24 вересня 2025 р. Справа № 520/6280/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 03.06.25 у справі № 520/6280/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Харківської митниці
про скасування рішення про коригування митної вартості,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської митниці (далі також - відповідач, Харківська митниця), в якій просив скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 10.02.2025 за №UА807000/2025/000068/2.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000068/2 від 10.02.2025.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, обставинам та матеріалам, що мають значення для правильного вирішення справи, не застосував до спірних правовідносин приписи ст. ст. 51, 52, 58, 280, 295, 336, 345, 346 Митного кодексу України, не врахував, що митним органом під час митних процедур чітко визначено розбіжності, які містилися в поданих позивачем документах.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув статус фізичної особи-підприємця, є резидентом України.
Основним видом діяльності позивача є виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону (за кодом КВЕД 16.21).
Між позивачем (у якості - покупця) та компанією WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD (Китай) (у якості продавця) було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №2306/2022 від 23.06.2022 (далі за тестом - Контракт), предметом якого є поставка товару згідно із додатками до контракту.
Додатком від 27.06.2022 за №1 погоджений товар, кількість, сума, оплата та умови поставки між сторонами за контрактом. Платіжним дорученням від 29.06.2022 за №9 товар оплачений позивачем.
У межах Контракту відбулась поставка до України (тобто імпорт товару) - Товару №1: Кріплення, фурнітура з недорогоцінних металів, що використовується для дверей міжкімнатних. RB 811550 Петля для дверей з четвертю хром - 3000 компл. Склад комплекту петль (завісів): петлі - 2шт, шурупи - саморізи для кріплення на дверях. Фурнітура немає радіотехнічних елементів. Торгівельний знак на упаковці: Ricardo Borrelli. Торгівельна марка: немає даних. Країна виробника: CN. Виробник: WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD. Товар: Фурнітури з недорогоцінних металів (алюмінієвий сплав), для дверей будівель, що має гальванічне покриття та гальванічне покриття з подальшим поліруванням. Постачається комплектами в упаковці індивідуальній для продажу - ручки дверні, являють собою двосторонню дверну ручку (поєднані між собою квадрат ним стрижнем крізь двері), за відсутністю запираючого механізму - клямки, Q06.50 Ручка дверна: мат. чорний - 4000 компл. мат. нікель - 4000 компл. Q 03.50 Ручка дверна: мат. графіт - 500компл. RB SS- 1956 L35-65 Ручка дверна під циліндр мат. чорний- 5000 компл SDH 02_oval, Ручка овальна для роздвижних дверей мат. нікель - 3000 компл. - Накладки виконують декоративну функцію, закриває краї отвору, який прорізаний у дверях. Накладка круглої форми з отвором для замка та стрижня ручки: QЕТ 01 Накладка на циліндр мат. нікель - 4000 компл - Перехідник призначений для встановлення в отвір міжкімнатного поворотника: ET/WC Перехідник 6 мм - 20000 компл - Сантехнічні фіксатори (є двосторонньою дверною ручкою (поєднані між собою квадратним стрижнем крізь двері), за відсутністю запираючого механізму- клямки: Q ВК 05 Сантехнічний фіксатор: мат.нікель - 3000 компл. Фурнітура немає радіотехнічних елементів та ввозиться для потреб власного виробництва. Торгівельна марка: немає даних. Торгівельний знак на упаковці: Ricardo Borreili. Країна виробника CN. Виробник: WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD. Товар №3: Вироби з недорогоцінних металів, замки врізні з недорогоцінних металів для дверей будівель, не циліндрові, що складаються з плоского корпусу, механізм закриття вмонтований в корпус, закривається/відкривається за допомогою ключа. 6-45. Защіпка міжкімнатна 45 мм квадратна планка: мат. нікель - 4000 шт. мат. чорний - 3000шт. Вироби не містять в своєму складі радіо приймачі або передавачі. Торгівельна марка: Ricardo Borrelli. Країна виробника: CN. Виробник: WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD. Товар №4: Вироби з недорогоцінних металів, замки врівні з недорогоцінних металів для дверей будівель, циліндрові, що складаються з плоского корпусу, механізм закриття вмонтованим в корпус, закривається/відкривається за допомогою ключа. Постачається в комплекті з ключами та без EN 85 mm. Замок під циліндр 85 мм овальна планка мат. графіт - 3750 шт. мат. нікель - 10000шт. Вироби не містять в своєму складі радіо приймачі або передавачі. Торгівельна марка: Ricardo Borreili. Країна виробника: СN. Виробник: WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD.
25.09.2023 позивачем подано до суб'єкта владних повноважень електронну митну декларацію №25UA807200001710U8, де митна вартість товару визначена за Додатком від 27.06.2022 №1 до Контракту, а саме загальна вартість - 69.552,64 доларів США.
У графі 22 указаної митної декларації зазначена загальна сума за рахунком - 55.760,00 доларів США, у графах 42 цієї ж митної декларації вказана ціна - товар №1 - 810,00 доларів США, товар №2 - 33.100,00 доларів США, товар №3 - 2.450,00 доларів США, товар №4 - 18.600,00 доларів США.
Разом із указаною митною декларацією позивачем були подані: пакувальний лист (Packing list) б/н від 05.08.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №HLO-05082024 від 05.08.2024; коносамент (Bill of lading) №APU099043 від 26.11.2024; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail) №31514111 від 24.01.2025; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №25PL322080NU6TDSK3 від 21.01.2025; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №25C4403A2585/00060 від 17.01.2025; банківський платіжний документ №9 від 29.06.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги к №5653438088 від 26.11.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653438089 від 26.11.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №106 від 07.01.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №ДОД 1 від 22.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №ДОД 2 від 03.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №ДОД 3 від 03.08.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 01.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 27.06.2022; зовнішньоекономічний купівлі-продажу №2306/2022 від 23.06.2022; договір (контракт) про перевезення №UA00240072 від 07.03.2024; інші некласифіковані документи опис від 07.02.2025; копія митної декларації країни відправлення №223120240004624924 від 26.11.2024.
Під час вивчення цих документів відповідачем виявлено, що за іншою митною декларацією рівень митної вартості на подібний (аналогічний) товар становить товар №1-№4 - 4,08 дол. США за 1 кг, а подані до митного оформлення товару документи містять суттєві розбіжності та недоліки і не повною мірою підтверджують самостійно обчислену заявником митну вартість товару.
Митним органом застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару і позивачу запропоновано додатково подати: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, шо стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про варпеть товару або сировини (бажано ДП Лержзовнішінфсрм або ЛП Укрпромзавнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом ДМС України № 476; транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо.
10.02.2025 позивач повідомив відповідача про відсутність можливості надати додаткові документи та задля уникнення простою просив прийняти рішення про коригування митної вартості товару за митною декларацією №25UA807200001710U8 від 07.02.2025, просив випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під фінансову гарантію.
10.02.2025 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000068/2, де митна вартість товару визначена на рівні 4,08 доларів США за одиницю ваги товару (кг) (у загальній сумі товар №1 - 1.897,20 доларів США, товар №2 - 38.441,76 доларів США, товар №3 - 2.970,24 доларів США, товар №4 - 22.103,40 доларів США).
Юридичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення владний суб'єкт обрав положення статей 54-64 Митного кодексу України, а фактичною - спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
У подальшому позивач оформив ввезення товару за визначеним митницею показником митної вартості товару за митною декларацією №25UA807200001810U5 від 10.02.2025.
Заявою від 04.03.2025 позивачем до митниці надано додаткові документи, проте відповідно до листа Харківської митниці від 10.03.2025 підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів відсутні.
Не погодившись із прийнятим Харківською митницею рішенням, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі за текстом також - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).
Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому, відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". Класифікатор документів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 за № 1011 (далі - Класифікатор документів).
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За частиною п'ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).
Відповідно до п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:
4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).
Вказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов'язковим для відпрацювання.
Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.
В даному контексті доречно зауважити, що згідно зі статтею 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Цілями застосування системи управління ризиками є:
запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;
забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);
забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров'я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;
прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
За результатами аналізу зазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.
За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Разом з цим, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини 1, 4 статті 337 Митного кодексу).
В свою чергу, згідно з частиною 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.
Як убачається з матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваного рішення стали висновки митного органу про відсутність договору від 02.01.2024 за №16/2024-ЦЮ, зазначеного в залізничній накладній від 24.01.2025 за №031514111; відсутність каталогів, специфікацій виробника товару; відсутність перекладу декларації країни відправлення з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення; відсутність інформації в наданому рахунку на оплату транспортних послуг щодо вартості експедиторської винагороди за межами митної території України; відсутність інформації щодо угод на ідентичні/подібні товари; відсутність даних щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутність даних щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.
Проте колегія суддів зазначає, що з заявою від 04.03.2025 позивачем були надані митному органу додаткові документи та інформація для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються для скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 10.02.2025 за №UA807000/2025/000068/2.
Разом із указаною заявою від 04.03.2025 позивач надав відповідачу додаткові документи та інформацію для підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема: каталог продавця товару WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, що складається виробником (продавцем) товару в процесі здійснення його господарської діяльності та не є товаросупровідним документом. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника (продавця) товару вказаного документу чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Отже, відомості, наведені у прайс-листі, не мають імперативного характеру і у разі його наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.
Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15.
В постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічний за змістом висновок сформовано Верховним Судом і у постановах від 08 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, від 01 березня 2023 року у справі № 420/18880/21.
Експортна митна декларація не є обов'язковим для надання документом відповідно до ч.2 ст. 53 МК України при визначенні митної вартості товару та не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
З урахуванням приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни відправника.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16.
Разом з цим за матеріалами справи позивачем надавався переклад декларації країни відправлення від 26.11.2024 за №223120240004624924 під час подання 25.09.2023 електронної митної декларації №25UA807200001710U8
Також із заявою від 04.03.2025 позивач повторно надав переклад декларації країни відправлення від 26.11.2024 за №223120240004624924 на українську мову.
Дата експорту зазначена у першій колонці третього рядка вказаної декларації, а відмітка митних органів країни відправлення - це відтиск печатки митниці на відображеній декларації.
З цього приводу продавець, WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD, листом від 17.03.2025 повідомив: «Наступним листом повідомляємо, що під час виконання контракту від 23.06.2022 №2306/2022 на поставку товару компанія оформила митну декларацію від 26.11.24 №223120240004624924.
У першій колонці третього рядка декларації зазначена «дата експорту», а у першій колонці четвертого рядка декларації зазначена «дата декларації 20241126», дата декларації відповідає даті експорту, тобто 26.11.2024, тому компанія WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD може не зазначати цієї дати у рядку «дата експорту», оскільки це не є обов'язковим реквізитом під час заповнення декларації країни відправлення».
Щодо посилання відповідача на те, що згідно з супровідним документом Т1 №25PL322080NU6TDSK3 переміщувався лише один товар із кодом товару 83024110, що суперечить інформації, наведеній в ЕМД №25UA807200001710U8 від 07.02.2025, де кількість товарів 5, колегія суддів зазначає таке.
За матеріалами справи із заявою від 04.03.2025 позивач надав відповідачу додаткові документи та інформацію для підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема: з цього приводу, перевізник Maersk А/S листом від 12.02.2025 повідомив, що у транзитній декларації ТІ від 20.02.2025 №MRN25PL322080NU6TDSK3 дозволяється зазначення одного основного коду товару (8302411000) за вищою вагою, всі інші коди (8302100090, 8301401900, 8301401100, 9013809000) враховуються у супровідних документах.
Загальна вага товарів (17300.500 кг/брутто) у транзитній декларації ТІ від 20.02.2025 №MRN25PL322080NU6TDSK3 відповідає загальній вазі товарів (17300.500 кг/брутто) зазначених у супровідних транспортних документах - коносаменті від 26.11.2024 за №АРU099043».
До того ж декларант під час митного оформлення товару у поданій митній декларації від 10.02.2025 за № 25UA807200001810U5 вказав загальну вагу товарів 17300.500 кг/брутто (товар №1 - 495 кг/брутто + товар №2 - 10132 кг/брутто + товар №3 - 798 кг/брутто + товар №4 - 5692.5 кг/брутто + товар №5 - 183 кг/брутто).
Щодо посилання відповідача на те, що у платіжному дорученні від 29.06.2022 за №9 інформація в графі «сума» відрізняється від інформації ЕМД, що не дає можливості ідентифікувати таке платіжне доручення з оцінюваним товаром, то за матеріалами справи із заявою від 04.03.2025 позивач надав відповідачу додаткові документи та відповідну інформацію.
Так, продавець, WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD, листом від 18.02.2025 повідомив, що на його «рахунок надійшли кошти в сумі 69 552,64 доларів США, які були сплачені за додатком від 27.06.2022 за №1 на суму 69 552,64 доларів СІІІА за контрактом від 23.06.2022 за №2306/2022. Згідно з указаним додатком від 27.06.2022 за №1 товар поставлений частково на суму 55 760,00 доларів США, оскільки частина товару не вмістилася у контейнері. З метою уникнення додаткових витрат було прийнято рішення щодо відвантаження його в іншій поставці, так як умовами п.4.1 контракту від 23.06.2022 №2306/2022 передбачена поставка товару партіями».
Також із заявою від 04.03.2025 позивач надав відповідачу додаткові документи та інформацію щодо вартості експедиторської винагороди за межами митної території України.
Так, позивачем надано лист перевізника Maersk А/S від 12.02.2025, у якому зазначено, що експедиторська винагорода у рахунках на оплату транспортних послуг від 26.12.2024 за №5653438088, №5653438089 за перевезення вантажу не нараховується за межами території України, оскільки Maersk А/S є безпосереднім перевізником, і не є посередником-експедитором.
Рахунки від 26.12.2024 за №5653438088, №5653438089 відображають всі необхідні для митниці витрати за межами території України на умовах FOB, SHANGHAI, CHINA (Китай) до кордону України, GDANSK, POLAND, Гданськ-Глівіце-Мостиська (Польща)».
Отже, висновок митниці про те, що декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат є необґрунтованим.
Щодо посилання відповідача на те, що митного оформлення не надано договір від 02.01.2024 за №16/2024-ЦЮ, зазначений в залізничній накладній від 24.01.2025 за № 31514111, то колегія суддів зазначає, що за матеріалами справи із заявою від 04.03.2025 позивач надав відповідачу лист перевізника Maersk А/S від 12.02.2025, у якому повідомлено про те, що компанія Maersk А/S не може надати договір від 02.01.2024 №16/2024-ЦЮ, зазначений в залізничній накладній від 24.01.2025 №31514111, оскільки сторони умовами договору передбачили зобов'язання не розголошувати інформацію будь-якій третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони договору. За інформацією, наданою стороною, остання не надала згоду на поширення договору від 02.01.2024 за №16/2024-ЦЮ, який зазначений в залізничній накладній від 24.01.2025 за №31514111.
Отже, на підставі документів, поданих позивачем з митною декларацією, відповідач мав змогу визначити вартість транспортної складової та ідентифікувати її як таку, що відноситься до конкретної поставки.
З огляду на зазначене твердження митного органу стосовно того, що надані позивачем (декларантом) разом з МД документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, є спростованими та не знайшли свого підтвердження.
У спірному рішенні митним органом не зазначено жодних обґрунтованих розбіжностей у документах, що стосуються числового значення заявленої митної вартості, також не наведено наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених ним у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15 однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Суд також не бере до уваги посилання представника митного органу на те, що під час здійснення митного контролю спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товару, оскільки спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.
Крім того, в постанові від 09.02.2022 у справі № 520/12621/2020 Верховний Суд дійшов висновку, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, проте відповідної інформації оскаржуване рішення не містить.
Водночас, ані оскаржуване рішення, ані відзив на позов не містять відомостей про схожість товарів за поданою заявником первісною митною декларацією №25UA807200001710U8 від 07.02.2025 - товару за іншою митною декларацією іншого суб'єкта господарювання - Товар №1 - №UA403040/2025/000389 (25UA403040000389U6) від 04.02.2025; Товар №2 - №UA500020/2024/009817 (24UA500020009817U8) від 28.11.2024 (т. 2); Товар №3 - №UA100440/2024/327576 (24UA100440327576U6) від 28.11.2024 (т. 8); Товар №4 - №UA500020/2024/009816 (24UA500020009816U9) від 28.11.2024 (т. 2) ні за критерієм виробника товару, ні за об'ємом поставки, ні за торговою маркою.
Суд зауважує на явній та очевидній невідповідності даних про торгову марку та виробника: у випадку заявника - Торгівельний знак на упаковці: Ricardo Borrelli. Країна виробника: CN. Виробник: WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD; за іншими митними деклараціями Товар №1 - №UA403040/2025/000389 (25UA403040000389U6) від 04.02.2025 Торговельна марка: AMI. Виробник: PINGHU YONGXIN HARDWARE CO.LTD. Країна виробника: CN.; Товар №2 - №UA500020/2024/009817 (24UA500020009817U8) від 28.11.2024 (т. 2) Торговельна марка: USK. Виробник: JIANGYIN BIZOE HARDWARE MANUFACTURING CO., LTD. Країна виробництва: CN.; Товар №3 - №UA100440/2024/327576 (24UA100440327576U6) від 28.11.2024 (т. 8) Торговельна марка : Melikey. Виробник: Huizhou Melike y Silicone Product Co., Ltd. Країна виробництва: CN; Товар №4 - №UA500020/2024/009816 (24UA500020009816U9) від 28.11.2024 (т. 2) Торговельна марка: USK. Виробник: SHANGHAI AKF INTERNATIONAL CO.,LTD. Країна виробництва: Китай, CN.
Окрім того відрізняються умови поставки: у випадку заявника - FOB CN Shanghai; за іншими митними деклараціями, зокрема, - CTP, UA Чернігів, та - CTP, UA Київ.
Також відрізняється об'єм поставки та найменування товару, зокрема, товар №3 за митною декларацією позивача - защіпка міжкімнатна маса нетто 2450 кг; за іншою митною декларацією №UA100440/2024/327576 (24UA100440327576U6) від 28.11.2024 (т. 8) - електронний дверний замок, маса нетто 579,19 кг.
У декларації від 28.11.2024 за №UA100440/2024/327576 зазначені такі відомості: р.11 «торгова країна/країна виробник» - US (Сполучені Штати Америки), р.15 «країна відправлення/експорту» - Польща, р.15а «код країни відправлення/експорту» - PL (Республіка Польща), тобто товар завозився з інших країн (Сполучені Штати Америки) до Польщі, а з Польщі до України, що впливало на митну вартість товару.
З урахуванням встановлених у справі обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості імпортованого товару за резервним методом, а не за ціною договору.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 520/6280/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк