другого пункту 103.2 статті 103 ПК України надано контролюючому органу наступні документи:
свідоцтво податкового резидента Литви від 20 січня 2021 року б/н, яке видане Державною податковою інспекцією Міністерства фінансів Литовської Республіки, яким підтверджено, що UAB «Feratransa» у 2021 році є резидентом Литовської Республіки в межах розуміння Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між Литовською Республікою та Україною;
свідоцтво податкового резидента Литви від 2024 року б/н, яке видане Державною податковою інспекцією Міністерства фінансів Литовської Республіки та підтверджує, що UAB «Feratransa» у 2021 році є резидентом Литовської Республіки в межах розуміння Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між Литовською Республікою та Україною.
Переклад на українську мову нотаріально засвідчений нотаріусом.
Чинним на час спірних правовідносин законодавством у сфері оподаткування передбачено право на звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України (застосування зменшеної ставки податку) у разі виплати доходу нерезиденту, який є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. При цьому, підставою для такого звільнення (застосування зменшеної ставки податку) є надання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених статтею 103 ПК України, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Згідно із частиною першою статті 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і майно, яка набрала чинності для України 25 грудня 1997 року, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як зазначено вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.
Податками на дохід і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходу та від загальної суми майна або з окремих їх елементів, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки, що справляються з доходів від приросту вартості майна (пункт 2 статті 2 Конвенції).
Конвенція поширюється на такі податки в Україні зокрема: податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з громадян.
Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що операції між позивачем та нерезидентом UAB «Feratransa» (Литва) вважаються «лізинговою/орендною платою», а дохід, отриманий компанією UAB «Feratransa» (Литва) від оренди вагонів та надання послуг перевезення, є доходом від надання права на користуванням обладнанням (в тому числі транспортними засобами) та має оподатковуватися відповідно до статті 12 Конвенцій між Урядом України і Урядами Литовської як роялті зі ставкою 10 відсотків із посиланням на те, що у статті 8 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування не зазначено залізничного транспорту, тому слід розглядати норми статті 12 «Роялті» Конвенції.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПК України, роялті - це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме: на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Підпунктом 1.3 статті 12 Конвенцій між Урядом України і Урядом Литовської Республіки передбачено, що роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі. Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми роялті.
Термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення), будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Отже, в контексті спірних в цій справі правовідносин здійснення платежів у вигляді роялті можливо лише за умови використання винятково інноваційного обладнання, пов'язаного з авторським правом, а не користування будь-яким обладнанням, а обов'язковою умовою права користування має, зокрема, бути промислове, комерційне або наукове обладнання.
Конвенція між Урядом України і Урядом Литовської Республіки не містить визначення терміну «промислове, комерційне або наукове обладнання».
Пунктом 2 статті 3 Конвенції визначено, що при її застосуванні Договірною Державою будь-який термін,? не визначений у Конвенції, має те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави щодо податків, на які поширюється ця Конвенція, якщо з контексту не випливає інше.
Як вказано вище, на підставі договору №FT-20210115 від 15 січня 2021 року нерезидентом отримано послуги з подачі приватних критих вагонів для перевезення заявлених замовником вантажів від нерезидента, при цьому відсутні жодні докази, що орендовані позивачем вагони є новим, інноваційним обладнанням, яке захищено авторським правом, тощо.
Залізничний рухомий склад є транспортним засобом у розумінні Закону України «Про залізничний транспорт».
Відповідно до Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1983 року об'єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції.
Тобто до об'єктів промислової власності відносяться патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, які можуть бути використані як патентовласниками (ліцензіарами), так і іншими особами тільки шляхом передачі їх третім особам в користування або право користування об'єктами промислової власності на підставі ліцензійних договорів, а не договорів оренди, за що користувач (ліцензіат) виплачує правовласнику платежі у формі роялті.
Основним правом, заради якого, власне, й укладається ліцензійний договір, є право на винагороду та інші виплати за використання предмета ліцензії.
Поняття «роялті» передбачає платежі за користування або право на використання об'єктів інтелектуальної власності або об'єктів промислової власності? ? - винаходи, корисні моделі, промислові зразки, тощо.
При цьому, залізничний вагон не відповідає вищевказаним критеріям, оскільки є самохідним транспортним засобом? ?та не охороняється авторським правом.
Таким чином, плата за користування обладнанням буде розглядатися як роялті тільки у випадку, якщо таке обладнання відповідає ознакам об'єктів промислової власності та має конструктивно-відокремлені частини, нові технічні рішення, на використання якого передаються авторські права на підставі ліцензійних угод.
Залізничний рухомий склад (вагони), що є предметом договору, укладеного між позивачем та UAB «Feratransa» (Литва)? не є інноваційним обладнанням, не охороняється авторським правом та не охоплюється поняттям промислове, комерційне або наукове обладнання у розмінні Конвенції.
При цьому за інформацією, наданою компанією UAB «Feratransa» (Литва), криті вагони, надані позивачу за договором, є типовими моделями вагонів-платформ, які є серійною продукцією, не є інноваційним новим обладнанням, пов'язаним з авторським правом, не є передовими та такими, що вироблені за проектами, які містять ноу-хау. Договір, укладений між позивачем та нерезидентом, не містить жодних істотних умов ліцензійних договорів та не відносяться до договорів у сфері інтелектуальної власності, на підставі яких можуть нараховуватися та сплачуватися роялті.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що висновок контролюючого органу про оподаткування виплачених позивачем доходів за договором з нерезидентом за ставкою 10 відсотків суперечить приписам частини першої статті 7 Угоди між Урядом України і Урядом Литовської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, а також про помилковість висновку, що?доходи, виплачені на користь нерезидента UAB «Feratransa» (Литва), повинні оподатковуватися з урахуванням граничної межі податку, що встановлена у статті 12 «Роялті» Конвенції і складати 10 відсотків від суми таких доходів та сплачується за рахунок таких доходів.
Доводи апелянта стосовно того, що платежі, які резиденти України сплачують резидентам Литви за користування (у тому числі оперативний лізинг) промислового, комерційного та наукового обладнання, розглядаються як роялті, щодо яких застосовується стаття 12 Конвенції з Литвою, є цілком необґрунтованими, адже у розумінні частини третьої статті 12 цієї Конвенції термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які плівки або фільми для радіомовлення чи телебачення), будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
При цьому у контексті зазначеного суд зауважує, що залізничні вагони, як вказано вище, не є промисловим обладнанням, а є транспортними засобами.
Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в частині суми нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 2 681 120,25 грн податковим повідомленням-рішенням від 14 листопада 2024 року №0705822302.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в справі № 160/6883/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в справі № 160/6883/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 24 вересня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко