Справа № 367/4895/24
25 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Опанасенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі № 367/4895/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів, зменшення розміру аліментів, -
26 травня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів, зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що 07 травня 2024 року між ним та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до пункту 4.1 якого встановлено, що за послуги які надаються адвокатом у відповідності із умовами даного договору клієнт сплачує адвокату гонорар, вартість послуг визначається окремо і залежить від кількості та виду наданих послуг.
Вказує, що в ході надання правничої допомоги ОСОБА_1 надано наступні послуги, а саме: підготовка позовної заяви до ОСОБА_3 , підготовка додаткових пояснень, участь у двох судових засіданнях по справі № 367/4895/24 в суді першої інстанції.
Стверджує, що 20 травня 2025 року між ним та ОСОБА_1 укладено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 07 травня 2024 року, відповідно до якого у клієнта відсутні претензії до якості наданих послуг.
У зв'язку з вищевикладеним, представник позивача просить ухвалити додаткове рішення по справі № 367/4895/24, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 вересня 2025 року по справі № 367/4895/24 задоволено у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів, зменшення розміру аліментів.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів. рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1, 3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
При розгляді даного питання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у Постанові від 30 серпня 2018 року по справі №466/2631/16-ц, де зазначено, що: «На підтвердження цих обставин (витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера)».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі №372/1010/16-ц.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Однак питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що 07 травня 2024 року між адвокатом Борисевичем Даніїлом Володимировичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги.
На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 07 травня 2024 року укладеного між адвокатом Борисевичем Даніїлом Володимировичем та ОСОБА_1 , копію акту приймання-передачі наданих послуг від 20 травня 2025 року за Договором про надання професійної правничої допомоги від 07 травня 2024 року.
Згідно копії акту приймання-передачі наданих послуг від 20 травня 2025 року за Договором про надання професійної правничої допомоги від 07 травня 2024 року загальна вартість наданих послуг адвоката становить 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, та складається з наступних робіт: підготовка позовної заяви до ОСОБА_3 - 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок; підготовка додаткових пояснень у справі - 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок; участь у двох судових засіданнях по справі в суді першої інстанції - 6 000 гривень 00 копійок.
Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 у справі №160/6899/20 зазначив про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи те, що судом при винесенні рішення від 25 вересня 2025 року по даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу відповідно ст. 141 ЦПК України не вирішувалось, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи та її значення для позивача, умови укладеного договору про надання правничої допомоги від 07 травня 2024 року, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 5 000 (п'яти тисяч) гривень 00 копійок.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі № 367/4895/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів, зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Постановити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів, зменшення розміру аліментів, додаткове рішення наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Кравчук