Справа № 369/16795/25
Провадження №2-з/369/46/25
22.09.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі судді Янченка А.В. за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Семашко Дмитра Миколайовича про забезпечення доказів до подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світлана Василівна,-
У вересні 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області поштовою кореспонденцією надійшла заява, представника ОСОБА_1 адвоката Семашко Дмитра Миколайовича про забезпечення доказів до подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світлана Василівна про забезпечення доказів до подання позову, згідно з якою представник заявника просить суд: в порядку забезпечення доказів до подання позовної заяви до спадкоємців померлої ОСОБА_2 витребувати від приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світлани Василівни копії матеріалів спадкової справи відносно померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.08.2011р. по справі №2-2400/11 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Боярський центр нерухомості та проектування про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 75 750,00грн. та судові витрати в розмірі 877,50 грн., а всього 76 627,5 00грн.
09.09.2011р. Києво-Святошинським районним судом Київської області на підставі вказаного рішення видано виконавчий лист.
17.02.2012 року Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області відкрито виконавче провадження №31297115, а станом на даний час виконавче провадження закрито.
29.11.2019 за вихідним №33699 Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області надано відповідь представнику ОСОБА_1 - Адвокату Семашку Д.М. з якої вбачається, що на виконанні у відділі з 17.02.2012 по 21.03.2019 перебувало виконавче провадження №31297115 з примусового виконання виконавчого листа №2-2400/2011 виданого 09.09.2011 Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 76627,50 грн. виконавчий документ повернуто стягувачу 21.03.2019.
04.02.2020 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №2-2400/11 поновлено ОСОБА_1 строк пред'явлення до виконання виконавчого листа по справі №2-2400/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Боярський центр нерухомості та проектування про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину, яким стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 75750,00 грн. та судові витрати в розмірі 877,50 грн. а всього 76627,50 грн.
Видано дублікат виконавчого листа по справі № №2-2400/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,, третя особа Боярський центр нерухомості та проектування про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину, яким стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 75750,00 грн. та судові витрати в розмірі 877,50 грн. а всього 76627,50 грн.
В подальшому дублікат виконавчого листа був пред'явлений до Вишневського ВДВС у Бачанському р-н Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) де і стало відомо про смерть Боржника ОСОБА_2 .
В подальшому продовжувався пошук спадкоємців, після смерті ОСОБА_2 , і лише 2025 році стало відомо, що була відкрита спадкова справа щодо померлої ОСОБА_2 , котра була відкрита приватним нотаріусом Люзняк С.В.
З врахуванням викладеного, станом на 22.09.2024 року заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 не погашена та складає 76 627,5 00грн.
18.08.2025р. представником ОСОБА_1 - адвокатом Семашко був підготовлений та направлений на електронну адресу нотаріуса Люзняк С.В. адвокатський запит про отримання інформації
Згідно відповіді приватного нотаріуса Люзняк С.В. яка була надана на електронну адресу адвоката Семашко Д.М., вбачається, що згідно ст.8 Закону «Про нотаріат» забороняє надання будь-яких відомостей
Заявником зазначено, що вона позбавлена можливості самостійно отримати необхідні відомості про коло спадкоємців після смерті позичальника ОСОБА_2 , а також про успадковане майно для захисту своїх прав та інтересів у судовому порядку. За таких обставин, наявні підстави для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Семашко Дмитра Миколайовича про забезпечення доказів шляхом витребування від приватного нотаріуса - Люзняк Світлани Василівни інформацію про осіб, які прийняли спадщину після ОСОБА_2 .
Заявник явку свого представника не забезпечив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світлана Василівна в судове засіданні не з'явилася, про місце, дату та час судового засіданні повідомлявся належним чином.
Водночас, враховуючи положення ч. 3 ст. 118 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення доказів за відсутності вказаних осіб.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Частиною другою вищезазначеної статті визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно із частиною першою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно із ч.1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Згідно ст. 8 Закону України «Про нотаріат» - довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.
Як вбачається із матеріалів заяви, 08.09.2025 року Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світланою Василівною надано відповідь, що розгорнуту інформацію не надано на підставі ст. 8 Закону України «Про нотаріат» заборонено розкривати нотаріальну таємницю.
Дослідивши матеріали заяви, а також враховуючи те, що перелічені в заяві письмові докази, що мають значення для вирішення даної справи, які заявник не має можливості отримати самостійно, суд вважає за можливе в порядку забезпечення доказів витребувати у ОСОБА_3 за адресоюАДРЕСА_2 копію спадкової справи відносно померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
Згідно з ч.11 ст. 118 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Враховуючи вищенаведені норми Закону, заяву, предмет і підстави майбутнього позову, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення заяви про забезпечення доказів.
Керуючись ст.ст. 76, 95, 116-118, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Семашко Дмитра Миколайовича, відповідач: ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світлана Василівна, про забезпечення доказів до подання позову про стягнення заборгованості - задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Люзняк Світлани Василівни (08153, Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, буд. 25, приміщення 37) копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом. Строк пред'явлення до виконання ухвали три роки.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч.ч. 6, 7, 8 ст. 84 ЦПК України).
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя А.В. Янченко