22.09.2025 Справа № 363/4004/25
22 вересня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Онопрієнка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше як п'ять років на час відкриття спадщини,
встановив:
17 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання разом із ОСОБА_2 у період з січня 2018 року по 13 жовтня 2024 року.
Свої вимоги мотивує тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 0,1500 га, що розташована на території Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Заявниця претендує на спадкування в порядку ст 1264 ЦК України, оскільки понад п'яти років до смерті спадкодавця проживала разом з нею однією сім'єю, вела спільний побут, забезпечувала догляд, утримання, супроводжувала до лікарів, здійснювала придбання продуктів і ліків, організовувала та оплатила поховання. Після звернення до нотаріуса для оформлення спадкових прав заявниці було роз'яснено необхідність підтвердження факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, у зв'язку з чим вона звернулася до суду.
Процесуальні дії у справі.
21 липня 2025 року ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадженні у справі та призначено судове засідання, розгляд якого проводити в порядку окремого провадження.
21 липня 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області витребувано у державного нотаріуса Вишгородської державної нотаріальної контори Київської області Шила О.С. копію спадкової справи № 264/2024 від 12.12.2024 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання вимог вищезазначеної ухвали державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори Київської області Шила О.С. 15.09.2025 року направлено копію спадкової справи.
05 вересня 2025 року протокольною ухвалою задоволено заяву ОСОБА_1 про виклик свідків.
Дії учасників процесу.
Заявник та представник заявника через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи за відсутності сторони заявника.
Представник зацікавленої особи в судове засідання не прибув, про розгляд справи судом повідомлявся. 17.09.2025 через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про розгляд справи без участі представника.
Обставини справи, що встановлені судом.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання громадян, складеного депутатом Вишгородської міської ради ОСОБА_1 з січня 2018 року по час відкриття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала разом з ОСОБА_1 однією сім'єю та знаходилася на її утриманні.
Із довідки Вишгородської міської ради №1198 від 26.11.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно фактично проживала та здійснювала цілодобовий догляд за ОСОБА_2 по дату її смерті за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з договором довічного утримання, від 10.01.2022 року, який складений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрований у реєстрі за №46 ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 . Витяги з Державного реєстру речових прав (№2964002030, №294009995, №407803026) підтверджують право власності ОСОБА_1 на зазначене майно, а також наявність обтяження у вигляді заборони на відчуження.
Із витягу Державного земельного кадастру №НВ-2100631522025 встановлено, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 0,1500 га, що підтверджується державним актом серії ЯЙ №327411 від 05.12.2012 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, актовий запис №303.
Свідоцтво про поховання ОСОБА_2 видано ОСОБА_1
13 жовтня 2024 року заявниця звернулася до державного нотаріуса Вишгородської державної нотаріальної контори Київської області Шила О.С. з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , однак у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини однією сім'єю не менш як п'ять років їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як вбачається із спадкової справи № 264/2024 після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини зверталася лише ОСОБА_1 . Спадкоємці за законом першої, другої та третьої черги відсутні.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вони заявниця проживала разом із померлою, робила їй уколи, супроводжувала до лікарів, інших особі для догляду не було.
Свідок ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_2 мешкала у квартирі заявниці, її стан здоров'я з кожним роком погіршувався, заявниця постійно здійснювала догляд.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що часто бачила померлу разом із заявницею, інших осіб для розгляду не залучалося.
Відповідно до медичної документації, а саме виписками та консультативними висновками, які свідчать про наявність у ОСОБА_2 онкологічного захворювання, проведення хірургічних втручань, курсів хіміотерапії та подальше погіршення стану здоров'я.
Застосовані норми права.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.
Згідно пункту 23 цієї Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою саме про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Виходячи із положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, проживання повинно бути постійним, тобто носити тривалий характер, і не припинитися перед смертю спадкодавця, що є передумовою прийняття спадщини, якщо спадкоємець не відмовився від спадщини.
За таких обставин судом при вирішенні даного питання для ухвалення обґрунтованого та мотивованого рішення, має бути досліджено та встановлено постійне місце проживання спадкодавця до моменту смерті, оскільки факт реєстрації та/або проживання сторони спору разом зі спадкодавцем за день до смерті спадкодавця заперечуватиме такий елемент змісту презумпції, як постійність проживання.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право па спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю, складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Мотиви і висновки суду.
В судовому засіданні встановлено, що з ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 дійсно почала постійно проживати з померлою у квартирі ОСОБА_1 , яка здійснювала постйно догляд, що також підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Встановлено, що вона за договором довічного утримання з 10.01.2022 року отримала у власність квартиру, яка належала ОСОБА_2 .
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема акту обстеження житлових умов, договору довічного утримання, довідок органів місцевого самоврядування, медичних документів, витягів з державних реєстрів, свідоцтва про смерть та узгоджених між собою свідчень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , суд встановив, що ОСОБА_1 з січня 2018 року до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 , вела спільний побут, здійснювала догляд та утримання, є юридичним фактом, який має значення для набуття заявницею права на спадкування в порядку четвертої черги, відсутність спору та заінтересованих осіб підтверджує можливість задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263, 268, 293, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області про встановлення факту проживання однією сім'єю не менш як п'ять років на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю не менш як п'ять років на час відкриття спадщини, а саме з січня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
Зацікавлена особа: Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області ( ЄДРПОУ 04359643, Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Спортивна, 1)
Суддя С.В.Олійник