25 вересня 2025 р. Справа № 520/673/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “АНН-23» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.04.25 по справі № 520/673/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АНН-23»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АНН-23» (далі - позивач, ТОВ «АНН-23») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/58642/0416 від 16.10.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 адміністративний позов ТОВ “АНН-23» до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що , реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних №53 від 26.07.2024, №290 від 22.07.2024, №13158 від 19.07.2024, №14743 від 23.07.2024, №41 від 16.07.2024, №2803678 від 23.05.2024 здійснена ТОВ «АНН-23» вчасно впродовж 18 календарних днів з дати отримання, тобто з дотримання строку визначеного положеннями пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
На підтвердження своїх доводів послався на правові висновки Верховного Суду, зроблені ним у постанові від 28.04.2020 у справі №810/198/16.
Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та правомірність податкового повідомлення -рішення від 16.10.2024, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «АНН-23» у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та відповідно до ст.308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-ЄРПН) за період: травень, липень 2024 року ТОВ «АНН-23», за результатами якої складено акт від 28.08.2024 № 40323/20-40-04-16-03/44981614, у висновках якого встановлено порушення ТОВ «АНН-23» граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі-ПН/РК) в ЄРПН, визначених п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України , а саме:
-РК №2803678 від 23.05.2024 зареєстрований 10.06.2024 (граничний термін реєстрації в ЄРПН 09.06.2024);
-РК №41 від 16.07.2024 зареєстрований 05.08.2024 (граничний термін реєстрації в ЄРПН 02.08.2024);
-РК №13158 від 19.07.2024 зареєстрований 13.08.2024 (граничний термін реєстрації в ЄРПН 05.08.2024);
- РК №290 від 22.07.2024 зареєстрований 16.08.2024 (граничний термін реєстрації в ЄРПН 08.08.2024);
-РК №14743 від 23.07.2024 зареєстрований 13.08.2024 (граничний термін реєстрації в ЄРПН 09.08.2024);
- РК №53 від 26.07.2024 зареєстрований 15.08.2024 (граничний термін реєстрації в ЄРПН 12.08.2024).
На підставі вказаних висновків акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0/58642/0416 від 16.10.2024, яким до ТОВ «АНН-23» застосовано штрафні санкції у сумі 2467,02 грн.
Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки №40323/20-40-04-16- 03/44981614 від 28.08.2024 та, як наслідок, з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТОВ «АНН-23» було подано скаргу до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 20.12.2024 скаргу ТОВ «АНН-23» залишено без задоволення , а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 16.10.2023 № 0/58642/0416- залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0/58642/0416 від 16.10.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 16.10.2023 № 0/58642/0416 винесено правомірно, під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області діяло у порядку, на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У розглядуваній справі спірним є питання відповідності вимогам частини 2 статті 2 КАС України рішення відповідача про нарахування штрафу. Позивач стверджує, що строк для реєстрації РК починається з дня його отримання, тоді як ГУ ДПС вважає, що строк обчислюється від дати складення, оскільки в ПК України відсутній механізм, за допомогою якого можна визначити дату отримання РК.
Так, спірні правовідносини врегульовані положеннями ПК України.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Пункт 201.10 статті 201 ПК України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
8 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України.
Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Варто зазначити, що Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року у справі №810/198/16, від 3 березня 2023 року у справі № 300/1765/19, від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24 вже формував висновки щодо сфери дії статті 192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах і зазначив, що отримувач має можливість зареєструвати РК за умови виконання постачальником свого обов'язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
У постанові від 23 січня 2025 року у справі № 280/4889/24 щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України Верховний Суд вказав, що строки реєстрації РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.
Цей висновок підтвердив Верховний Суд і у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 160/12120/24 та від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24.
У розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 380/3834/24 зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.
Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.
Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства РК складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання РК продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації РК саме з дати їх отримання.
Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.
Таким чином, строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження РК до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об'єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.
За змістом абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Зміст наведеної норми дає підстави вважати, що вона регулює саме фіксацію у квитанції дати надання РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а не отримання такого РК. Ця норма стосується моменту реєстрації РК в ЄРПН, коли документ уже подано на реєстрацію, а не етапу його передачі від постачальника до покупця. Дата і час, зафіксовані у квитанції, є підтвердженням факту обробки РК системою ЄРПН і не мають прямого відношення до визначення моменту, коли покупець фактично отримав РК від постачальника для подальшої реєстрації.
Отже, абзац 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України не може застосовуватися для визначення дати отримання РК покупцем, оскільки він регулює інший етап документообігу - взаємодію з ДПС після подання РК на реєстрацію.
У контексті наведеного колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма Конституції України означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури й форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені законом засоби.
Тобто діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.
Виходячи з цього, суб'єкт владних повноважень, діючи на виконання саме приписів чинного закону, не може довільно тлумачити норми ПК України чи виходити за межі своїх повноважень. Податковий орган не має права самостійно встановлювати додаткові умови чи строки, не передбачені ПК України та іншими нормативно-правовими актами, такі як початок відліку строку з дати складання РК для цілей реєстрації останнього в ЄРПН. Його повноваження обмежуються контролем за дотриманням чітко визначених законом процедур, а перевищення цих меж суперечить принципу верховенства права.
Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях підкреслював важливість дотримання суб'єктами владних повноважень принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням цього, відповідач для цілей спірних правовідносин не може покликатися на відсутність механізму перевірки дати отримання відповідних РК, а повинен був запровадити процедури, які б давали можливість достеменно встановити дату отримання відповідного РК. Визнання відповідачем відсутності законодавчо закріпленого механізму фіксації дати отримання РК лише підкреслює прогалину в нормативному регулюванні, яка не може бути використана на шкоду платникам податків, адже інакше це призводило б до порушення базових засад правової визначеності та рівності сторін у податкових правовідносинах.
Таким чином, тлумачення відповідача, яке пов'язує початок відліку строку реєстрації з датою складання РК, а не з його отриманням, не лише не має нормативного підґрунтя, але й створює необґрунтовані перешкоди для платників податків у реалізації прав та обов'язків, що суперечить засадами податкового законодавства, які передбачені пунктом 4.1 статті 4 ПК України.
Вищенаведена правова позиція колегії суддів узгоджується з висновками Верховного Суду, зробленими у постанові від 23.04.2025 по справі № 380/16853/24.
З урахуванням вищевикладеного, строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження РК до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об'єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
Колегією суддів встановлено, що електронною роздруківкою з програми M.E.DOC від 15.08.2024 підтверджено, що розрахунок коригування №53 від 26.07.2024 отримано ТОВ «АНН-23» (ОДЕРЖУВАЧ - код ЄДРПОУ 44981614) від контрагента ПП "ГІДРО-ТСМ" (ВІДПРАВНИК - код ЄДРПОУ 35476044) 15.08.2024.
Зазначений розрахунок коригування був направлений позивачем до податкового органу для реєстрації в ЄРПН 15.08.2024 (в день його отримання), що підтверджено квитанцією №1 .ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО (а.с.38-39).
Електронною роздруківкою з програми M.E.DOC від 05.08.2024 підтверджено, що розрахунок коригування №41 від 16.07.2024 отримано ТОВ «АНН-23» (ОДЕРЖУВАЧ - код ЄДРПОУ 44981614) від контрагента ТОВ «ТАС ТРЕЙД ГРУП» (ВІДПРАВНИК - код ЄДРПОУ 43384875) 05.08.2024.
Зазначений розрахунок коригування був направлений позивачем до податкового органу для реєстрації в ЄРПН 05.08.2024 (в день його отримання), що підтверджено квитанцією №1 . ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО (а.с.40-41).
Електронною роздруківкою з програми M.E.DOC від 16.08.2024 підтверджено, що розрахунок коригування №290 від 22.07.2024 отримано ТОВ «АНН-23» (ОДЕРЖУВАЧ - код ЄДРПОУ 44981614) від контрагента ТДВ «ПЕРЕЧИНСЬКИЙ ЛІСОХІМІЧНИЙ КОМБІНАТ» (ВІДПРАВНИК - код ЄДРПОУ 00274105) 16.08.2024.
Зазначений розрахунок коригування був направлений позивачем до податкового органу для реєстрації в ЄРПН 16.08.2024 (в день його отримання), що підтверджено квитанцією №1. ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО (а.с.42-43).
Електронною роздруківкою з програми M.E.DOC від 12.08.2024 підтверджено, що розрахунок коригування №14743 від 23.07.2024 отримано ТОВ «АНН-23» (ОДЕРЖУВАЧ - код ЄДРПОУ 44981614) від контрагента ТОВ «АРСЕНАЛ ПК» (ВІДПРАВНИК - код ЄДРПОУ 36036047) 12.08.2024.
Зазначений розрахунок коригування був направлений позивачем до податкового органу для реєстрації в ЄРПН 13.08.2024 ( на наступний день після його отримання), що підтверджено квитанцією №1 . ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО (а.с.44-45).
Електронною роздруківкою з програми M.E.DOC від 09.08.2024 підтверджено, що розрахунок коригування №13158 від 19.07.2024 отримано ТОВ «АНН-23» (ОДЕРЖУВАЧ - код ЄДРПОУ 44981614) від контрагента ТОВ «АРСЕНАЛ ПК» (ВІДПРАВНИК - код ЄДРПОУ 36036047) 09.08.2024.
Зазначений розрахунок коригування був направлений позивачем до податкового органу для реєстрації в ЄРПН 13.08.2024, що підтверджено квитанцією №1 . ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО.
Електронною роздруківкою з програми M.E.DOC від 10.06.2024 підтверджено, що розрахунок коригування №2803678 від 23.05.2024 отримано ТОВ «АНН-23» (ОДЕРЖУВАЧ - код ЄДРПОУ 44981614) від контрагента ПАТ «МХП» 23.05.2024 (а.с.37).
Зазначений розрахунок коригування був направлений позивачем до податкового органу для реєстрації в ЄРПН 10.06.2024, що підтверджено актом перевірки ГУ ДПС у Харківській області від 28.08.2024 (а.с.10).
Таким чином , матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «АНН-23» після отримання вказаних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників вчасно відправило їх на реєстрацію до ЄРПН, після чого відбулася реєстрація вказаних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.
При цьому, із сукупності доказів, що містяться у матеріалах справи, дати складення РК відповідають датам, зазначеними у Розрахунку штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а також датам, відображеними в акті перевірки, який покладено в основу нарахування штрафу на підставі податкового повідомлення-рішення.
Ця обставина свідчить про те, що контролюючий орган, здійснюючи перевірку та визначаючи розмір штрафних санкцій за порушення строків реєстрації РК, брав за основу дати їх складення, а не дати фактичного отримання платником податків, як це імперативно передбачено відповідними положеннями ПК України, що регулюють порядок реєстрації РК у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Таке ігнорування нормативних приписів суперечить принципу nulla poena sine lege (немає злочину, немає покарання без закону), як складової принципу верховенства права, адже застосування санкцій має ґрунтуватися виключно на чітко визначеній правовій передумові.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги позивача про невідповідність висновків контролюючого органу нормативним вимогам ПК України, що регулюють строки реєстрації РК, що свідчить про безпідставність винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 16.10.2024 № 0/58642/0416 та наявність підстав для його скасування.
Посилання відповідача на ненадання товариством квитанцій про отримання РК колегія суддів вважає безпідставними, оскільки будь-яких доказів надсилання запиту на адресу товариства для надання пояснень товариством із зазначених питань суду контролюючим органом не надано.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого зроблено правові висновки, які не можна визнати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2422,40 грн, апеляційної скарги - 3633,60 грн, всього - 6056,60 грн.
Зазначені судові витрати на загальну суму 6056,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю “АНН-23» - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року по справі № 520/673/25 - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АНН-23» .
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16 жовтня 2024 року № 0/58642/0416.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АНН-23» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області понесені ним витрати зі сплаті судового збору на загальну суму 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін