Справа № 367/8589/25
Провадження №2/367/5722/2025
Іменем України
24 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В,
при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ірпінь в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис № 9374 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, тому просить суд визнати виконавчий напис, вчинений 23.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №9374, таким, що не підлягає виконанню.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача Сацик Р.В. направив заяву, в якій просив розглядати справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. До суду від представника відповідача Гедзь О.В. надходила заява про визнання позову, згідно якої позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню визнають, просять стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду, інші 50 відсотків судового збору на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути позивачу з державного бюджету. А також представник відповідач ОСОБА_2 направила клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 23.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9374, в якому запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", якому Товариством з обмеженого відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 24122020-ФК від 24 грудня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів", відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 23/12/20 від 23 грудня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" на підставі Договору факторингу № 15112019 від 15 листопада 2019 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1004948 від 24 червня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти у розмірі 24 029,90 грн.
26.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису № 9374, виданого 23.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.
Так, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича перебуває виконавче провадження № 67274475 щодо виконання виконавчого напису № 9374, що видав 23.02.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» у розмірі 24029,90 грн.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1 1 цього переліку) подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
У своїй постанові від 02 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зробила висновок, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису безпосередньо пов'язаний із позовною давністю, встановленою Цивільним кодексом України. Таким чином, загальний строк для такого звернення становить три роки незалежно від суб'єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Крім того, правова позиція Великої палати Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року полягає у тому, що вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання особою, що звертається з відповідною заявою необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися строк, за який проводиться стягнення та суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст. ст. 1,9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підтвердження факту безспірності ТОВ "Фінпром Маркет" мали б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти видачі кредитних коштів.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком чи фінансовою установою. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Зазначена постанова апеляційного суду відповідно до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачає можливості вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису №9374 від 23.02.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вбачається, що суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).
Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Отже, враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, беручи до уваги неможливість встановити безспірність вимог до ОСОБА_1 щодо наявності заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви та заяви про забезпечення позову у розмірі 908,40 грн., а також повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 908,40 грн.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, 16 липня 2025 року між позивачем та Адвокатським Бюро «Романа Сацика» був укладений договір про надання правової допомоги № 2043.
Обсяг фактично наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість станом на момент звернення до суду підтверджується детальним опис робіт на момент подачі позовної заяви: консультація клієнта; підготовка позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; підготовка заяви про забезпечення позову.
Додатком № 1 до договору про надання правової допомоги від 16.07.2025 року погоджено, що винагорода адвоката за договором складає 8 000 грн.
Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання Адвокатським Бюро «Романа Сацика» правничої допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги № 2043 від 16.07.2025 року на суму 8 000 грн.
Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, договором про надання правничої допомоги не визначено як розмір гонорару адвоката, так і вартість його послуг, розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача до суду жодного разу не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником позивача на надання правничої допомоги згідно вказаного переліку.
Підсумовуючи викладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ щодо обґрунтованості судових витрат та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати до 3 000,00 грн.
На підставі ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, від 22.02.2012, №296/5, ст.ст. 4,12,81, 142, 263-268 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9374 від 23.02.2021 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованості у розмірі 24029,90 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (місцезнаходження: 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір у сумі 908,40 грн. (дев'ятсот вісім гривень 40 копійок).
Повернути ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно квитанцій № 2960-2113-0356-4452 від 23.07.2025 року та № 1292-5568-0536-6094 від 23.07.2025 року в розмірі 908,40 грн. (дев'ятсот вісім гривень 40 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (місцезнаходження: 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова