23 вересня 2025 р. Справа № 520/15683/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 05.05.25 по справі № 520/15683/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.02.2020, протиправною;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн з 01.03.2023 протиправною;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн з 01.03.2024 протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром з 01.02.2020;
- з 01.07.2021 додатково з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- з 01.03.2022 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»;
- з 01.03.2023 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн;
- з 01.03.2024 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність дій ГУ ПФУ у Харківській області, які полягають у обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після проведеного перерахунку пенсії з 01.02.2020 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 по справі № 520/3982/24 та постанов Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168) та № 185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185), як таких, що порушують права позивача на соціальний захист, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ) 10 прожитковими мінімумами для працездатної особи, а відтак такі норми не повинні були застосовуватися пенсійним органом.
Враховуючи, що внаслідок неправомірного обмеження його пенсії максимальним розміром припинено виплату індексації, на яку мін має право, а також доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 (далі - Постанова № 713), наполягав на наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Крім того, послався на протиправність дій пенсійного органу щодо здійснення індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 168 та Постанови № 185 із застосуванням обмеження максимального розміру суми індексації 1500 грн, що порушує конституційне право ОСОБА_1 на належний рівень пенсійного забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 по справі № 520/15683/24 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром з 01.02.2020 та під час подальших перерахунків його пенсії, проведених на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 (з 01.07.2021), від 16.02.2022 № 118 (з 01.03.2022), від 24.02.2023 № 168 (з 01.03.2023) та від 23.02.2024 № 185 (з 01.03.2024).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2020 та під час подальших перерахунків його пенсії, проведених на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 (з 01.07.2021), від 16.02.2022 № 118 (з 01.03.2022), від 24.02.2023 № 168 (з 01.03.2023) та від 23.02.2024 № 185 (з 01.03.2024), без обмеження її максимальним розміром.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 по справі № 520/15683/24 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон № 3668-VI) зазначив, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом. Оскільки позивачу пенсія була призначена у липні 2013 року, то підстав для виплати йому пенсії без обмеження її розміру у головного управління немає.
Також звернув увагу, що оскільки пенсія позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 по справі №520/3982/24 перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, підстави для її індексації в силу приписів постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відсутні.
Крім того, зауважив, що частина позовних вимог знаходиться поза межами передбаченого частиною 2 статті 122 КАС України строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
Позивачу призначена пенсія в розмірі 80% грошового забезпечення з 05.07.2013.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 по справі №520/3982/24 позов задоволено, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області:
1) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, виходячи з показника 80% грошового забезпечення, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, з 01.02.2020 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.01.2024 року;
2) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначеним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено право позивача на отримання пенсії у розмірі 80 % грошового забезпечення та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови КМУ № 713 з 01.07.2021.
На підтвердження виконання зазначеного рішення суду ГУПФУ надано перерахунки пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та розрахунок на доплату пенсії за період з лютого 2020 року по травень 2024 року включно.
З наданих ГУ ПФУ в Харківській області перерахунків пенсії позивача вбачається, що розмір його пенсії обмежено максимальним розміром з 01.02.2020 та під час подальших перерахунків його пенсії, проведених на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 (з 01.07.2021), від 16.02.2022 № 118 (з 01.03.2022), від 24.02.2023 № 168 (з 01.03.2023) та від 23.02.2024 № 185 (з 01.03.2024).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01.02.2020 та під час подальших перерахунків його пенсії, проведених на виконання Постанов № 713 (з 01.07.2021), № 118 (з 01.03.2022), № 168 (з 01.03.2023) № 185 (з 01.03.2024), та застосуванням обмеження максимального розміру сум індексації - 1500 грн з 01.03.2023 та з 01.03.2024, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром з 01.02.2020 та під час подальших перерахунків його пенсії, проведених на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 (з 01.07.2021), від 16.02.2022 № 118 (з 01.03.2022), від 24.02.2023 № 168 (з 01.03.2023) та від 23.02.2024 № 185 (з 01.03.2024), суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі застосуванню підлягають норми Закону України № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону України № 3668-VI. А тому обмеження ГУ ПФ України в Харківській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України № 2262-ХІІ, визнано судом протиправним.
Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2020 та під час подальших перерахунків його пенсії, проведених на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 (з 01.07.2021), від 16.02.2022 № 118 (з 01.03.2022), від 24.02.2023 № 168 (з 01.03.2023) та від 23.02.2024 № 185 (з 01.03.2024), без обмеження її максимальним розміром.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії у повному розмірі без обмеження сум індексації пенсії розміром 1500,00 грн з 01.03.2023 та з 01.03.2024, суд першої інстанції виходив з їх передчасності, оскільки наразі право позивача в цій частині не є порушеним, а доказів протилежного ОСОБА_1 не надано.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом 2262-ХІІ.
Згідно зі статтею 64 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені в Законі України від 3 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 118, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2022 року:
- перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
- у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до абзаців 1 та 3 пункту 2 Постанови № 118 з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 2 Постанови № 185 установлено, що з 01 березня 2024 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
З наведеного слідує, що пенсії, призначені до 31.12.2021 або перераховані до 01.01.2021 відповідно до Закону № 2262-ХІІ, з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 підлягають індексації в порядку, передбаченому Постановами № 118, № 168 та № 185 відповідно. При цьому, вищевказані норми (п. 2 Постанови № 118, п. 2 Постанови № 168 та п. 2 Постанови № 185) є бланкетними, оскільки відсилають до іншого закону, яким врегульовано питання щодо максимального розміру пенсій, призначених за Законом № 2262-ХІІ.
З наявних в матеріалах справи протоколів перерахунку пенсії за пенсійною справою № 2001012159-Міноборони вбачається, що на виконання рішення суду по справі № 520/3982/24 позивачу перераховано пенсію з 01.03.2022 виходячи з 80% грошового забезпечення з нарахуванням індексації базового ОСНП 2022 (18130*0,140) - 2538,20 грн та щомісячної доплати 2000 грн відповідно до Постанови № 713, підсумок пенсії (з надбавками) склав 23191,70 грн, однак до виплати визначено суму 19340,00 грн з урахуванням максимального розміру пенсії.
З 01.03.2023 пенсію позивача перераховано виходячи з 80% грошового забезпечення з нарахуванням індексації базового ОСНП 2022 (18130*0,140) - 2538,20 грн, індексації базового ОСНП 2023 (20668,20*0,1970) - 1500,00 грн та щомісячної доплати 2000 грн відповідно до Постанови № 713, підсумок пенсії (з надбавками) склав 24731,45 грн, однак до виплати визначено суму 20930,00 грн з урахуванням максимального розміру пенсії.
З 01.03.2024 пенсію позивача перераховано виходячи з 80% грошового забезпечення з нарахуванням індексації базового ОСНП 2022 (18130*0,140) - 2538,20 грн, індексації базового ОСНП 2023 (20668,20*0,1970) - 1500,00 грн, індексації базового ОСНП 2024 (22168,20*0,0,0796) - 1500,00 грн та щомісячної доплати 2000 грн відповідно до Постанови № 713, підсумок пенсії (з надбавками) склав 26298,45 грн, однак до виплати визначено суму 23610,00 грн з урахуванням максимального розміру пенсії.
Відтак, колегія суддів зауважує, що після проведення перерахунку пенсійним органом хоча і нарахована індексація базового ОСНП за 2022, 2023 та 2024 роки у розмірі 2538,20 грн, 1500,00 грн та 1500,00 грн відповідно, а також щомісячна доплата до 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, однак їх виплата не здійснюється, оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 обмежується максимальним розміром 23610,00 грн.
Щодо правомірності такого обмеження колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення № 7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі за текстом - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017 внесені зміни до Закону № 2262-XII, а саме в частині сьомій статті 43 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року", незважаючи на те, що частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, оскільки внесені Законом № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, такі зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 17.05.2021 у справі № 343/870/17, від 10.09.2021 у справі № 300/633/19, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17 та від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Конституційний Суд України у згаданому Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати, призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Закону України № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є одно предметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7 рп/2016 та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців та осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі за текстом ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з огляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7 рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20 та від 17 лютого 2022 року у справі № 640/11168/20.
Враховуючи, що на дату виникнення у позивача права на отримання індексації відповідно до пункту 2 Постанов № 118, № 168 та № 185 та щомісячної доплати 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 розмір нарахованої позивачу пенсії внаслідок перерахунку відповідачем було обмежено максимальним розміром, в той час як стаття 43 Закону № 2262-XII не містила таких приписів, дії відповідача щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, слід визнати такими, що не ґрунтуються на законі, тобто протиправними.
Доводи відповідача про відсутність підстав для індексації пенсії позивача оскільки вона перераховувалася з підвищеного розміру грошового позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 по справі № 520/3982/24 визнано право позивача на отримання пенсії виходячи з показника 80% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою № 713, однак судом не вирішувалось питання про перерахунок пенсії позивача у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема через зростання розміру прожиткового мінімуму.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи, встановлене за наслідками апеляційного перегляду справи безпідставне обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, та не оскарження ОСОБА_1 , обраного судом першої інстанції способу захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2020 та під час подальших перерахунків його пенсії, проведених на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 (з 01.07.2021), від 16.02.2022 № 118 (з 01.03.2022), від 24.02.2023 № 168 (з 01.03.2023) та від 23.02.2024 № 185 (з 01.03.2024), без обмеження її максимальним розміром, колегія суддів не вбачає підстав для його зміни.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 по справі № 520/3982/24 відповідачем 27.05.2024 проведено перерахунки пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024, за результатами яких, пенсію позивача було обмежено максимальним розміром. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними протоколами перерахунку пенсії за пенсійною справою № 2001012159-Міноборони від 27.05.2024 та розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2001012159 за дорученням № Д 2001012159/10 від 27.05.2024.
Тобто права позивача були порушені відповідачем 27.05.2024, при цьому, до Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся 05.06.2024, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого приписами статті 122 КАС України, що свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги у вказаній частині.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з вищезазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 по справі № 520/15683/24 в частині задоволених позовних вимог - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.В. П'янова