Справа № 369/14109/24
Провадження № 2/369/3225/25
11.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Іларіонові І.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Лихоти О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Неупокоєвої Наталії Костянтинівни про забезпечення доказів у цивільній справі №369/14109/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/14109/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
У судовому засіданні 11 вересня 2025 року на вирішення була поставлена заява представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Неупокоєвої Наталії Костянтинівни про забезпечення доказів у цивільній справі №369/14109/24, у якій остання просила суд забезпечити докази у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя шляхом:
- зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити позивачу ОСОБА_2 або її представнику, в супроводі інженера з технічної інвентаризації, геодезиста та/або судового експерта, вільний доступ до території земельної ділянки, будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у визначені Позивачем ОСОБА_2 дату і час.
- ухвалу видати як виконавчий документ із зазначенням стягувача, боржника, строку пред'явлення ухвали до виконання.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Кійко Євген Анатолійович подану заяву підтримав та просив задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Лихота Оксана Володимирівна заперечувала проти задоволення вказаної заяви, просила відмовити у повному обсязі.
Дослідивши заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1-2 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Так, відповідно до частин 1-3 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до вимог п.п. 4,5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів.
Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд (суддя) має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).
Процесуальний механізм забезпечення доказів це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об'єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
У своїй заяві представник позивача посилається на те, що для визначення порядку поділу земельної ділянки, що знаходиться у спільній частковій власності сторін, необхідно виконати земельно-технічну експертизу щодо можливості поділу земельної ділянки та надати варіанти розподілу земельної ділянки в рівних частках по 1/2 з урахуванням розподілу самовільно побудованих на земельній ділянці будівель: житлового будинку та господарської будівлі. Проведення земельно-технічної експертизи вимагає проведення геодезичної зйомки земельної ділянки та спеціальних знань в галузі земельних відносин, і відповідно необхідно залучити експерта. Так, позивачем укладено відповідний договір з ТОВ «Український незалежний інститут судових експертиз» щодо проведення земельно-технічної експертизи. Відсутність доступу до земельної ділянки для проведення геодезичної зйомки перешкоджає позивачу отримати запропоновані варіанти розподілу земельних ділянок, та не дозволяє в повній мірі реалізувати законні права, в тому числі право на захист - отримати і подати до суду належні докази стосовно предмету спору, визначити (уточнити) позовні вимоги до відповідача.
Так, як вбачається із поданої заяви, представником позивача не заперечується, що питання щодо забезпечення доказів у вказаній справі може бути вирішено у спосіб призначення судової експертизи.
Крім того, питання забезпечення доказів може бути вирішено у спосіб, визначений ст. 103 ЦПК України, шляхом призначення судової експертизи, оскільки порушені представником позивача питання, віднесені до предмету доказування у справі, та потребують спеціальних знань в галузі земельних відносин.
Таким чином, ознайомившись із заявою, суд приходить до висновку, що представник позивача не обґрунтувала у своїй заяві необхідність забезпечення доказів в зазначений нею спосіб, не навела жодних доказів, що даний засіб доказування стане згодом неможливим чи утрудненим.
Керуючись ст. 84, 116-118 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Неупокоєвої Наталії Костянтинівни про забезпечення доказів у цивільній справі №369/14109/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Києво-Святошинського районного суду Київської області протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 17 вересня 2025 року.
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА