24 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 280/1717/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Садовий І.В.) в адміністративній справі №280/1717/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-2), в якій просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 № 084750009570 від 21.02.2025 року щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком на підставі п. 5 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача-1 зарахувати позивачу до страхового стажу період навчання згідно архівної довідки №31 від 22.01.2025 та атестату № 1904, виданого 30.06.1992 про закінчення навчального закладу Професійне - технічне училище №44 строком навчання 2 роки за професією швачка жіночого верхнього одягу;
- зобов'язати відповідача-2 виплачувати позивачу дострокову пенсію відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача сплачений судовий збір.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 14.02.2025 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV). Заява позивача в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області. За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів відповідачем-2 було прийнято рішення від 21.02.2025 №084750009570 про відмову в призначенні пенсії за віком, яке обґрунтовано відсутністю необхідного страхового стажу та необхідних документів для визначення права на призначення пенсії за віком. Зауважено, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Оскільки позивач не може нести відповідальність за правильність оформлення навчальних документів, то неналежний порядок заповнення трудової книжки та іншої документації не може бути підставою для позбавлення її конституційного права на соціальний захист при вирішенні питання щодо призначення пенсії за віком. Вважаючи рішення відповідача-1 протиправним та таким, що порушує право позивача на пенсійне забезпечення, на рівні, визначеному чинним законодавством України, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121; код ЄДРПОУ 13486010) від 21.02.2025 №084750009570 про відмову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 5 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121; код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) період її навчання з 01.09.1990 по 29.06.1992 в Професійно-технічному училищі №44 м.Запоріжжя, у зв'язку із чим повторно розглянути заяву позивача від 14.02.2025 щодо призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.
Відповідачем-1 на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає про правомірність прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу. Скаржник наголошує на тому, що до страхового стажу позивача було правомірно не враховано період навчання в професійно-технічному училищі № 44 м. Запоріжжя з 01.09.1990 по 29.06.1992, оскільки в наданому для розгляду атестаті від 29.06.1992 № 1904 відсутній підпис голови екзаменаційної комісії. Також звертає увагу, що в архівній довідці від 22.01.2025 № 31, що видана Державним навчальним закладом «Запорізький професійний ліцей сервісу», ім'я та по батькові позивачки зазначено зі скороченням, також повідомлено, що в книгах наказів про зарахування учнів дані щодо зарахування до навчання ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) відсутні, зазначені лише дані про відрахування.
Позивач та відповідач-2 правом подання відзивів на апеляційну скаргу не скористались.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV (а.с.126-127).
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі - Порядок № 22-1), з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Враховуючи зазначене, заява позивача від 14.02.2025 про призначення пенсії за віком в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви відповідачем-1 було прийнято рішення від 21.02.2025 №084750009570 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком згідно із пунктом 5 частини 1 статті 115 Закону України №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідно до вказаного рішення вік позивача на час звернення 50 років 11 місяців, загальний страховий стаж - 18 років 03 місяці 11 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання згідно з архівною довідкою №31 від 22.01.2025, оскільки у довідці ім'я та по батькові зазначено зі скороченням та відсутній наказ про зарахування (а.с.21).
Позивач не погодившись з рішенням відповідача-1 від 21.02.2025 №084750009570 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком та не зарахуванням до страхового стажу періоду навчання згідно архівної довідки №31 від 22.01.2025 та атестату № 1904, виданого 30.06.1992 про закінчення навчального закладу Професійне - технічне училище №44 строком навчання 2 роки за професією швачка жіночого верхнього одягу, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду її навчання в Професійно-технічному училищі №44 м.Запоріжжя та повторного розгляду заяви від 14.02.2025 щодо призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачем означене рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом п'ятим частини першої статті 115 Закону № 1058-IV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають - дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункту 1 статті 10 зазначеного Закону - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
З матеріалів справи вбачається, що у межах спірних правовідносин позивачем заявлено позовні вимоги щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком рішенням від 21.02.2025, а також щодо не зарахування до страхового стажу періоду її навчання в Професійно-технічному училищі №44 м.Запоріжжя з 01.09.1990 по 29.06.1992.
Судом першої інстанції встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 10.07.1992 зокрема містить відомості щодо періоду її навчання в Професійно-технічному училищі №44 м.Запоріжжя з 01.09.1990 по 29.06.1992 (а.с.22-28).
Як на підставу для відмови у зарахуванні спірного періоду навчання позивача до загального страхового стажу, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області посилається на наступне:
- в наданому для розгляду атестаті від 29.06.1992 № 1904 відсутній підпис голови екзаменаційної комісії;
- запис в трудовій книжці НОМЕР_2 від 10.07.1992 про період навчання зроблено на підставі атестату № 1904, тому не підлягає розгляду;
- в архівній довідці від 22.01.2025 № 31 ім'я та по батькові позивачки зазначено зі скороченням, також повідомлено, що в книгах наказів про зарахування учнів дані щодо зарахування до навчання ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) відсутні, зазначені лише дані про відрахування.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до означених тверджень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зарахування до страхового стажу позивача періоду її навчання з 01.09.1990 по 29.06.1992 в Професійно-технічному училищі №44 м.Запоріжжя, з огляду на наступне.
Як вбачається з атестату № НОМЕР_3 , виданого 30.06.1992 на ім'я ОСОБА_2 (дівоче прізвище позивача), позивач у період з 01.09.1990 по 29.06.1992 навчалася у Професійно-технічному училищі №44 м.Запоріжжя за професією «Швачка жіночого верхнього одягу». Рішенням екзаменаційної комісії від 29.06.1992 ОСОБА_2 присвоєно кваліфікацію «Швачка жіночого верхнього одягу третього розряду». У вказаному дипломі, який виданий на спеціальному бланку Державного комітету Української РСР по професійно-технічній освіті, міститься підпис уповноваженої особи директора училища та заступника директора училища по навчально-виробничій роботі (частині), а також печатка училища і реєстраційний номер 30 (а.с.12).
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відсутність у вищевказаному атестаті підпису голови екзаменаційної комісії не може бути підставою для відмови в зарахуванні до страхового стажу спірного періоду навчання, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про навчання у спірний період, ці записи належним чином підтверджують страховий стаж позивача, що свідчить про відсутність необхідності надання жодних додаткових документів на підтвердження періоду навчання позивача з 01.09.1990 по 29.06.1992 у Професійно-технічному училищі №44 м.Запоріжжя. Достовірність наведеного запису у трудовій книжці позивача та виданого на ім'я позивача атестату № НОМЕР_3 від 30.06.1992 дійсно не викликає жодних обґрунтованих сумнівів.
Також суд першої інстанції вірно відхилив зауваження пенсійного органу з приводу архівної довідки Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей сервісу» від 22.01.2025 № 31, оскільки вони не перешкоджають встановити особу позивача та не є тими недоліками, які можуть мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення.
Колегія суддів дослідивши зміст вищевказаної довідки вважає, що зазначені в ній прізвище, ім'я та по батькові позивача в скороченій формі « ОСОБА_4 » (російською мовою) є тотожними паспортним даним позивача - ОСОБА_2 (у перекладі на російську мову ОСОБА_4 ).
Щодо доводів відповідача-1 про те, що в довідці від 22.01.2025 № 31 зазначено про відсутність даних позивача в книгах наказів про зарахування учнів і зазначено лише дані про її відрахування, то суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивач розпочала навчання 01.09.1990, а враховуючи, що зі змісту вказаної довідки вбачається, що до архіву Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей сервісу» були передані книги наказів з 07.03.1991, при формуванні архівної довідки №31 від 22.01.2025 з об'єктивних причин вказано про відсутність даних щодо наказу про зарахування.
З урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та з метою відновлення порушеного права позивача зобов'язав пенсійний орган зарахувати до загального страхового стажу останньої спірний період її навчання в Професійно-технічному училищі №44 м.Запоріжжя, з повторним розглядом заяви від 14.02.2025 щодо призначення дострокової пенсії за віком, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року в адміністративній справі №280/1717/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак